США вже підписували угоду щодо рідкісноземельних металів, щоб компенсувати витрати на Афганістан
Україна – не перша держава, де США планують видобувати копалини в обмін на свою підтримку. Під час першого президентства Дональд Трамп підписав таку угоду з Афганістаном. Прописані в ній умови сильно нагадують запропоновані Білим Домом Україні.
19 вересня 2017 року інформаційне агентство Reuters опублікувало статтю про те, що тодішній президент США Дональд Трамп та президент Афганістану Ашраф Гані досягли домовленості щодо залучення американських компаній до видобутку рідкісноземельних металів в Афганістані. Угода була частиною нової стратегії США щодо регіону, яка передбачала не лише військову присутність, а й економічний розвиток країни.
Після 16 років перебування в Афганістані США шукали способи компенсувати мільярди доларів, які щороку витрачалися на підтримку уряду в Кабулі, і видобуток корисних копалин розглядався як один із способів зробити це.
«Вони погодилися, що такі ініціативи допоможуть американським компаніям розробляти матеріали, критичні для національної безпеки, одночасно сприяючи зростанню економіки Афганістану і створенню нових робочих місць в обох країнах, отже, покриваючи частину витрат на допомогу Сполучених Штатів у міру того, як афганці стають більш самостійними», – йшлося в повідомленні Білого дому.
За оцінками Геологічної служби США, природні ресурси Афганістану, включно з літієм, кобальтом, золотом та іншими мінералами, могли мати сумарну вартість понад 1 трильйон доларів. США вбачали в цьому можливість зменшити свою залежність від Китаю, який домінує у світовому постачанні рідкісноземельних металів.
Проте через складну безпекову ситуацію угода так і не принесла суттєвих економічних вигод. Після виведення американських військ у 2021 році Талібан взяв контроль над країною, а перспективи реалізації угоди зійшли нанівець.
Сьогодні США та Україна ведуть переговори щодо угоди, яка передбачає американські інвестиції у видобуток українських рідкісноземельних металів. Основні паралелі між ситуацією в Україні та Афганістані:
- Геополітична нестабільність. Подібно до Афганістану 2017 року, Україна перебуває в стані війни. Хоча Київ контролює більшу частину своєї території, військові ризики та інфраструктурні проблеми можуть ускладнити реалізацію угоди.
- Стратегічна важливість ресурсів. Україна володіє значними запасами титану, літію та інших рідкісноземельних металів. Як і у випадку з Афганістаном, США намагаються зменшити свою залежність від Китаю шляхом співпраці з новими партнерами.
- Безпекові гарантії. Однією з ключових проблем є те, що запропонована угода з США не містить чітких гарантій безпеки для України. У випадку Афганістану військова підтримка США не змогла забезпечити стабільність у країні, і після виведення військ угода втратила сенс. Якщо США не будуть готові гарантувати безпеку стратегічних об’єктів в Україні, реалізація майбутньої угоди також може бути під загрозою.