ГУР оприлюднило технічний розбір нового російського БпЛА «Герань-5»
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило на порталі War&Sanctions детальний технічний аналіз нового російського ударного безпілотника «Герань-5». Про це повідомили в ГУР у Facebook.
Воєнна розвідка представила інтерактивну 3D-модель дрона, перелік його складових, електронну компонентну базу та основні тактико-технічні характеристики. Зазначається, що перші фото й базові відомості про цей безпілотник були оприлюднені ще минулого тижня. За зовнішніми ознаками «Герань-5» нагадує іранський Karrar, а більшість його блоків є ідентичними компонентам інших безпілотників серії «Герань», вироблених у так званій алабузькій лінійці. Також противник опрацьовує можливість запуску цього дрона зі штурмовика Су-25.
За даними ГУР, повна злітна маса безпілотника становить близько 850 кг, крейсерська швидкість — 450–600 км/год, що суттєво перевищує показники «Герані-3». Тривалість польоту оцінюється приблизно у дві години, дальність — до 950 км, максимальна висота — до 6 км, хоча фактично зафіксоване застосування відбувалося на висотах від 200 м до 3 км.
Як силову установку дрон використовує китайський турбореактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A з тягою 200 кгс. У безпілотнику встановлені типові для інших «ґєранєй» системи, зокрема польотний контролер FCU, інерціальна навігаційна система SADRA/MINSOO, супутникова навігаційна система «комєта-М12», система передачі телеметрії Tracker V3, а також MESH-модем Xingkai Tech.
Обшивка фюзеляжу, крил і хвостового оперення виготовлена з вуглецевого волокна, а силова конструкція — з алюмінієвого профілю та заліза. Для маркування апаратів використовується експериментальна серія «Э», аналогічна тій, що застосовувалася у модифікаціях «Герані-2».
Воєнна розвідка ідентифікувала електронні компоненти іноземного походження з КНР, США та Німеччини. Окрім цього, ГУР оприлюднило дані ще про 105 електронних компонентів, виявлених у російських БпЛА «Герань-2», «Zala T-20» та крилатій ракеті Х-32.
У ГУР наголошують, що розширення номенклатури російських засобів ураження та подальше використання компонентів західного виробництва свідчать про необхідність посилення міжнародних зусиль щодо блокування доступу держави-агресора до критичних технологій.
