Програма житлового кредитування для ВПО першої хвилі – з чим стикаються переможці

У листопаді Луганська обласна державна адміністрація у співпраці з Держмолодьжитлом реалізувала програму житлового кредитування для внутрішньо переміщених осіб з Луганщини, які виїхали з Луганського, Алчевського, Довжанського та Ровеньківського районів у 2014 році. Уже за місяць з’явилися люди, яким вдалося дійти до фіналу та отримати пакети документів на право власності на квартири. Про програму та її недоліки — у матеріалі «Фарватер.Схід».

Андрій Зайцев — двічі переселенець: у 2014 році з Луганська, у 2022-му — із Сіверськодонецька. Після років життя на орендованих квартирах у різних містах України власним житлом чоловік обзавівся лише у 2025 році — став одним із переможців житлової програми для переселенців, яку реалізувала Луганська ОВА. За словами Зайцева, ключовим для нього стало відчуття прозорості процедури — від рішення взяти участь у програмі до визначення переможців і фінального декларування придбаної нерухомості.

«Процес був доволі прозорим — починаючи від моменту розіграшу, який відбувався за участі керівництва обласної адміністрації в Києві, коли рандомайзер обирав кандидатури переможців, — і до останнього моменту, коли я отримав житлову площу та задекларував її як посадовець. Обласна влада і житловий фонд намагалися забезпечити максимальну прозорість», — каже Андрій Зайцев.

Нагадаємо, програма пільгового кредитування передбачала часткову компенсацію кредиту на придбання житла для чотирьох категорій ВПО:

• 99,5% — особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок агресії РФ;
• 75% — багатодітним родинам, а також ветеранам і ветеранкам, які отримали інвалідність внаслідок війни;
• 50% — переселенцям загальної категорії, зареєстрованим на день подання заяв на території Луганського, Алчевського, Довжанського та Ровеньківського районів і які на день подачі анкети не мали у власності житлової нерухомості, крім житла, розташованого на тимчасово окупованих територіях або територіях активних бойових дій, визначених Мінрозвитку.

Гранична нормативна площа житла, яку можна було придбати за програмою, становила 52,5 кв. м на сім’ю до двох осіб плюс 21 кв. м на кожного наступного члена сім’ї. Максимальна сума пільгового кредиту — три мільйони гривень. Участь у програмі могли взяти всі охочі із зазначених категорій, однак на отримання коштів могли розраховувати лише учасники, обрані за допомогою рандомайзера на базі Держмолодьжитла.

Перемога в розіграші, пояснює Андрій Зайцев, не означала автоматичне отримання квартири: вона давала право розпочати збір документів і проходження бюрократичних етапів. Чоловікові знадобився майже місяць, аби все встигнути: розіграш відбувся 24 листопада, а процедура підписання документів на купівлю квартири завершилася 22 грудня.

«Загалом на угоду пішло чотири тижні. Спочатку я зібрав документи для попередньої подачі й засідання комісії. Потім комісія ухвалила мої документи, далі було підписання попереднього договору, потім основної кредитної угоди, і на четвертий тиждень — підписання головного договору, його реєстрація, страхові моменти», — розповідає співрозмовник.

Чоловік наголошує: сама процедура не була надскладною, однак вимагала часу, дисципліни й готовності виконувати рекомендації фахівців щодо правильної технічної інвентаризації, обстеження тощо.

Згідно з протоколом відбору переможців на отримання пільгового кредиту, з 508 претендентів 176 були відібрані за допомогою рандомайзера для подальшої участі в програмі.

За інформацією голови Луганської ОВА Олексія Харченка, станом на 25 грудня конкурсна комісія Держмолодьжитла опрацювала заявки 175 кандидатів на загальну суму 399 506,616 тис. грн: 46 заявок учасників першої категорії на суму 111 136,209 тис. грн та 129 заявок учасників другої, третьої і четвертої категорій на суму 288 373,407 тис. грн. Загалом 32 учасники не подали необхідні для отримання кредиту документи, 13 відмовилися від подальшої участі, чотирьом було відмовлено фондом через невідповідність умовам програми. Одна заявка станом на кінець грудня перебувала в роботі.

«Залишки невикористаних коштів неможливо буде використати далі — вони перебуватимуть у захищених статтях видатків. Я поки шукаю варіанти, як продовжити програму. Очевидних рішень наразі немає», — повідомив Олексій Харченко редакції «Фарватер.Схід».

Причини відсіювання частини переможців конкурсу різні, однак, на думку Андрія Зайцева, частина людей могла недооцінити витрати й зусилля, необхідні для купівлі житла.

«Виграш нічого не дає, окрім як право почати збирати документи. Придбання житла потребує певних зусиль і часу. Потрібні й матеріальні витрати — оплата послуг нотаріуса, оцінка житла тощо. Для цього треба було трохи підготуватися і мати мотивацію», — пояснює він.

На уточнення про стартовий капітал Зайцев відповідає прямо: без нього не обійтися.

«Так, бо держава — це не благодійна організація. Гроші з бюджету компенсують лише тіло кредиту, а нотаріус і все інше — це виключно витрати людей», — каже він.

У разі пролонгації програми, зазначає Андрій Зайцев, варто передбачити перший внесок (6%), страхові платежі та інші супутні витрати, пов’язані з оформленням угоди: страхування покупця й об’єкта придбання, нотаріальне оформлення купівлі-продажу, один відсоток мита, один відсоток пенсійного збору, а також додатковий нотаріальний акт, вартість якого становить від 5 до 10 тисяч гривень. Загалом супутні витрати, які одразу лягають на плечі покупця, можуть сягати 80 тисяч гривень.

«Ця програма доволі витратна — це не благодійність. Але ми ж розуміємо: йдеться про придбання житла, місця, яке може визначити долю людини на все подальше життя», — наголошує він.

Придбання житла автоматично анулює статус внутрішньо переміщеної особи, утім, каже Андрій Зайцев, приналежність до Луганщини нічого не може змінити.