Чому Луганська ОВА чужі новини видає за власні?
Кожен журналіст знає, що завжди треба посилатися на першоджерело, якщо береш новину звідкілясь. Луганська ОВА регулярно бере новини видань, що пишуть про регіон, і видає їх за власні. Як на мене, це геть не відповідає Етичному кодексу держслужбовців.
Дивіться, яка історія в нас трапилась. У понеділок, 25 листопада ми, «Фарватер.Схід» знайшли прикольну штуку в одному з місцевих чатів окупованої Луганщини. Користувач у «Телезі» написав: «Так, із інтернетом тут все печально, звісно. А для тих, хто бере з військових по 500 рублів за годину Wi-Fi у кафе «ROU», у пеклі приготований окремий казан».
Ближче до ночі, майже опівночі 27 листопада ми дали це як фрагмент доволі великого тексту «На ТОТ з’явився «чорний ринок» доступу до мережі інтернет».
Яке ж було наше здивування, коли вранці ми побачили новину про це у наших друзів на «Сєвєродонецьк Онлайн» із заголовком «ЛОВА: Кафе у Рубіжному продає Wi-Fi лише окупантам, Привілля та Новодружеськ досі без комунікацій».
Ми завжди тільки радіємо, коли наші новини передруковують. Але є нюанс: передрук притомні люди роблять із посиланням на нас. А тут щось дивне – колеги прямо у заголовку посилаються на ЛОВА, Луганську тобто обласну військову адміністрацію. Ідемо за посиланням у новині SD.ua, і бачимо наступне.
«Інтернет в захоплених прифронтових містах є тільки у обраних. Зокрема, у представників окупаційних органів влади та наближених до них осіб. А ще – в одному з розважальних закладів Рубіжного. Ціна задоволення – 500 рублів за годину доступу до мережі WI-FI. Цей пункт меню доступний тільки військовим рф», – ідеться на сторінці ЛОВА у Facebook (збережено орфографію оригіналу).
Я не полінився зателефонувати керівниці Департаменту масових комунікацій ЛОВА Альбіні Кушелевій і запитати, де вони взяли цю новину. Пані Кушелева повідомила, що «спеціально навчена людина» займається моніторингом інформпростору ТОТ, вранці подає знайдене, і так формується ранкове зведення.
– Тобто це була свіжа новина, яку знайшов співробітник у середу? – уточнюю.
– Так, – відповідає Альбіна Валеріївна.
– Але ж ми знайшли цю новину ще у понеділок, і співробітнику Департаменту довелося би гортати чат аж на три дні назад, аби побачити це повідомлення.
– Раніше могли не побачити. Бо кудись ми заглядаємо, кудись не заглядаємо. Не кожний канал переглядаємо щодня. Могли побачити із запізненням, – пояснює Альбіна Кушелева.
Натомість нам більш вірогідним, ніж гортання стрічки повідомлень на три дні назад, нам видається інше. Співробітник Департаменту побачив увечері (вночі) свіжу новину на «Фарватері» (а там же і скриншот із «Телеги») і тупо увіткнув це повідомлення у ранкове зведення. Без посилання на нас. Ну, бо це ж у «Телезі» написано, ми типу могли і самі побачити. А чьо такого?
«Такого» тут те, що наші журналісти копаються у тому окупаційному і сепарському лайні щодня, ламаючи очі об російську із помилками, мізки – об химерні думки дописувачів і залишки власних емоцій – об руїни рідних міст. І це важко. Сподіваюся, ви розумієте.
А потім те, що ти знайшов, раптом повідомляє Луганська ОВА як власне надбання. Більше того, вона робить співучасниками цього «поцуплення» й наших колег, як-от у цьому випадку «Сєвєродонецьк Онлайн» та «Сватове.City», які теж дали цю новину з посиланням на ЛОВА.
Я поговорив із колегами з видань, які пишуть про Луганщину. Представники кількох редакцій сказали, що з їхніми новинами таке трапляється часто.
– У мене просто пройшла вже стадія обурення. Але то не ОК, погоджуюся, – каже колега з іншої редакції.
А у нас от стадія обурення не пройшла. І ми не ладні терпіти таке поводження з медіа від чиновників, які живуть (і не бідно) за наші, бюджетні гроші.
Ми пройшлися по повідомленнях на Telegram-каналі «Артем Лисогор Луганська ОВА/OFFICIAL». От ми бачимо: сьогодні ЛОВА повідомляє про присвоєння звання «віце-сержантів» вихованцям окупаційного військового ліцею ім. «Молодої гвардії».
Щось знайоме ніби. А, точно! Ми ж учора давали цю новину! Ми посилалися на джерело – Центр національного спротиву. Та ЛОВА і нібито Артем Лисогор (ми ж не думаємо, що він сам веде канал?) цього не робить. Дійсно, вони ж могли самі побачити на день пізніше це на ресурсах окупаційної адміністрації? Могли.
І могли для опису ситуації вжити ті самі слова, що Центр національного спротиву і «Фарватер.Схід» слідом за ним: «Захід організували у приміщенні місцевого краєзнавчого музею, який облаштований у кращих пропагандистських традиціях кремля» (збережено орфографію оригіналу). Дійсно, а які ж іще можуть бути слова?
У цьому ж ранковому зведенні читаємо, що за останні два місяці загарбники відкрили 68 проваджень проти жителів ТОТ. Джерела немає. Артем Лисогор сам про це якось довідався. На відміну від широкого загалу, який дізнався про це з повідомлення Східної правозахисної групи 10 днів тому.
Правда, тут виявляється, що пан Лисогор або той, хто готує зведення, перебрехав це повідомлення. Бо в Луганської ОВА виходить, що провадження відкрили через те, що люди без інтернету не можуть слідкувати за нововведеннями в законах РФ. А насправді йдеться про справи за статтями про «тероризм», «шпигунство», «паплюження військової слави Росії» і іншими в тому ж дусі. І це не за два місяці, як пише ЛОВА, а лише за жовтень.
Тобто, підсумуємо, брати чужі новини, не посилатися на джерело і видавати їх як власні – усталена практика Луганської ОВА. І я не здивуюся, якщо «Фарватер.Схід» також несвідомо ставав співучасником таких «поцуплень» новин наших колег і друзів. Хоча… Так, дійсно, ми так само втрапили в пастку.
Адже «поцуплену» Артемом Лисогором і Луганською ОВА новину про 68 кримінальних проваджень ми таки дали. І можна тільки уявити, як матюкаються на пана Лисогора та ЛОВА (і на нас разом із ними) у Східній правозахисній групі, що провела серйозну роботу, аби зібрати й узагальнити дані про репресії на ТОТ.
Давайте спочатку. Луганська обласна військова адміністрація зберігається зараз, хоча область фактично повністю окупована. Адмініструвати їй нема чого. Вона існує почасти як такий собі акваріум для кадрового резерву на майбутню деокупацію, а почасти – як символ: мовляв, ми не відмовляємося від тих територій. І саме в цьому сенсі ЛОВА дає свої зведення – типу, «ми хоч і не там, але все знаємо і володіємо ситуацією».
Насправді ж виходить, що це «володіння ситуацією» – фікція. І замість власної роботи з джерелами на ТОТ та у війську, аби повідомляти дійсно щось нове, Луганська ОВА бере чужі новини без посилань на першоджерела. На мій суб’єктивний погляд, це геть не правильно, не відповідає ані завданням адміністрації, ані принципам доброчесності.
Комусь може здатися, що ми чіпляємося до дрібниць. Та наша редакція вважає, що чуже брати – не гідно. Або, як кажуть на Донбасі, – западло. Тим більше державним службовцям.