Відпустки на фронті, податок 5% на оренду і кредитна «пауза» для військових: що Рада пропонує в лютому 2026 року

Лютий 2026 року у Верховній Раді позначився ініціативами, які безпосередньо зачіпають мільйони людей. Частина законопроєктів покликана закрити прогалини, що проявилися за роки повномасштабної війни, частина — змінити поведінку ринку через податкові стимули. Нижче розглянемо кілька найрезонансніших законодавчих пропозицій лютого, з’ясуємо їхній зміст та можливий вплив.

Відпустки для військових: більше визначеності і компенсацій

Законопроєкт №14403-1, поданий 12 лютого 2026 року, стосується порядку надання відпусток військовослужбовцям під час воєнного стану. Автори наголошують, що йдеться не про зміну загального трудового законодавства, а саме про уточнення норм закону щодо соціального захисту військових.

Законопроєкт пропонує чіткіше прописати підстави для відпусток за сімейними обставинами, щоб рішення не залежали від суб’єктивного тлумачення. У пояснювальній записці зазначено, що передбачається вимога підтверджувальних документів (наприклад, медичних висновків), а також уточнюється перелік обставин, які можуть бути підставою для відпустки.

Окремо врегульовується питання щорічної відпустки: запроваджується обов’язкова безперервна її частина та механізм компенсації в разі, якщо відпустку неможливо надати через умови служби. Також пропонується врегулювати облік святкових днів у період відпустки та передбачити компенсацію за них, якщо реалізувати право на відпочинок не вдалося.

У разі ухвалення військові отримають більш передбачувані правила щодо відпусток і компенсацій. Водночас для держави це може означати збільшення кількості звернень щодо виплат, адже механізми стануть чіткішими.

Зменшення податку на оренду

Законопроєкт №15031, поданий 13 лютого 2026 року, пропонує змінити підхід до оподаткування доходів від здачі житла в оренду. Автори прямо визнають у пояснювальній записці: через нинішнє податкове навантаження (18% податку на доходи фізичних осіб плюс 5% військового збору) значна частина ринку працює неофіційно.

У документі наводяться дані про мільйони внутрішньо переміщених осіб, значну частку зруйнованого житлового фонду та низьку кількість офіційно задекларованих доходів від оренди. За логікою авторів, це означає, що реальний ринок оренди набагато більший за той, який бачить податкова служба.

Законопроєкт пропонує знизити ставку ПДФО для доходів від оренди житлової нерухомості до 5%. Крім того, передбачено тимчасовий механізм: з 1 квітня 2026 року і до завершення року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, такі доходи пропонується не включати до загального оподатковуваного доходу платника.

Ідея проста: зробити легалізацію вигіднішою, ніж роботу «в тіні». Якщо закон ухвалять, більше орендодавців можуть почати укладати офіційні договори. Для орендарів це означатиме більший юридичний захист. Для бюджету ефект залежатиме від того, чи справді спрацює детінізація ринку.

Кредитна «пауза» для військових: заборона примусового стягнення

Законопроєкт №15050, поданий 25 лютого 2026 року, стосується захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей від примусового стягнення боргів.

У пояснювальній записці зазначено, що до Уповноваженого з прав людини надходили звернення щодо нарахування штрафів і подання судових позовів навіть у випадках, коли військовий перебуває в полоні або зник безвісти. Автор законопроєкту пропонує встановити мораторій на примусове стягнення простроченої заборгованості на період воєнного стану та ще на шість місяців після його завершення.

Йдеться не лише про банки, а й про небанківські фінансові установи та колекторів. Також пропонуються зміни до законодавства про виконавче провадження — щоб у таких випадках стягнення зупинялося автоматично.

У разі ухвалення військові та їхні родини отримають реальніший фінансовий «захист від тиску» у найскладніший період. Для фінансового сектору це означатиме відтермінування стягнень і потребу в чітких механізмах перевірки статусу позичальника.

Виплата дитині, народженій після загибелі військового

Законопроєкт №15049, поданий 25 лютого 2026 року, стосується одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих військовослужбовців.

У пояснювальній записці описується ситуація, коли дитина, зачата за життя військового і народжена після його загибелі, формально має право на допомогу, але на практиці виплата може затримуватися через перерозподіл коштів між іншими отримувачами або через судові спори.

Автор пропонує прямо закріпити в законі, що право такої дитини на допомогу не залежить від того, чи відбувся перерозподіл коштів або чи є спори щодо них. У записці також згадується позиція Верховного Суду, який у 2025 році вже сформулював відповідний правовий висновок.

Якщо закон ухвалять, це може зменшити кількість судових спорів і зробити виплату більш передбачуваною для сімей загиблих.