Чому Америка хоче українські рідкісноземельні метали
Усе йде до того, що Україна підпише угоду, на якій наполягає президент США Дональд Трамп. Вона повинна відкрити американцям доступ до українських корисних копалин, зокрема до рідкісноземельних металів. Що це за метали та чому вони так зацікавлять Дональда Трампа, пояснює «Фарватер.Схід».
Рідкісноземельні метали, якщо зовсім просто, – це ключова сировина для розвитку сучасних технологій, які стали невід’ємною частиною нашого життя. Це 17 хімічних елементів, назви більшості з яких не на слуху, хоча всі чули про літій, тантал та берилій, наприклад.
Усі ці елементи мають схожі властивості. Рідкісноземельні метали відомі своєю хімічною активністю та високими магнітними, електричними і термічними властивостями. Попри назву, вони не є такими вже й рідкісними у природі.
Та складність у видобутку та переробці робить їх відносно «рідкими» у тому сенсі, що вони зустрічаються в невеликих концентраціях, що ускладнює їхнє видобування з мінералів. Навіть назва одного з них – диспрозій – походить від грецького словосполучення «важко отримати».
Чим цінні ці метали?
Без рідкісноземельних металі неможливі електричні автомобілі, сучасні засоби зв’язку, відновлювана енергетика та високоточні прилади.
Всі сучасні пристрої від смартфонів до телевізорів і комп’ютерів залежать від цих елементів. Для виробництва екранів LED і LCD, дисплеїв смартфонів, а також для потужних магнітів, у мініатюрних моторчиках і жорстких дисках, застосовуються неодим (Nd), диспрозій (Dy) та європій (Eu).
Потужні постійні магніти необхідні у вітроенергетиці – для вітрових турбін їх виготовляють із сплавів, що містять неодим, диспрозій, та тербій (Tb).
Ці метали використовуються в батареях для електричних автомобілів, сонячних панелях та інших джерелах відновлювальної енергії. Наприклад, тербій застосовують у високоякісних акумуляторах, що дозволяє збільшити їх ємність та покращити ефективність.
У оборонній промисловості рідкісноземельні метали використовують для створення радарних систем, лазерів, навігаційних систем тощо. Вони дозволяють створювати компактні й потужні пристрої. Водночас рідкоземельні метали можуть застосовуватися для створення потужних двигунів для вертольотів, підводних човнів та інших важливих військових технологій.
Посунути Китай на ринку стратегічної сировини
Тож не дивно, що володіння цими важливими ресурсами робить країну серйозним гравцем на світовій арені. Зараз більше половини світового видобутку рідкісноземельних металів контролює Китай. Він має потужні заводи для їх переробки, визначає ціни на експорт і має ще й тому істотний вплив на світовий ринок.
Така економічна і політична залежність не до вподоби іншим державам – зокрема, США та країнам Європейського Союзу. Багато країн працюють над розробкою власних родовищ для постачання рідкоземельних металів.
Та це не дуже просто. Видобуток та переробка рідкісноземельних металів часто супроводжується забрудненням навколишнього середовища. Бо для цього використовують токсичні хімікати, що забруднюють ґрунти та води.
Крім того, під час переробки рідкоземельних металів виникають токсичні відходи, які вимагають спеціального зберігання або утилізації. Тому міжнародні організації та уряди розвинутих країн шукають екологічно чистіші технології видобутку та переробки цієї сировини.
Де і скільки і цих металів в Україні?
Україна має значний потенціал у видобутку корисних копалин. У 2023 році Forbes оцінив вартість корисних копалин України у $14,8 трлн. На території України зосереджені родовища 21 виду сировини з переліку 30 видів корисних копалин, що визначені ЄС як критична сировина для виробництва пристроїв і розвитку «зеленої» енергетики, зокрема й акумуляторних батарей. Про це ідеться у статті наукового журналу «Мінеральні ресурси України» (№4 за 2021 рік) Низка рідкіснометалевих елементів входять до цього переліку критично важливих корисних копалин.
Проблема в тому, що частина родовищ цих металів розташована на тимчасово окупованих територіях. Одне з найбільших родовищ рідкісноземельних металів в Україні розташоване в Донецькій області, у Східноукраїнській пегматитовій області в географічних межах Українського щита. Це Шевченківське родовище літієвих руд у Великоновосілківському районі Донецької області, на східній околиці с. Шевченко.
Родовище було виявлене у 1982 р. при проведенні глибинного геологічного картування. Крім основного компоненту – літію, на родовищі відмічається накопичення інших рідкісних елементів. До них відносяться рубідій, цезій, тантал, ніобій, берилій, олово. Ця територія перейшла під контроль російських військ вже у 2025 році. У цілому із тимчасово окупованим Західним Приазов’ям пов’язані три родовища рідкісних металів та сотні рудопроявів тощо.
Та Україна і має значний потенціал для розвитку видобутку рідкісноземельних металів і на території, що підконтрольна українському уряду. Великі родовища розташовані в Житомирській, Кіровоградській, Черкаській та Дніпропетровській областях. Ці ресурси ще не розроблюються в повному обсязі через відсутність сучасних технологій для видобутку та переробки.
Це може бути перспективним для України?
У разі розвитку цих родовищ Україна могла би стати важливим гравцем на світовому ринку рідкісноземельних металів. Та для цього необхідні інвестиції у створення інфраструктури, яка зменшить екологічні ризики та підвищить ефективність переробки. Для цього потрібні міжнародні партнерства заради доступу до нових технологій видобутку та обробки.
Саме в цьому аспекті Україні може бути корисною угода із США, що її просуває Дональд Трамп, або ж нещодавнz «безпрограшна» пропозиція від Європейського Союзу. Враховуючи глобальні тенденції і зростаючий попит на ці метали, країна може отримати значні економічні переваги, ставши важливою частиною ланцюга постачання рідкісноземельних металів у світі.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп найближчим часом планують підписати Двосторонню угоду, яка зробить можливим подібний видобуток.
Водночас варто нагадати, що Україна не перша держава, де США планують видобувати копалини в обмін на свою підтримку. Під час першого президентства Дональд Трамп підписав таку угоду з Афганістаном. Прописані в ній умови сильно нагадують запропоновані Білим Домом Україні.