Збитковий флагман луганського алкопрому. Як працює на ТОТ горілчаний завод «Луга-Нова»
Лікеро-горілчаний завод «Луга-Нова» наразі є одним із найбільш успішних підприємств окупованої Луганщини. Принаймні, так стверджує російська пропаганда. Та офіційна звітність у РФ вказує на зворотне. «Фарватер.Схід» знайшов причину бухгалтерського дисбалансу: мільйони алкодоларів з ТОТ розчинялися в міжнародних фінансових схемах.
Завод «Луга-Нова» розташований в дореволюційних будівлях початку ХХ століття у найстарішому Кам’янобрідському районі Луганська. На етикетках горілки вказаний рік заснування виробництва – 1896. Ця горілка була однією з візитівок регіону з радянських часів.
За часів незалежності лікеро-горілчаний завод приватизувала родина його директора Леоніда Держака. Навіть ходив жарт, що абревіатура «Луга-Нови» LN походить від ініціалів Держака – Леонід Нестерович. Хай там як, та кожен дорослий луганець пам’ятає фірмову якість «Мускатної», «Житньої», «Білої королеви» та інших місцевих міцних напоїв.
«Фарватер.Схід» розповідає, як склалася доля одного з флагманів української горілчаної промисловості в окупації.
Невидима економія: як до Луганська придністровський спирт возили
«Луга-Нова» була однією з візитівок регіону, пляшки везли на подарунок у столицю і за кордон, дарували делегаціям. Словом, це був один із предметів регіональної гордості. Головний власник заводу, нині покійний Леонід Держак лишився на окупованій території, публічно підтримував росіян та навіть балотувався на посаду «глави ЛНР».
Після початку війни у 2014-му «Луга-Нова» продовжила працювати в окупації. Та якість горілки сильно погіршилася, – місцеві обирали вже білоруську або інші горілки. Причиною вважалася зміна головного компоненту.
До 2014 року «Луга-Нова» використовувала у своїй продукції спирт від виробників із центральних областей України. Із початком окупації ланцюги постачання розірвалися. Інформацію про нових контрагентів луганські винокурці ніколи не афішували, акцентуючи на тому, що використовують спирт «Люкс».
Ходили чутки про використання спирту з Чечні та інших регіонів РФ. «Фарватер.Схід» знайшов підтвердження постачань із іншого джерела. Через міжнародний сервіс відстежування імпорту-експорту Volza ми змогли знайти реальних виробників спирту для луганської горілки принаймні у 2017 році.
Виявилося, тоді контрагентом «Луга-Нови» була фірма з назвою «Абсолют», яка і поставляла на завод етиловий спирт – про це свідчать десятки транспортних біллів.
-
-
-
-
Транспортний шлях показує, що спочатку спирт міцністю понад 80% везли через Чорне море, а потім завозили в Луганськ через територію Росії. Нетиповий маршрут вантажу пояснювався складною логістикою, адже завод «Абсолют» розташований у невизнаній «Придністровській молдавській республіці» («ПМР»).
У дата-базах зазначена навіть точна адреса постачальника – «Transnistrian Region, Slobodzeisky District, Blizhny Khutorul Village». Цю адресу ми також можемо знайти у «Єдиному державному реєстрі підтримки суб’єктів малого підприємництва–отримувачів державної допомоги» «ПМР». Вона дійсно є місцем «прописки» ТОВ «Абсолют».
Збиткова «Луга-нова» стрімко розвивається
Та попри погіршення якості й великий вибір міцного алкоголю білоруського та російського походження «Луга-Нову» продовжували купувати. Завод «Луга-Нова» називають одним із провідних підприємств харчової промисловості окупованої Луганщини. Воно «динамічно розвивається та дотримується найвищих стандартів якості», – ідеться у вітанні до Дня працівників харчопрому у жовтні 2024-го на сайті глави окупаційної адміністрації «ЛНР».
А рівно за рік перед цим у «міністерстві промисловості ЛНР» рапортували, що завод починає поставки алкопродукції до сусідньої Ростовської області РФ. (Насправді до РФ горілку «Луга-Нови» везли й раніше).
За роки окупації «Луга-Нова» перетворилася з класичного лікеро-горілчаного заводу на цілий алкоконцерн. Від кінця 2020 року там запустили ще й окремий напрямок пивоваріння. Потужності пивзаводу «Луга-Нова» нібито дозволяють виробляти до 14 мільйонів тон пива на рік, повідомляв рупор окупаційної адміністрації «ЛуганскИнформЦентр» на початку 2023-го.
Бізнес в окупації, здавалося би, процвітає. Та фінансова звітність «Луга-Нови», що знаходиться у публічному доступі, викликає великі питання. Ми зібрали дані про фінансовий стан компанії з кількох джерел – на ресурсі «РБК Компании», на сервісах перевірки контрагентів «Чекко» та банку «Тінькофф».
Перше, що кидається в око, – 2023 рік компанія завершила не те що без прибутку, а із чистим збитком ₽7,86 млн. Далі – більше.
Півмільярда десь загубилися
Якщо коротко – схоже, «Луга-Нова» добряче дурить Російську Федерацію. Із цих колонок цифр, де непросто розібратися, винесемо найцікавіше.
Передовсім, компанія дійсно є великим платником податків. У 2023 році «Луга-Нова» сплатила майже ₽203 млн податків. І ще майже мільярд (₽974 млн, якщо точно) акцизного збору. Акциз де-факто сплачують покупці, він включається до ціни, але не обліковується як виручка – бо він від початку є податковим зобов’язанням виробника алкоголю.
Виручка склала того року ₽529,9 млн, більша її частина покриває собівартість виробництва. Після вирахування витрат на управління і збут залишаються смішні ₽11 млн операційного прибутку. Та найцікавіший пункт у цих викладках – дебіторська заборгованість. Тобто те, що контрагенти заборгували «Луга-Нові».
Дебіторка сягає неймовірних ₽1 млрд! За середнім курсом долара у 2023 році – $11,7 млн
У складі дебіторки ₽392 млн, що винні покупці і замовники, як зазначається у сервісі перевірки контрагентів банку «Тинькофф». А також ₽590,7 млн «іншої заборгованості» (без малого $7 млн за курсом 2023 року). І якщо борг покупців виглядає обнадійливо – типу вони ще розрахуються, – то «інша заборгованість» доволі підозріла. А це сума, нагадаємо, більша за річну виручку збиткової компанії.
Більш упевнено можна було би говорити, якби ми одержали доступ до фінзвітності «Луга-Нови» за попередні роки. Та уже зараз можна сказати: це або дуже погане управління дебіторкою, або свідомий вивід грошей. Подібні схеми загальновідомі. На підставні структури-одноднівки гроші вішаються як дебіторська заборгованість, а тоді фірми зникають, а гроші повертаються власникам підприємства іншими шляхами, неофіційними.
Куди поділися гроші «Луга-Нови»?
Подібна картина (хоч і не така катастрофічна) спостерігається і на іншому підприємстві власників «Луга-Нови» – ТОВ «Луга-Торг». Його виручка у 2023 році, за даними системи перевірки контрагентів банку «Тинькофф», становила ₽278 млн. Замість прибутку – чистий збиток майже ₽12 млн, дебіторська заборгованість – понад ₽13 млн, а кредиторська (те, що підприємство винне партнерам) – понад ₽23 млн.
Відповідь на загадку зниклих грошей «Луга-Нови» лежить, імовірно, у площині фінансових схем. Можна припустити, що насправді покупці сплатили ці гроші. Тільки до звітності їх не включили і провели по документах як безнадійну дебіторку. На користь цієї версії може свідчити описана ще у 2019 році українськими правоохоронцями історія.
У 2019-му правоохоронці затримали в Києві Дмитра Держака – співвласника заводу та сина багаторічного директора і співвласника «Луга-Нови» Леоніда Держака. До речі, Дмитро Держак досі значиться як один із засновників підприємств як у російських обліках, так і в українських.
-
-
Під час обшуку у нього знайшли, як зазначається у судових рішеннях, посвідчення учасника бойових дій від Міноборони РФ та військовий квиток військовослужбовця т.зв. «ЛНР». Фото цих документів оприлюднив тодішній Генеральний прокурор України Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook. За інформацією правоохоронців, на той час Дмитро Держак обіймав посаду заступника директора «Луга-Нови» в окупації. Ці яскраві факти настільки захопили увагу новинарів, що мало хто помітив тоді більш вагомі моменти.
Справу Дмитра Держака (№752/9079/19) розглядав Голосіївський районний суд міста Києва. Із судових рішень випливає, що батьку та сину Держакам правоохоронці інкримінували передовсім статтю 258-5 Кримінального кодексу «Фінансування тероризму». За версією досудового розслідування, це відбувалося так:
«…за вказівкою ОСОБА_4 (це Держак Леонід Нестерович. – «ФС»), його син ОСОБА_5 (Держак Дмитро Леонідович. – «ФС»), який проживає на території міста Києва, через підконтрольні йому юридичні особи: ТОВ«Богема 2016» (код ЄДРПОУ 40817700), ТОВ«Ділова Ідея» (код ЄДРПОУ 42013897), здійснює переведення в готівку та накопичення грошових коштів, отриманих від незаконної діяльності ТОВ «Луга-Нова», так як на території самопроголошеної «ЛНР», у зв`язку з відсутністю нормального функціонування банківської системи, немає можливості отримувати платежі у безготівковій формі за поставлену ТОВ«Луга-Нова» до Російської Федерації та так званої «ДНР», алкогольну продукцію».
Що каже Дмитро Держак
Повністю історію з судом дослідити, на жаль, не вдалося. Адже деякі судові рішення значаться у реєстрі, та не відображаються через заборону для оприлюднення, а деякі не були опубліковані взагалі.
У вересні 2023 року, вже під час повномасштабної війни, на фінальному засіданні у справі Дмитра Держака ішлося виключно про звинувачення за статтею 258-3 («Створення терористичної групи чи терористичної організації»). Знаменитий Печерський районний суд міста Києва виніс виправдувальний вирок «в зв’язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення».
Наскільки ми можемо судити, звинувачення у фінансуванні тероризму (ст. 258-5 КК України) було виділене в окреме провадження. Зі слів Дмитра Держака, якому додзвонився журналіст «Фарватер.Схід», судовий процес із цього приводу триває досі. Він не втік до окупованої території, продовжує жити в Києві, і ці звинувачення доставляють йому багато незручностей.
– Уявіть собі: я навіть до Буковеля їхав, і мене затримували на п’ять годин на посту ДАІ та вчинили розбірки за повною програмою, – каже Дмитро Держак.
Він запевняє, що з 2019 року на ТОТ не був узагалі. До схем виводу грошей у готівку з тимчасово окупованої території, каже, непричетний, як і взагалі до ТОВ «ЛЛГЗ Луга-Нова» на окупованій території, де досі значиться співзасновником. Непрямо це підтверджує відсутність у базах даних у Дмитра Держака російського податкового номеру (ИНН).
Отже факт участі співвласника «ЛЛГЗ Луга-Нова» Дмитра Держака у оборудках із грошима з окупованої території наразі не доведений. Та це не означає, що сама модель виведення коштів на підконтрольну урядові територію є нереалістичною. «Фарватер.Схід» слідкуватиме за розвитком подій і за подальшою долею одного з найбільших виробників алкоголю на ТОТ.