Моя улюблена стаття Конституції – 34

Вона є не у кожного, думаю. Та в мене є. Це стаття 34: «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань».

Саме її я вважаю однією з фундаментальних. Наявність цієї свободи дає нашому суспільству можливість говорити про наявність проблем, пропонувати шляхи їх вирішення. Врешті боротися за будь-які інші права неможливо без вільного висловлювання думок.

За цю свободу стояли перший та другий Майдани. За цю свободу, зокрема, йде зараз війна з російськими окупантами. Ця свобода нас відрізняє від режиму за поребриком. Адже саме з наступу на свободу слова почалася диктатура у РФ і саме її рештки придушили в Росії з перших днів повномасштабної війни.

Просто перед нашими очима приклад, яким стає суспільство без свободи слова. Північніше і східніше наших кордонів розкинулася гігантська територія, де за допис у соцмережах можуть впаяти реальний тюремний строк. Де за вживання слова «війна» можуть потягнути до «суду». Де за правду вбивають, викрадають, катують.

Де не існує більше засобів масової інформації – усі медіа перетворилися на ЗМП, засоби масової пропаганди. Де висловлювати свої думки небезпечно, бо отруєні тією пропагандою співгромадяни напишуть донос і здадуть органам. Це все спочатку тестувалося на тимчасово окупованих територіях Луганської й Донецької областей протягом восьми років, а тепер практика поширилася на усю Російську Федерацію.

В Україні теж не все ідеально із свободою слова. Та ми живемо у демократичній країні і можемо говорити про це. У нас є стаття 34, і ми можемо добиватися її виконання. На відміну від.

Користуючися моєю улюбленою статтею Конституції, за перші 10 днів роботи «Фарватер.Схід» опублікував під дві сотні новин і сім великих текстів. Я обіцяв, що вони виходитимуть чи не щодня і що з нами буде цікаво. На мій погляд, цікаво справді вийшло, тож запрошую вас до захопливого читання на вихідні (але можна починати вже зараз).

«План на літо – 50 тисяч». Росіяни зрізають українські «тарілки» на Луганщині. Ліквідацію українського супутникового мовлення на ТОТ під особистий контроль узяв заступник голови адміністрації президента РФ Сєргєй Кірієнко. Та є люди, які попри погрози ФСБ залишають потайки антени, налаштовані на українські супутники. Водночас виконавці демонтажу налагодили чудову схему розкрадання російських коштів.

Луганці будують санкційний завод у Арктиці. Як Китай із партнерами порушують санкції проти РФ. Поспілкувалися з жителем Новопсковщини, який на власні очі бачив, як порушують санкції. Він особисто монтував модулі заводу «Арктик СПГ-2», які попри санкції везуть із Китаю.

Авто, що дорожчає з часом, крипта і кімнати для великів. Що пишуть у деклараціях луганські нардепи. Огляд декларацій нардепів – класика, якої ми були позбавлені від 2020 року. Бо тоді декларації закрили від народу (привіт, 34 стаття Конституції!) Ми порівняли декларації депутатів-мажоритарників від Луганщини за 2021 та 2023 роки. Звичайно, це вам сподобається.

Патріарх Кірілл захоплює єпархії УПЦ в обхід митрополита Київського. Тема ніби специфічна, про внутрішні церковні справи, здавалося би. Та насправді це про боротьбу за уми і душі людей. Класний текст із інсайдом з окупованої Луганської єпархії як відправною точкою.

Криптовалюта стає незамінним інструментом російських спецслужб і воєнних злочинців. Як це працює. Росіяни вимагають гроші в родин українських полонених і переводять їх у крипту. Спецслужби РФ використовують крипту для фінансування своєї агентури в Європі. Анонімність цих альтернативних грошей є новим викликом для розслідування злочинів.

Конверсія навиворіт. Цивільні заводи Росії переходять на виробництво зброї та везуть її контрабандою за кордон. Захоплива історія про те, як на трубному заводі почали випускати боєприпаси та заготовки для артилерійських стволів. Ці заготовки також ідуть на експорт контрабандою, зокрема, направлялися в Африку в інтересах ПВК «Вагнер».

«Українських школярів готують воювати». Що не так із тезами російської пропаганди. У російських пропагандистів черговий епізод серіалу про мілітаризацію українських дітей. Ми подивилися, чи змінилося щось реально із прийняттям нового закону. А заодно зазирнули трохи, що робить із дітьми сама Росія.

Тож користуймося статтею 34! Читайте, обговорюйте, поширюйте. Ми говоримо про важливе, про те, що становить суспільний інтерес. Залишайтеся з нами.

Ваш головний редактор «Фарватер.Схід»

Олександр Білокобильський

Завантажити ще...