Змінено умови отримання матеріальної допомоги родинами загиблих на війні сіверськодончан

3 хвилини на читання

У Положення про надання одноразової матеріальної допомоги родинам померлих або загиблих під час проходження військової служби сіверськодончан внесено важливі зміни. Нова редакція документа більше не містить норм, які раніше унеможливлювали процес отримання коштів родинами, котрі змінили місце реєстрації внаслідок релокації з Луганщини.

Сіверськодонецька міська військова адміністрація опублікувала нове Положення про порядок надання матеріальної допомоги членам сімей осіб, які загинули (померли) під час проходження військової служби у період запровадження воєнного стану в Україні: на відміну від минулорічної редакції з нового документу виключено вимогу обов’язкового зв’язку з громадою самих членів родини загиблого або померлого. Натомість документ вимагає зв’язку з громадою Сіверськодонецька саме загиблої особи, що є справедливим та логічним.

Відтак, згідно з Положенням, одноразова матеріальна допомога надається за умови, що:

  • місце проживання загиблої-померлої особи на день загибелі/смерті було зареєстровано на території Сіверськодонецької міської територіальної громади;
  • на день загибелі/смерті особа перебувала на обліку ВПО у місцевого УПтаСЗН;
  • загибла/померла особа станом на 02.2022 перебувала на обліку ВПО у УСЗН Сіверськодонецької МВА та до початку вторгнення проживала на території громади не менше трьох років;

Допомога надається за умови, що член родини-отримувач перемістився на підконтрольну територію України або за кордон (за виключенням РФ). Суму грошової допомоги родині загиблого, передбаченої Положенням, збільшено до 20 000 гривень.

У новому Положенні враховані пропозиції та зауваження громадського сектору, а самим поштовхом до цієї історії став допис сестри Андрія Жидкова — переселенця з Луганська, який до повномасштабного вторгнення жив у Сіверськодонецьку всебічно беручи участь у житті міста.

Одна з ініціаторок внесення змін – сіверськодончанка Олена Ніжельська та очолювана нею ГО «Кризовий медіацентр Сіверський Донець». Жінка згадує: у роковини загибелі Андрія Жидкова родина чекала хоча б людського жесту підтримки. Натомість отримала лист із відмовою про надання допомоги від Сіверськодонецької громади через те, що ті перебувають на обліку ВПО в Івано-Франківську.

  • Сестра Андрія тоді сказала дуже просту річ: «Мова не про гроші. Мова – про ставлення». Це зачепило багатьох. І нас, і редакцію «Фарватер.Схід» також. Ми були шоковані цією ситуацією. Але замість того, щоб обмежитися емоційною реакцією, у «Фарватері» вирішили розібратися в документах: проаналізували Положення на 2025 рік і побачили, що проблема знаходиться в площині формулювання критеріїв. Саме тому ми підготували офіційні пропозиції до Положення на 2026 рік. Наша позиція була чіткою: визначальним має бути зв’язок загиблого Героя або Героїні із Сіверськодонецькою громадою: їхня реєстрація, робота, служба, життя в місті, — ділиться Олена Ніжельська, — Ми раді, що Положення на 2026 рік уже містить норму, яка фактично закріплює саме цей підхід визначення права через приналежність загиблого Захисника або Захисниці до громади, а не через адміністративну прив’язку їхніх рідних.

З Нового Положення також виключено можливість звертатись по допомогу близьким зниклих без вісти. З повним текстом документу можна ознайомитись за посиланням:

 

 

Завантажити ще...