Задекларовані окупантами позитивні зміни в медицині Сіверськодонецька не співпадають з думками містян
Новини з окупованого Сіверськодонецька контрастують одна з одною: окупаційна адміністрація декларує стабільні покращення, розвиток та процвітання, тоді як періодичні повідомлення з ізольованого міста суперечать наведеним гауляйтерами даним. «Фарватер.Схід» співставив офіційний звіт про розвиток медицини та відгук про неї від самих містян. Деталі в матеріалі.
Від моменту окупації та по сьогодення мешканці захопленого росіянами міста жаліються на, зокрема, сферу медицини. Черги, відсутність кваліфікованих вузьких спеціалістів, брак медикаментів — невичерпний список зауважень до роботи лікарень.
«С врачами (бесплатными) беда. Например терапевт 1 на весь город и принимает 3 дня в неделю с 8 до 13. Чтоб взять талон надо либо рядом жить и прийти в 5 утра, либо вообще туда не попадёшь», — пишуть мешканці з тимчасово окупованого Сіверськодонецька.
Натомість окупаційні органи влади т.з. «ЛНР» декларують протилежне:
«Северодонецкая центральная городская многопрофильная больница завершает 2024 год с впечатляющими достижениями в развитии материально-технической базы и улучшении качества оказания медицинской помощи населению… Благодаря сотрудничеству со специалистами из разных регионов России, больница смогла оказать помощь значительно большему числу пациентов», — повідомляють у т.з. «Мінздраві ЛНР».
Серед досягнень задекларовані також поповнення матеріально-технічної бази сучасним, на думку окупаційних гауляйтерів, обладнанням:
«Список пополнился передвижным флюорографом-маммографом, цифровым рентгенографическим аппаратом, электрокардиографами, реанимационными мониторами, анализатором газов крови, аппаратами для суточного мониторирования АД, автоматическим дефибриллятором, аппаратами электротерапии, портативным спирографом, бестеневыми светильниками, анализатором биомаркеров, шприцевыми насосами, неонатальными кроватями», — пише т.з. «Мінздрав».
Варто також зазначити, що неонатальні ліжка за логікою мають використовуватись у пологових будинках. Сіверськодонецький же нині виглядає як непрацюючий — будівля перебуває у розбитому стані з літа 2022 року.
Сіверськодончанки досі лишають свої спогади у коментарях під новими світлинами.
«Тут у 1992 році я народила сина. Казали, що народжують більше хлопчиків. Мабуть, буде війна…. Ніхто не міг у це повірити, та ще з ким?…..», — пише користувачка Фейсбук.
Містяни обурюються: такі здобутки для сіверськодонецької медицини до 2022 року були звичайною буденністю.
Окупаційна влада також рапортує про відновлення самої медичної інфраструктури:
«В 2024 году были проведены масштабные ремонтные работы: капитально отремонтированы здания детской поликлиники, женской консультации, инфекционного отделения и главного административного корпуса», — кажуть в «Мінздраві».
Відома всім без виключення містянам та його гостям «семиповерхівка» у січні 2025 року не виглядає відремонтованою чи бодай зачепленою увагою місцевих окупантів. Хірургічне відділення, яке надавало допомогу не лише місцевим, а й мешканцям прилеглих сіл, селищ та міст досі демонструє наслідки захоплення міста російськими бойовиками улітку 2022 року. Ті, хто потребує оперативного втручання направляються до Луганська.
Хоча, за звітом окупантів, у Сіверськодонецьку працює хірург в рамках програми «зємской врач».
До речі згідно до Вікіпедії земська медицина — перша у Російській імперії форма медичного обслуговування сільського населення. Виникла відразу після скасування кріпосного права. До її виникнення практично єдиним джерелом медичної допомоги у сільських районах були знахарі. У Росії одноіменна програма дозволяє молодим лікарям та фельдшерам при переїзді до сільської місцевості отримати до 2 млн рублів.