Новий Цивільний кодекс та справедлива система оплати праці: законодавчі ініціативи січня

У першому місяці 2026 року Верховна Рада України зосередилася як на невідкладних рішеннях воєнного часу, так і на системних реформах. Нижче розглянемо кілька найрезонансніших законодавчих пропозицій січня, з’ясуємо їхній зміст та можливий вплив.

Новий міністр оборони — призначення Михайла Федорова

13 січня до Верховної Ради було внесено проєкт постанови № 14377 про призначення на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Ініціатором подання став президент України, а вже 14 січня парламент 277 голосами «за» погодив призначення Федорова очільником Міноборони. Відповідна постанова Верховної Ради набула чинності після підписання головою парламенту, і новий міністр того ж дня склав присягу та розпочав виконання обов’язків.

Призначення Михайла Федорова очільником оборонного відомства стало частиною ширших урядових перестановок, анонсованих президентом Зеленським. На посаді міністра оборони Федоров замінив Дениса Шмигаля, якому президент запропонував перейти на посаду міністра енергетики. Перед цим Верховна Рада звільнила Федорова з посади віце-прем’єра — міністра цифрової трансформації.

Постанова про призначення визначає тільки факт зміни міністра, але під час обговорення Федоров окреслив свої пріоритети на новій посаді. Серед них — глибокий аудит фінансів Міноборони та ЗСУ (для підвищення прозорості та покращення забезпечення військових), технологізація армії (масштабне забезпечення підрозділів дронами, впровадження систем штучного інтелекту і безпілотників-перехоплювачів), цифровізація процесів та скорочення бюрократичних процедур у війську (боротьба з «паперовою армією»), а також реформа територіальних центрів комплектування.

Законопроєкт про справедливу систему оплати праці

19 січня 2026 року група народних депутатів на чолі з Галиною Третьяковою зареєструвала резонансний соціальний законопроєкт № 14387 «Про справедливу систему оплати праці в Україні». Цей документ пропонує повне перезавантаження підходів до формування зарплат — насамперед у публічному секторі, але з поширенням єдиних принципів і на приватний та громадський сектори. Ініціатори пояснюють, що проєкт розроблено у відповідь на суспільний запит щодо справедливості оплати праці. Він покликаний усунути нинішні диспропорції, коли окремі посадовці чи керівники держпідприємств отримують у рази вищі зарплати, ніж пересічні працівники.

Документ пропонує запровадити єдину архітектуру оплати праці зі спільними принципами для державного, комунального, приватного і громадського секторів. Ключова новація — обмеження розриву між найвищими і найнижчими зарплатами в державному секторі: різниця між верхнім і нижнім рівнями шкали посадових окладів не повинна перевищувати 30%. За оцінками авторів, така норма скоротить нинішній розрив в оплаті праці щонайменше на 40—50%. Законопроєкт також фіксує нижні соціальні гарантії — поняття гарантованої мінімальної зарплати, яка визначається законом і переглядається за участю представників роботодавців, профспілок та громадськості. Одночасно встановлюються верхні межі оплати — це має унеможливити як безпідставне заниження зарплат (наприклад, через скорочення фонду оплати праці), так і їхнє штучне завищення (через надмірні премії та доплати).

Нова редакція Цивільного кодексу

22 січня 2026 року у Верховній Раді було зареєстровано фундаментальний законопроєкт № 14394 — проєкт нової редакції Цивільного кодексу України, який також називають Кодексом приватного права. Ця ініціатива має на меті повну рекодифікацію приватного права України вперше за понад 20 років. Метою законопроєкту є системне оновлення цивільного законодавства, забезпечення його внутрішньої узгодженості та адаптація норм до сучасних викликів — зокрема, цифровізації, нових економічних моделей і транскордонних відносин. Фактично пропонується ухвалити новий Цивільний кодекс замість чинного, що був прийнятий ще в 2003 році.

Проєкт нового ЦКУ складається з дев’яти книг, що охоплюють усі ключові сфери приватноправових відносин: загальні положення, особисті немайнові права, речове право, інтелектуальну власність, зобов’язання (договірні і недоговірні), сімейне право, спадкове право, міжнародне приватне право тощо. Особлива увага приділена модернізації загальних принципів і термінології — документ усуває застарілі колізії та радянські рудименти, уніфікує поняття, впроваджує сучасні правові концепції. Серед ключових напрямів змін: підвищення юридичної визначеності та передбачуваності у цивільних відносинах; захист слабкої сторони у договорах (споживачів, наймачів тощо) для балансу інтересів; гармонізація з європейським правом і міжнародними стандартами; «дерадянізація» — очищення від застарілих норм радянського періоду та концептуальне оновлення категорій приватного права.

Якщо Верховна Рада ухвалить цей кодекс, на країну чекає масштабна реформа цивільного законодавства — доведеться змінювати пов’язані закони, перепідготовлювати юристів та суддів до нових норм, роз’яснювати нововведення громадянам і бізнесу. Процес ухвалення може бути непростим, бо документ значного обсягу, його детально вивчатимуть у комітетах і, ймовірно, прийматимуть поетапно.