Водопостачання в окупованому Лисичанську відновлюють бригади, які не впорались з цим у рідному Татарстані
Відсутність сталого водопостачання, низька якість медицини, зграї скажених собак — буденність тимчасово окупованого Лисичанська на Луганщині. Проблеми тамтешніх мешканців мають вирішувати окупаційна влада та російський регіон-шеф Татарстан. Проте і у самої російської республіки ідентичні проблеми. У тому, кого поставили вирішувати біди тимчасово окупованого міста, які проблеми мають «доброчинці» в себе ж вдома та як це хочуть закарбувати в історії пропагандисти — в матеріалі Фарватер.Схід.
Проблеми у водопостачанні без перебільшення вікова проблема Лисичанська. До початку чергової окупації міста мережі водоканалу постійно ремонтувались та підтримувались у робочому стані. Від початку чергової окупації міста росіянами мережі прийшли у остаточний занепад. Наприкінці третього року керування окупаційна адміністрація міста почала вирішувати проблему, та самотужки зробити це виявилось не можливим. Допомагати має республіка-шеф Татарстан.
«Дві бригади з Татарстану виконали значний обсяг роботи, допомагаючи усувати аварійні ситуації у водопровідних мережах міста (Лисичанська, — Ф.С.)», — повідомили у соцмережах пропагандистські ресурси.
Втім поки аварійні бригади працюють на захоплених українських землях, їхні земляки потерпають від аналогічних проблем:
«Директор «Водоканалу» (Казань, — Ф.С.) Рустам Абдулхаков повідомив, що загальне зношування інфраструктури підприємства становить понад 70%. Він зазначив, що майже половина водопостачальних та каналізаційних мереж була прокладена в період з 1930 по 1970 роки і має 100% знос», — інформують російські інтернет-ресурси.
Вирішити проблему власними силами та фінансами неможливо, і, поки власні водники налагоджують водопостачання в Україні, чекають запланованої на 2025 рік програми модернізації.
Медична сфера Татарстана також переживає важкі часи: кадровий голод, брак сучасного обладнання, висока смертність:
«Нездійсненими надіями на нову дитячу лікарню, зростанням кадрового дефіциту в керівній ланці, успіхами в боротьбі з абортами, а також дуже важливою перемогою в захисті прав пацієнтів, які страждають на рідкісні захворювання, на своєчасне отримання дорогих ліків запам’ятається татарстанським медикам і їх пацієнтам», — так починаються свіжі заголовки новин про тамтешню республіканську медицину.
Паралельно із занепадом вдома, медики Татарстану разом із профільним Міністром «підіймають» медицину Лисичанська: лікарі республіки їдуть працювати в Лисичанськ, а самі представники влади та окупаційної адміністрації звітують про завершені роботи, надані подарунки та діляться планами на майбутнє.
Ще однією спільною проблемою окупованого українського міста та республіки є собаки: в Лисичанську та Рубіжному, також підшефному Татарстана, зграї псів дошкуляють місцевим та ставлять під загрозу їхні життя. Здичавілі тварини збираються докупи у прагненні вижити, а люди у соцмережах діляться — окупаційна влада самотужки проблеми не вирішує та киває в сторону Татарстану – буцімто питання стерилізації у їхній юрисдикції. Проте що робити людям із самими нападами ніхто не каже.
Так само як і в самому Татарстані, де кількість нападів на людей лише збільшується у порівнянні з минулим роком.
Покладену на плечі Татарстану дружбу із схожим долею Лисичанськом планують увіковічити на кіноплівці: російські пропагандисти, які контролюють інформпростір окупованих територій повідомили про відповідний намір компанії із красномовною назвою:
«Кинокомпания «Ватан» , г.Казань, Республика Татарстан в поисках группы сценаристов для полнометражного художественного фильма. В 2014 году отряды самообороны из группы подростков защищали родной город – Лисичанск (ЛНР) от укрнацистов. Спустя годы повзрослевшие участники самообороны восстанавливают родной город от вражеских ракетных обстрелов вместе с жителями республики Татарстан. Лисичаснк- подшефный город республики», — повідомила гендиректорка пропагандистського каналу «Ватан».
