Як «Фарватер.Схід» допоміг Deutsche Welle стати краще
Нещодавно ми готували розповідь, як російська пропаганда бреше про мілітаризацію українських дітей. Нам трапився сюжет із назвою «У 12 років – на війну? Урок початкової військової підготовки на заході України» (російською). Нормально для роспропаганди. Вразило те, що відео вийшло на каналі поважного західного медіа – DW, Deutsche Welle.
Коли заголовок живе власним життям
Із подивом і насторогою я почав дивитися власне новинний відеосюжет. Він виявився у цілому правдивим. Хоча зауваження і до нього знайшлися у медіаекспертів (про це далі), та поряд із чисто кремлівським наративом у заголовку виглядав взірцем об’єктивності.
Із відео з’ясувалося, що ідеться, по-перше, не про «урок початкової військової підготовки». Урок, як відомо, – це заняття у школі. І саме на момент виходу сюжету у російської пропаганди було чергове загострення з приводу «мілітаризації дітей», бо президент Зеленський підписав зміни до законів про допризовну підготовку в школах. Та тут – ні. Сюжет – про військово-патріотичний клуб «23» у Шепетівці.
По-друге, 12-річний хлопчик у сюжеті справді є, але він не збирається просто зараз на війну. На питання, чи планує він становитися солдатом колись, Степан відповідає, що всяке може бути, але він планує опановувати цивільну спеціальність.
Ще у заголовку ми звернули увагу на підкреслений «захід України». Так, дійсно, Шепетівка – не на сході, а у Хмельницькій області. Та подібний наголос так само резонує з кремлівським наративом про «кровожерливих бандерівців» із заходу. Тим більше, що у відео ідеться про «сотні таких клубів». Чи всі вони на заході?
Повторюся, сюжет був нібито більш-менш. Але є одне «але». Частина аудиторії не йде далі заголовку. Сюжет не дивиться. Вона складає уявлення про його зміст виключно за заголовком. Саме він запам’ятовується, інколи разом із джерелом. І принаймні частина української аудиторії сприйняла це відео саме так.
«Як dw на русском за гроші європейських платників податків розкручує російські іпсо і анти українську пропаганду….» – пише користувачка Laryssa W-n у групі «Російськ-Українська війна» у Facebook (збережений правопис оригіналу).
Так само виключно заголовок сприйняли і супротивники України. Відео поширили на казахстанському сайті Titus.kz («Агентство гражданской журналистики»), і коментарі російськомовних користувачів прогнозовані: «Ну дітей-то хоча би не чіпали!»
Чи дотримані стандарти у відеосюжеті DW?
– Фраза в заголовку «В 12 лет на войну?» дійсно сумнівна, хоча вона і завершується знаком питання. Адже в самому сюжеті йдеться про гіпотетичну участь дітей-фігурантів у бойових діях уже після їхнього повноліття, а військова підготовка – це не війна, – каже керівник правових проєктів ГО «Інститут масової інформації» Роман Головенко.
В Кодексі етики українського журналіста окремим пунктом 8 зазначено, що заголовок не має спотворювати (фальсифікувати) зміст журналістського матеріалу, звертає увагу Головенко. Ясно, що ми не можемо напряму застосувати українського кодексу етики до німецького ЗМІ, але це виглядає логічною нормою, яка мусить існувати і в Німеччині.
– У сюжеті є певні порушення стандартів, кожне з яких саме по собі нібито незначне і некритичне, але разом вони можуть створювати у аудиторії певні хибні уявлення, – каже експерт ГО «Детектор.Медіа» Ігор Куляс.
Він відзначає порушення стандарту відокремлення фактів від думок (наявність оціночних суджень журналіста), стандарту повноти інформації та стандарту точності.
«Ключове порушення – у сюжеті нема дуже важливого (особливо ж для неукраїнської аудиторії) бекграунду про те, що мобілізаційний вік за українським законодавством починається з 25 років. При цьому згадується як важливий рубіж повноліття. Відтак у глядача може створюватися хибне уявлення про те, що по досягненні повноліття всі ці хлопці стануть до війська, – пише Ігор Куляс про порушення стандарту повноти інформації. – Ще одне порушення цього стандарту: «в Украине сотни подобных молодежных клубов». Ця приблизність є повністю розмитою і оцінковою. Слід було називати точну кількість, тим більше, що ці дані цілком можна було взяти у керівника Мінмолодьспорту, з яким спілкувався автор сюжету».
Стосовно невідповідності заголовку до змісту сюжету – це порушення стандарту точності, пише медіаексперт: «Означена в ньому «начальная военная подготовка» може сприйматися як шкільний предмет не лише неукраїнською аудиторією, а і старшою українською аудиторією, які пам’ятають предмет «НВП» з часів школи».
Комплекс усіх цих порушень стандартів, підсумовує Ігор Куляс, з високою імовірністю може створювати у частини аудиторії (особливо ж неукраїнської, не знайомої з нашими реаліями) хибне уявлення про те, що в Україні підлітків готують до мобілізації по досягненню ними повноліття, що не відповідає дійсності.
Deutsche Welle зреагувала оперативно
Ми звернулися із запитанням стосовно цього сюжету і до DW. Чи дійсно у Deutsche Welle вважають, що такий заголовок відповідає стандартам журналістики?
«Назва сюжету та початок відео дійсно не відповідають журналістським стандартам. Ми виправили це. Наш редакційний департамент з’ясує, як ця помилка трапилася. Слідування журналістським стандартам є одним із найважливіших наріжних каменів у нашій щоденній роботі», – написала у відповідь Julia van Leuven, голова команди зовнішніх та корпоративних комунікацій Deutsche Welle.
Ми дякуємо DW за оперативну і змістовну відповідь, а також за визнання та виправлення помилок. Це справді дуже важливо.
Та іноді виправлення відбувається у дивний спосіб. Відео Reels у Facebook за мотивами цього ж сюжету вийшло у DW із зовсім далеким від реальності текстом «Школьников в Украине готовят к войне в группах продленного дня. Дети и подростки отрабатывают боевые навыки». Коли українці в коментарях почали обурюватися брехливим текстом, адмін сторінки додав уточнення. Але – в коментарях. А опис так і залишився брехливим і зручним російській пропаганді.
Це не перший випадок, коли саме російська редакція DW припускається помилок, які дивним чином збігаються з наративами кремлівської пропаганди.
Напередодні повномасштабного вторгнення, на початку лютого 2022 «DW на русском» дала сюжет «Как украинских школьников готовят к возможной войне с Россией». У ньому йшлося про навчання школярів безпечного поводження з вибухонебезпечними предметами. Натомість у підводці автор сюжету повідомляє: «У школі №259 української столиці проходять заняття з мінно-вибухової справи для дітей».
Між безпечним поводженням із небезпечними предметами та мінно-вибуховою справою є різниця. А надто – коли ідеться про дітей. І тим більше в умовах звинувачень з боку пропаганди РФ, ніби «українських школярів готують бути диверсантами».
Існує велика спокуса припустити, що у російській редакції DW сидить агентура московських спецслужб, яка спеціально перекручує повідомлення згідно до меседжів кремлівської пропаганди. Та скористаймося бритвою Генлона: «Ніколи не вбачайте злого наміру в тому, що цілком можна пояснити дурістю». Подібну думку висловлює і медіаексперт Ігор Куляс із «Детектор.Медіа», говорячи про історію з сюжетом «У 12 років – на війну?…»
– Я маю припущення, що журналісти часто роблять це «без злого умислу», просто звично нехтуючи стандартами задля зайвої драматизації, – каже Ігор Куляс. – Бо вважають, що так «красиво», а новини суворо за стандартами «занадто прісні». Часто всі ці нібито дрібнички складаються в подібні пазли. В часткове, а подеколи й повне спотворення реальності. Мені здається, це саме такий випадок. Але зрозуміло, що таким радо користується ворожа пропаганда.