Суд присяжних як інструмент народовладдя в Україні може запрацювати вже наступного року

Суд присяжних це не тільки особливий інститут правосуддя, а й додаткова опція контролю суспільством здійснення судочинства. Світова практика роботи присяжних демонструє мінімізацію судових помилок та створення механізму противаг судовим зловживанню та корупції. Нещодавно Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти № 3843 та 3844 про запровадження в Україні класичної моделі суду присяжних. Коли та за яких умов така модель судочинства запрацює в Україні – в матеріалі «Фарватер.Схід».

Суд присяжних в Україні регламентується чинним законодавством: Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом і Законом України «Про судоустрій і статус суддів». У 2025 році такий інструмент може запрацювати в Україні. Про це повідомив ініціатор законопроєктів, народний депутат України Павло Фролов.

“Ми активно працюємо над тим, аби інститут класичного суду присяжних почав діяти в Україні вже в наступному 2025 році. Звісно після завершення воєнного стану. При цьому ми напрацьовуємо зміни до кримінального процесуального кодексу відповідно до порядку регулювання участі присяжних у судовому процесі”, — розповів Фролов.

Суд присяжних дає українцям можливість вирішувати важливі для держави питання, — наголошує парламентар, тож для того аби вони не відмовлялись та активно брали участь в цих процесах передбачено надати присяжним відповідний імунітет на період виконання ними обов’язків. Тобто, каже Фролов, заарештувати їх чи притягнути до відповідальності можна буде лише за згодо Вищої ради правосуддя.

Передбачено грошові винагороди на рівні судді першої інстанції – це вище середньої зарплати в три рази.

У пояснювальній записці до документу зазначено, що присяжні є представниками населення, яке постійно проживає в межах відповідного судового округу, а персональний склад лави формується для розгляду однієї справи. Після завершення слухання справи в судовому засіданні рішення у нарадчій кімнаті приймає лише склад присяжних без участі професійного судді. У процедурі формування складу лави присяжних домінуюча роль належить сторонам змагального процесу (захисту і обвинуваченню), консенсусне рішення яких про допуск чи відвід кандидата у присяжні є для судді обов’язковим. Також присяжні не беруть активної участі у з’ясування обставин справи (нікому не ставлять жодного запитання) – вони лише безпосередньо сприймають доводи сторін (змагальність), сукупність яких потім аналізують у нарадчій кімнаті.

За підрахунками парламентарів сума витрат на впровадження класичного суду присяжних відповідно до цього законопроекту та законопроекту про суд присяжних становитиме орієнтовно у 1-й та 2-й роки – по 20 млн грн, починаючі з 3-го року – близько 1 млрд грн на рік.