Росія посилює зовнішнє кредитування Глобального Півдня на тлі внутрішньої бюджетної кризи

РФ істотно наростила зовнішнє кредитування, попри поглиблення власних бюджетних дисбалансів і стагнацію внутрішнього попиту. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки. За минулий рік Москва збільшила фінансування Бангладеш, Індії та Єгипту на сумарні 3 млрд доларів: борг Бангладеш виріс на 1,3 млрд дол., Індії – на 800 млн, Єгипту – на стільки ж. Водночас борг Білорусі перед Росією досяг 7,6 млрд доларів.

Країна продовжує активно списувати заборгованість іноземним режимам. Таджикистану анульовано 300 млн доларів, Кубі надано відстрочку за кредитом у 1,2 млрд євро, білорусь отримала відстрочку на 7–12 років. Гвінеї-Бісау списано 26,7 млн доларів і реструктуризовано ще 940 тис., Сомалі дозволено не повертати 691 млн доларів. Загалом африканським державам Москва пробачила близько 20 млрд доларів.

На цьому тлі внутрішня економічна ситуація погіршується. За даними розвідки, 58 % росіян відмовляються від товарів, які купували раніше, 57 % переходять на дешевші аналоги, а 46 % намагаються рідше ходити до магазинів. Частка громадян, яким бракує грошей на їжу, стабільно становить 31 %. Федеральний бюджет недоотримає 5 трлн рублів за сімома ключовими статтями, що формують половину доходів.

Попри це Росія нарощує рекордні військові витрати. На армію та озброєння передбачено 12,93 трлн рублів – майже 30 % бюджету, що є максимумом із часів СРСР. Ще 3,91 трлн рублів підуть на «національну безпеку». Загалом силові структури отримають 16,84 трлн рублів – 38 % бюджету, у півтора раза більше, ніж у 2021 році.

У результаті соціальні видатки скорочуються до 25,1 % із довоєнних 38,1 %, а підтримка економіки – до 10,9 % із 17,6 %, що стане мінімальним рівнем за останні два десятиліття. При тому, що мільйони росіян змушені урізати повсякденні витрати, держава продовжує спрямовувати значні ресурси на війну та фінансування іноземних режимів, повернення коштів від яких фактично не очікується.