ЄС у 2025 році заплатив Росії за енергоносії більше, ніж допоміг Україні – CREA

Попри три роки повномасштабної війни, санкції та гучні заяви про відмову від російських енергоресурсів, Європейський Союз продовжує фінансувати кремлівську військову машину. За даними нового звіту Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), на третій рік війни країни ЄС заплатили Росії 21,9 мільярда євро за імпорт енергоресурсів. Це на 17% більше, ніж Європа виділила Україні у вигляді фінансової допомоги за весь 2024 рік.

Автори дослідження наголошують, що доходи Москви від продажу нафти, газу та вугілля скорочуються занадто повільно. У 2024 році Кремль заробив 242 мільярди євро на експорті енергоресурсів, що лише на три відсотки менше, ніж роком раніше. Загалом з моменту вторгнення в Україну Росія отримала 847 мільярдів євро від продажу енергоресурсів, і навіть після санкційних обмежень її доходи знизилися лише на вісім відсотків. Це означає, що Росія успішно адаптувалася до санкцій, знайшла нові ринки збуту та навчилася обходити західні обмеження.

Одним із головних механізмів обходу санкцій є так званий «тіньовий флот» – сотні танкерів, які перевозять нафту без західного страхування та реєстрації. У 2024 році на такі судна припало 61% всього морського експорту нафти Росії, а їхній внесок у бюджет Кремля склав 83 мільярди євро. Іншою лазівкою стала переробка російської нафти в Індії та Туреччині: ці країни купують сировину, а потім продають пальне до Європи та США. У 2024 році країни G7+ (країни Великої Сімки, Європейський Союз, Норвегія, Швейцарія, Австралія, Нова Зеландія) імпортували нафтопродуктів на 18 мільярдів євро, половина з яких була зроблена з російської сировини.

Ще одним ударом по санкціях стало зростання імпорту російського скрапленого газу. Попри обіцянки ЄС скоротити залежність від російських енергоносіїв, у 2024 році імпорт СПГ з РФ до Європи зріс на дев’ять відсотків та становив 7 мільярдів євро. Водночас країни-члени блоку не поспішають відмовлятися від російського газу, який і далі надходить через «Турецький потік».

Та окрім економічного виміру, ситуація має ще й екологічну загрозу. Більшість суден, що входять до «тіньового флоту», – це старі, зношені танкери, які не мають міжнародного страхування та ризикують спричинити катастрофічні розливи нафти. Аналітики CREA попереджають: якщо хоча б один із таких танкерів зазнає аварії, вартість ліквідації екологічного лиха може сягнути мільярда євро.

Експерти CREA стверджують, що ЄС може значно скоротити доходи Кремля, якщо запровадить жорсткіші обмеження. Зокрема, вони пропонують розширити санкції на всі російські «тіньові» судна, закрити лазівки, які дозволяють Індії та Туреччині реекспортувати російську нафту, а також встановити ліміти на імпорт СПГ. Додатково вони пропонують знизити граничну ціну на російську нафту до 30-50 доларів за барель, що може позбавити Москву десятків мільярдів євро.