У Сіверськодонецьку зносять будинки. Що кажуть колишні мешканці?
Окупаційна адміністрація Сіверськодонецька продовжує ліквідувати інфраструктуру міста, знищену під час наступальних дій росіян у 2022 році. Знесено під нуль вже третій будинок. В ньому, окрім людських осель, розташовувалась міська бібліотека та Кризовий медіа-центр. «Фарватер.Схід» зібрав в одному матеріалі болючі рефлексії всіх, хто був дотичним до будинка.
Фасад будинку номер 54 на проспекті Центральному у Сіверськодонецьку виділявся двома локаціями – бібліотекою та ганком громадської організації «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець». Обидва простору займали увесь перший поверх. Над ними – людські оселі, в яких до повномасштабного вторгнення росіян та окупації міста вирувало життя. 14 грудня у соцмережах з’явилось відео зносу будинку
Для вже колишніх мешканців будинку побачене стало шоком. Кажуть — морально готувались, проте від побаченого емоції все ж вирвались на волю. Своїми почуттями вони поділились у Viber-чаті декількох будинків по Центральному проспекту.
«Спасибо за видео. Увидела свой балкон. И что его уже сносят».
«Мы знали, что так будет, готовились. Но слезы остановить не могу».
«При больших разрушениях восстанавливают, а тут сносят. Логика не понятна».
«Осталась только вера, что бумеранг и кара существуют. И каждый получит по заслугам за разрушенную нашу жизнь».
Нічого мені сказати. Думала все вже виплакано та висказано, але коли відео зносу побачила сльози самі потекли. Не за майном. Чомусь пригадала як в дитинстві навесні в дощ мені на балкон пахло книжками з бібліотеки і смолою з тополь. Сьогоднішнє побачене для мене стало остаточною крапкою на минулому. Тепер немає жодного якорю, який триматиме за старе. Може це завтра можна буде назвати полегшенням», — розповіла «Фарватер.Схід» одна з колишніх мешканок знищеного будинку.
Поряд з людськими обійстями від самого початку історії будинку в ньому розташовувалась центральна міська бібліотека для дорослих — тут вона отримала своє постійне (до 2022 року) помешкання у 1964 році. До того вона розташовувалась у напівпідвальному приміщенні на вулиці Польовій (пр-кт Хіміків). У 2009 році вона стала комунальною та отримала назву «Сєвєродонецька міська публічна бібліотека». Відомо, що на базі цієї бібліотеки протягом дев’яти років функціонувала «Жіноча гімназія».
«Але ми продовжуємо працювати для нашої громади, яка ТИМЧАСОВО переміщена», — лаконічно прокоментували подію на сторінці закладу у Фейсбук.
Через стіну із бібліотекою розташовувався Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» — створений у 2015 році групою сіверськодончан на чолі з Оленою Ніжельською простір у відповідь на тодішні інформаційні виклики. КМЦ став майданчиком для ряду політичних, суспільних та культурних подій міста та регіону. Напевно не знайдеться жодного містянина, який не запам’ятав яскраве графіті на ганку авторства художника Яна Птушко. Варто додати, що після пожежі у 2022 році саме цей фрагмент будинку привертав увагу вцілілим розписом.
«А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити
І за минулим плакати не варт…», — прокоментувала знос будинку та знищення приміщення Кризового Олена Ніжельська, очільниця ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» віршами видатної письменниці Ліни Костенко.
«Я так хотіла багато всього написати, але потім стерла, бо точно б забанили.
Відео про біль. В мене це лише кілька років життя, але від того не легше», — написала на своїй сторінці у Фейсбук журналістка Марина Терещенко.
«Влітку 21-го року я сидів на лавочці біля службового входу до Кризового і спостерігав як навколо грали діти, а з другого поверху хлопчик щось кидав їм з балкону. Всі однолітки років по 10. Все як в моєму дитинстві. І ця картина настільки мені запам’яталась, що попри те, що там лишився наш офіс та все, що було з ним пов’язано, перше, що я згадав побачивши згорівший будинок – були ті діти. Вони втратили абсолютно все, бо іншого не мали. Це було повністю їхнє життя: їх двір, квартира. Це неможливо усвідомити, якщо сам не пережив…», — поділився почуттями журналіст Кризового Максим Бєлін.
Будинок 54 на Центральному проспекті третій, знесений окупаційною адміністрацією під нуль.
