Від зарплат під час війни до вимог для держслужбовців: що обговорювали в Раді цього місяця

Верховна Рада України у листопаді 2025 року працювала над низкою нових законопроєктів. Тематика поданих ініціатив охопила широке коло питань – від соціального захисту громадян, постраждалих від війни, до реформ у державній службі. Нижче розглянемо кілька найрезонансніших законодавчих пропозицій листопада, з’ясуємо їхній зміст та можливий вплив.

Захист заробітної плати працівників під час вимушеного простою

20 листопада було зареєстровано законопроєкт №14236, покликаний гарантувати виплату зарплати працівникам, які не можуть працювати через війну чи інші форс-мажорні обставини. Ініціатором виступив народний депутат Олександр Лукашев. Проєкт пропонує внести зміни до Закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.

Суть законопроєкту: якщо працівник з незалежних від нього причин вимушено не виконує свої обов’язки (через бойові дії чи інші непереборні обставини), роботодавець зобов’язаний виплачувати йому середній заробіток за весь цей період. Таким чином, відсутність роботи з вини війни не може бути підставою позбавити людину заробітку. Автор законопроєкту наголошує, що ці норми захищають конституційне право на працю і підтримають громадян у скрутних життєвих обставинах, спричинених війною.

Наслідки ухвалення: працівники з прифронтових чи окупованих регіонів отримають гарантії збереження доходу, а бізнес матиме чіткі правила щодо оплати праці в умовах простою. Наразі законопроєкт перебуває на розгляді профільного комітету, і очікується висновок, після чого Рада зможе винести його на перше читання.

Заборона виселення переселенців із тимчасового житла

Проблеми внутрішньо переміщених осіб та їхнього житла не залишились поза увагою парламенту. 17 листопада зареєстровано законопроєкт №14219 про внесення змін до Закону «Про забезпечення прав і свобод ВПО», який забороняє виселення переселенців із місць тимчасового проживання на період воєнного стану і шість місяців після нього.

Ця ініціатива покликана захистити десятки тисяч переселенців, які мешкають у державних, комунальних чи пристосованих приватних гуртожитках і часто неспроможні самостійно платити за оренду житла. За словами авторів, останнім часом почастішали випадки, коли місцева або центральна влада виключає певний гуртожиток чи санаторій з переліку місць компактного проживання ВПО, і це автоматично призводить до примусового виселення людей без надання їм альтернативи. Через такі виселення деякі переселенці опиняються перед вибором – шукати прихистку за кордоном або навіть повертатися в небезпечні зони чи на окуповані території, ризикуючи життям. Законопроєкт пропонує прямо заборонити такі виселення на час війни та ще на шість місяців після її завершення, гарантувавши ВПО право залишатися в місцях тимчасового проживання в цей період.

Можливі наслідки: у разі ухвалення переселенці отримають дуже потрібну стабільність і захищеність – особливо напередодні зимового сезону. Водночас закон зобов’яже органи влади планувати альтернативне розміщення ВПО, перш ніж перепрофільовувати чи закривати такі об’єкти. Станом на кінець листопада проєкт передано на розгляд профільного парламентського комітету.

Обмеження для посадовців із іноземним громадянством

18 листопада Кабінет Міністрів подав до парламенту урядовий законопроєкт №14230, що пропонує нові правила для держслужбовців із подвійним (множинним) громадянством. Ця ініціатива стала продовженням політики впровадження інституту множинного громадянства, дозволеного законом №4502-ІХ, але з урахуванням вимог національної безпеки.

Суть пропозицій: держава прагне збалансувати відкритість та безпеку, аби громадяни з другим паспортом могли служити Україні, але не на посадах, де є ризики для державних таємниць чи оборони. Громадянам України, які мають також громадянство іншої держави, загалом не забороняється працювати на державній службі або в органах місцевого самоврядування. Однак встановлюються винятки для чутливих посад. Передусім забороняється будь-яка публічна служба для осіб із громадянством держави-агресора (Росії) – тут жодних компромісів. Виняток лише для мешканців окупованих територій, яким російське громадянство нав’язали примусово. Також для громадян України з іншими іноземними паспортами вводяться обмеження на доступ до посад у сферах нацбезпеки, оборони, розвідки, правопорядку та високого державного управління. Законопроєктом перелічено конкретні посади, які не можуть обіймати особи, що мають множинне громадянство: це, зокрема, Голова НАЗК, члени ЦВК, судді та члени Вищої ради правосуддя і ВККС, голови облдержадміністрацій, військовослужбовці СБУ, Уповноважений ВРУ з прав людини та мовний омбудсман, а також інші посади з представницькими чи безпековими функціями. Натомість для депутатів місцевих рад і кандидатів на виборах до рад обмеження щодо множинного громадянства пропонується зняти – уряд врахував зауваження юристів та зобов’язання України перед ЄС про недискримінацію при реалізації виборчих прав.

Наслідки ухвалення: нові правила дозволять враховувати факт множинного громадянства при прийнятті чи звільненні держслужбовців, що має посилити захист національних інтересів. Водночас запроваджується адресний підхід – не «звільняти всіх власників паспортів інших держав», а лише обмежити їх у певних ключових сферах. Законопроєкт уже отримано Верховною Радою і спрямовано до профільного комітету.