На ТОТ з’явився «чорний ринок» доступу до мережі інтернет
Блокування інформаційних просторів на окупованих територіях починається чи не одразу після оголошення їх «освобождения». Відключення зв’язку та інтернету під егідою запобігання терактам та провокаціям, блокування світової мережі під соусом навчань та унеможливлення роботи VPN через порушення ними законодавства рф — основні аспекти суспільного життя в прорадянській країні та її сателитах. У особливостях інформаційних «свобод» на ТОТ розбирався «Фарватер.Схід».
«В Интернете опасностей все больше. Теперь там работают вражеские спецслужбы, и работают против всех – включая тебя! Стоит лишь зайти во всемирную паутину, и вот ты уже под прицелом!», — промо до нової кампанії російських пропагандистів які наполягають — Інтернет — це поле бою, яке контролює Захід.
Пропагандисти кажуть, що «лакомая» ціль ворога — переконати що Росія щось приховує від своїх мешканців. Проте вона це робить самостійно та досить успішно.
Дороговартісні заборони та амбітні блокування як елемент супротиву впливу «противників» на РФ та анексовані нею території
Так, від 2014 року обмеження та заборони стосовно інформаційного простору на тимчасово окупованих територіях стали частиною буденності для тамтешніх мешканців. Спочатку періодичні, а, згодом, і тотальні, — вони перестали викликати обурення, а люди, які стикались із ними, дедалі частіше вишукували нові «лазійки» для виходу з ситуації: ловили мобільний зв’язок на дахах багатоповерхівок або галявинах та виїжджали до сусідніх населених пунктів. З часом обмеження стали більш жорсткими і тепер досягли певного апогею — росіяни блокують як самі канали зв’язку на ТОТ, так і останні шанси бранців Росії на доступ до інформаційних ресурсів у зовнішньому світові без російської пропаганди.
Українське телебачення та радіомовлення було заблоковано відразу — блокування не коштувало чималих коштів, адже росіяни просто фізично виводили з ладу обладнання. Зараз в окупації триває безкоштовне затягування в світ пропаганди – людям пропонують встановити супутникові тарілки від «ООО «Русский Мир».
Зв’язок на новоокупованих територіях представлено здебільшого у вигляді «сарафанного радіо» та таксофонів — від 2022 року окупаційна влада «тимчасово» обмежила доступ до мереж мобільних операторів буцімто задля «убезпечення» цивільних та через близькість фронту. У 2024 році формулювання змінилось — без зв’язку краще просуваються ремонтні роботи в розбитих містах.
Інтернет є ознакою привілей чи статків: доступ до нього є у високих військових чинів та окупаційної влади, а також у небідних цивільних, які в змозі викласти за підключення від $1000 та сплачувати чималі тарифні плани щомісяця.
Підлягають тотальному блокуванню VPN-сервіси, а матеріали щодо них підпадають під заборону. Офіційна мета – обмеження доступу до шкідливого для росіян та мешканців ТОТ контенту.
У найближчі три роки влада РФ планує витратити ще ₽95 млдр на ізоляцію своїх і тимчасово підкорених громадян від інтернет-простору та просування духовних цінностей. Сюди входять витрати на боротьбу з VPN-сервісами у розмірі ₽60 млдр, ще ₽10 млрд заплановано на забезпечення «сетевого суверенитета», ще ₽25 підуть на пропаганду «духовно-нравственных ценностей» у мережі. Для порівняння у 2025 році на освіту російські чиновники запланували трохи більше ніж ушестеро — ₽600 млрд.
Головний кошторис федерації прийнято минулого тижня російськими держдумцями.
Як купити інтернет «з рук»
Будь-які заборони породжують супротив або підлаштовування. Так, на тимчасово окупованих територіях «дільці» налагодили прибутковий бізнес — продаж інтернету. У тимчасово окупованому Рубіжному, наприклад, у одному з працюючих кафе доступ до всесвітньої павутини можуть купити російські бойовики за ₽500.
За інформацією власних джерел «Фарватер.Схід» на окупованій території ряд подібних пропозицій існують в Лисичанську:
«В нас кілька точок, де можна отримати бонус для виходу «в світ». Є великі магазини, куди приходиш, скупляєшся на певну суму, отримуєш сьогоднішній пароль на вайфай і заходиш за купу коробок, за фіранку, стінку і т.д. – де тебе бачить тільки хазяїн. Умов декілька: головна – без дзвінків. Тільки переписка і нікого з собою не приводити. Хто стане «своїм» тому з часом запропонують послугу. Сам прорекламуєш родичам чи сусідам – більше доступу до послуги не матимеш ані тут, ані в інших «точках». Переписку не перевіряють, але якщо викличеш підозри чи довго стоятимеш – може і патруль на виході «випадково» перестріти». Я роблю закупи на себе та сусідів, то ж «депозиту» вистачає на декілька разів у місяць вийти на зв’язок».