«Вагнерівці» та криптовалюта. Вони крадуть гроші з банківських карт полонених і виводять їх у крипту. Нові свідчення
Бойовики з «ПВК «Вагнер» поставили на потік грабіж полонених українських воїнів. Про це свідчать жертви цих злочинів, з якими редакції «Фарватер.Схід» вдалося поспілкуватися. Гроші виводилися з рахунків бійців через можливості криптобірж, банківські карти мешканців ТОТ та українські фінансові сервіси. Подальша доля цих коштів невідома, але сліди ведуть до країни-агресора.
Анонімне використання криптовалют в якості універсального платіжного інструменту дає необмежені можливості для російського режиму. У попередніх розслідуваннях «Фарватер.Схід» уже писав, як спецслужби РФ використовують цифрову валюту для організації терористичних актів, фінансування дезінформаційних кампаній та обходу міжнародних санкцій. Наразі ми одержали нові свідчення використання росіянами крипти для вчинення воєнних злочинів на окупованій Луганщині. У фокусі – «ПВК «Вагнер».
Мародерство «в законі»: пограбування полонених як стандартна процедура
Владислав потрапив у полон окупаційних військ РФ наприкінці лютого 2023 року в районі Бахмута Донецької області. Росіяни не приховували своєї причетності до «приватної військової компанії «Вагнер». Військовий пригадує, що навіть особисто бачив Євгена Пригожина у Соледарі.
«Путінський кухар» тоді використав українських бійців для зйомок чергового пропагандистського ролика про успіхи «вагнерівців» на полі бою. Усе це буде пізніше. А знайомство з російськими звичаями ведення війни почалося у Влада з небанального пограбування.
– Потрапив у полон я вночі 28 лютого 2023 року, а вже опівдні 1 березня мене привезли до їх командного центру. При собі я мав телефон зі встановленим «Приват24» і додатком банку «ПУМБ». Нас допитали, телефони одразу у всіх відібрали, попередньо спитавши паролі до них. А вже близько 16 години 1 березня розпочалися махінації з моїми банківськими рахунками, як я вже потім дізнався з банківської виписки, – пригадує Владислав і надає нам копії фінансових документів.
На момент проведення маніпуляцій відібраний телефон військового знаходився у Луганську, в приміщенні Луганського державного цирку. Це змогла побачити дружина Владислава через налаштування програмного забезпечення Apple, встановленого на телефоні чоловіка. Наскільки нам відомо, на момент описуваних подій там дійсно знаходився один із штабів «ПВК «Вагнер» на Луганщині.
– Вони створили віртуальну карту і декілька разів «ганяли» гроші між рахунками. Усі наші телефони постійно знаходилися у них, операції потім були і в травні. Врешті, гроші відправилися «у зовнішній світ», – резюмує Владислав.
Історія Владислава не унікальна. Нам відомі ще декілька схожих випадків. Володимир (ім’я змінене з міркувань безпеки) потрапив у полон раніше за Влада, наприкінці 2022 року. Киянин розповів, що полонили його «вагнерівці» у Донецькій області, одразу вилучили смартфон. Невдовзі гроші з його рахунку через мобільний додаток на цьому телефоні відправилися на невідомі йому криптогаманці.
Натомість дружина іншого бійця – Інна (ім’я змінене з міркувань безпеки), якого росіяни полонили ще раніше, у червні 2022 року в Сєвєродонецькому районі Луганської області, розповіла, що це «типова схема»:
– Так багато наших хлопців обчистили. Окрім того, ще по можливості зв’язувалися з рідними і вимагали ще гроші. Типу піде на обмін…
Усі відомі нам випадки різняться у географії, сумах та окремих деталях. Але об’єднує їх те, що грабували військовослужбовців здебільшого саме представники «ПВК «Вагнер», а вивід коштів з українських банківських карток здійснювалося за допомогою криптовалюти.
Господар «Вагнера» до крипти ставився серйозно
Невдовзі після путінського вбивства Євгєнія Прігожина, низка тематичних сайтів криптосвіту поширила інформацію, що покійник був власником одного з найбільших біткойнових криптогаманців з адресою:
bc1qazcm763858nkj2dj986etajv6wquslv8uxwczt
Зокрема, власнику «Вагнера» приписують активи в розмірі 94,64 тисячі біткойнів. На даний час такий обсяг криптовалюти оцінується у більш, ніж $9,3 мільярдів.
Ми намагалися перевірити цю інформацію за допомогою відкритих джерел і з’ясували, що такий гаманець дійсно існує. Та довести його зв’язок з Прігожиним не виявляється можливим через політику анонімності.
Цікаво, що за відкритими статистичними даними, наповнення цього гаманця відбулося на початку лютого 2022 року, тобто напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну, а після цього транзакції припинилися.
Сам факт можливого використання «вагнерівцями» криптовалюти наштовхнув нас на думку, що грабіж українських полонених – це не просто мародерство, а цілеспрямована політика цієї організації. Втім, на даний час довести чи спростувати цю гіпотезу нам не вдалося. При цьому, нам вдалося з’ясувати інші факти, не менш важливі для нашого розслідування.
Усі описувані нами випадки – далекі від простих шахрайських схем. Вони потребують не тільки певних технічних можливостей і базових знань у цій сфері, а й організованої мережі посередників та спільників. І саме в деталях цього фінансового механізму і криється «диявол» нашої української буденності.
Несвідомі спільники «Вагнера» в українській столиці
Гривневі кошти військовополонених виводилися у цифрові активи за допомогою низки операцій між картами різних українських банків. Саме такого висновку ми дійшли після спілкування з українськими бійцями, які вже звільнилися з полону росіян.
– Мій телефон Apple зламали і успішно вивели кошти з мого зарплатного рахунку на різні гаманці. Один із них у Києві, два в Одесі і так далі, – каже Володимир.
З усього цього було схоже, що причетні до пограбування українських солдат «вагнерівці» мають спільників в Україні. Спочатку так ми і подумали. Та насправді проблема виявилася глибшою.
Аби приховати сліди та анонімізувати походження коштів, гроші з карток полонених потрапляли на криптогаманці далеко не одразу. А через так звані дроп-карти. Простими словами – «орендовані» банківські карти третіх осіб. Таку послугу можна з легкістю знайти в Інтернеті, як ми і зробили. Ціна питання – ₴1200.
Тож для виведення вкрадених гривневих коштів воєнним злочинцям з РФ навіть не потрібні українські поплічники. Вони спокійно користуються нерегульованими українськими сервісами з послугами «дроп-карт». Власники останніх просто беруть свій відсоток за здійснену через них операцію або ж просто здають їх «в оренду» за фіксовану суму. Більшість учасників цих схем навіть не здогадується про походження «прогонних» грошей.
Для здійснення проміжних транзакцій росіяни також практикують використання українських рахунків мешканців ТОТ. З таким випадком зіштовхнулася дружина військовополоненого Інна, адже кошти з картки її чоловіка перед виведенням у крипту «пройшли» через банківський рахунок луганчанки.
Усі опитані нами жертви злочинів повідомляли про ці факти правоохоронцям, однак руху з цього приводу не спостерігається.
Що кажуть юристи
В Україні наразі відсутнє дієве законодавче регулювання крипторинку. І там, де починається крипта – іноді закінчуються можливості української Феміди. З нами частково погоджуються профільні фахівці юридичної компанії «Приходько та партнери», до яких ми звернулися по коментар.
– У більшості випадків немає прив’язки криптогаманця до людини за прізвищем, ім’ям та по-батькові. З наведених правил є винятки – криптогаманці на біржах на кшталт Віnanсе, ВУВIT, WhiteBit. При реєстрації на цих біржах люди проходять верифікацію шляхом сканування документів, що посвідчують особу. В таких випадках деанонімізувати криптогаманець можливо лише шляхом отримання інформації від біржі, у разі якщо криптогаманець перебуває у її віданні, – зазначає Олексій Панасенко, адвокат практики кримінального права.
Натомість, якщо кріптобіржа зарееєстровна на Кайманових островах і знаходиться в юрисдикції іншої держави, як-от Binance, то правоохоронці можуть використовувати можливості української Агенції з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Про це нам розповів фахівець з міжнародного корпоративного права Максим Лисаківський, який має за плечима 5-річний досвід роботи в Агенції:
– Механізм та міжнародні зв’язки АРМА працюють. Ми маємо безліч прикладів, коли протягом 3-4 тижнів отримували позитивні відповіді від кріптобірж на запити українських правоохоронців. Далі силовики можуть встановлювати послідовність транзакцій блокчейну аж до моменту переведення крипто-активів у фіатні (тобто емітовані державними банками. – ФС) кошти.
Втім, незважаючи на це, коли «кінцевий бенефеціар» описуваної нами шахрайської процедури знаходиться в Росії (а це так і є), то притягнути його до відповідальності на практиці неможливо. При цьому росіяни продовжують невпинно нарощувати свою присутність на цифровому ринку. В серпні вони прийняли закон про регулювання криптообігу, на черзі – створення двох провладних криптобірж для підтримки зовнішньоекономічної діяльності в умовах санкцій. Усі ці заходи можуть ще більше підсилити інструментальні можливості ворога у здійсненні прихованого фінансування тероризму в будь-якій частині світу.