Триколори в Луганську-2014: «Фарватер.Схід» установив імена причетних росіян
Ми установили росіян, які у березні 2014 році вивішували триколор у Луганську. Журналісти «Фарватер.Схід» використали інструменти штучного інтелекту, недоступні 10 років тому. Пошук за скриншотами з відео допоміг установити навіть паспортні дані цих учасників «русской весни». Як ми їх знайшли та чому це важливо через 10 років потому, – читайте далі.
Маскування російської гібридної агресії під волевиявлення українського народу залишається одним із важливих елементів стратегії Росії з легітимізації своїх дій. Саме для цього проводяться псевдовибори і псевдореферендуми із заздалегідь визначеним результатом, а російські війська у світлі пропаганди перетворюються на туристів, відпускників або взагалі місцевих шахтарів і трактористів.
Одним з перших постановчих спектаклів на Луганщині, що призвів до значної ескалації ситуації, було встановлення на будівлях російських прапорів у березні 2014 року. Втім, актори в цій постанові були мешканцями сусідніх регіонів Росії.
На що треба звернути увагу, аби знайти «руссо турісто»
4 березня 2014 року усі провідні українські медіа повідомляли з посиланням на відео з соцмереж про вивішування озброєними молодиками російського прапору в Луганську. Повний варіант відео у добрій якості ми знайшли на каналі сайту Інформатор у Youtube. Розберемо детально, що саме ми бачимо на відео.
Деталь 1. У встановленні прапору на луганській багатоповерхівці в центрі міста беруть участь п’ять осіб: оператор та чотири виконавці. Ось вони на скриншотах (для зручності подальшого опису надамо їм оперативні зашифрування):
Деталь 2. З усієї групи дві особи гостро відрізняються характерним південно-західним російським акцентом. Це «Оператор» та «Найк». При цьому, «Оператор» поводиться як старший: «Не свисти», «замотуйте, пацани, працюємо!».
Деталь 3. У зверненні до «Найка», «Оператор» називає його «Ваньок». Натомість «Найк» у зверненні до аудиторії каже «Ми з Бєліком в Луганську, на Україні, приїхали на Майдан захищати український народ…». Це вказує на те, що росіян дійсно двоє і ПІБ «Оператора» може містити однокореневу часту до «Бєлік».
Деталь 4. «Револьвер» – відомий луганцям учасник проросійських мітингів Герман Прокопів (справжнє ім’я при народженні – Лі Ван Чоль). Навіть відео події називається на Ютуб-каналі «Інформатора» «Герман Прокопив с русскими провокаторами вешает российский флаг». На момент подій – громадянин України, відомий як один із лідерів проросійського руху «Луганська гвардія».
«Родимка» – його товариш із характерною родимкою над верхньою губою, теж луганець. Їхні спільні фото можна знайти задовго до подій, під час святкування дня повітряно-десантних військ. Його сторінка у «Вконтакте» зареєстрована на ім’я Стас Федюк, її зміст (зокрема, фото) свідчить, що цей чоловік – дійсно з Луганська.
Що в сухому залишку: серед групи провокаторів маємо двох підозрюваних на наявність російського громадянства. Це «Оператор» Бєлік та «Найк» Іван. Втім, у нашому розпорядженні є тільки фото «Найка», тому саме з нього і спробуємо розпочати.
Розсошанське походження луганських прапороносців
Із задачею знайти «Найка» Івана усі задіяні нами програми розпізнавання облич впоралися на відмінно. Наш розшукуваний – нині 29-річний уродженець міста Розсош Воронізької області РФ Іван Сироватскій (сторінки у соцмережах: «Одноклассники», «Вконтакте»).
Згідно з інформацією його дружини (сторінки в соцмережах: «Вконтакте», Instagram) наразі він є батьком трьох дітей та виглядає ось так:
Завдяки даним із соцмереж, нам удалося встановити його повні анкетні дані, аж до паспорта. Це Іван Романович Сироватскій, 01.11.1994 року народження, уродженець міста Росош Воронізької області, наразі проживає у Воронежі.
Надалі розслідування призупинилося. Втім, пошуковий агент надав нам ще одне посилання на неактивний акаунт «Иван Местный», який спочатку не привернув нашої уваги. Допоки в око не впав одяг та телефон особи, що знаходиться поряд із Іваном Сироватскім.
Характерна куртка та телефон з чохлом «Адідас» повністю співпадали з тим, що ми бачили на відео вивішування прапору на «Операторі». І з великою вірогідністю ми отримали фото його обличчя. Тим більше, що за даними геолокації, хлопці знаходяться у центрі Луганська, і це саме березень 2014 року.
На додачу у лівому верхньому куті ми бачимо обличчя, яке вже фіксували на сторінці «Вконтакте» у п’ятого фігуранта відео – «Револьвера», Германа Прокопіва на фото з проросійських мітингів у Луганську.
Законспірований «Оператор»
Маючи фото «Оператора», ми спробували знайти і його на просторах Інтернету. Пошук видав нам велику кількість фото зі сторінок друзів та однокласників. Перш за все, ми звернули увагу на фото, де вони з «Найком» разом відпочивають ще у 2012 році.
Це вказує на давне знайомство та на те, що «Оператора» треба шукати також десь у Воронізькій області. Та ніде ми не змогли знайти позначки щодо реального імені людини, зображеної на жодному з фото «Оператора». Пролити світло на його особистість допомогло вивчення його кола контактів, зокрема тренера з самбо Алєксєя Алєксєєва.
На сторінці Алєксєєва в Instagram, ми знайшли багато спільних фото з «Оператором». На одному з них вони змагаються у силових вправах. Алєксєєв повідомляє у коментрах про перемогу, і опонент – «Оператор» йому відповідає, що наступного разу виграє він.
І робить це з акаунту з ID «belik6161». Тут ми пригадуємо, що «Найк» під час вивішування триколору в Луганську називав «Оператора» Бєліком.
Сам акаунт підписаний як «Сергей Калинин» та містить на аватарці фото «Оператора» в горах.
Ми повертаємося до сторінки Алєксєя Алєксєєва «Вконтакте». Там ми знаходимо лайки під спільними фото від акаунту «Сергей Калинин» з аналогічною аватаркою. Натомість її ID у цій соцмережі – https://vk.com/belikoff6131!
Цей профіль також «лайкав» пости Германа Прокопіва та спільне з «Найком» – Сироватським фото з Луганська. Таких збігів не буває, тим більше, що в якості рідного міста вказана Розсош.
До цього аккаунту «Вконтакте» прив’язана дуже схожа на його ID пошта, а саме [email protected]. У наявних в Інтернеті базах російського «Альфа-банку» вона вказана як контактний мейл громадянина Росії Бєлікова Сєргєя Сєргєєвіча, 30.07.1993 року народження, прописаного в Розсоші разом з Калініною Дар’єю Ігорівною, прізвище якої він взяв у якості псевдо.
«Луганське відрядження» з присмаком спецоперації
Здавалося б, що все з’ясовано. Ми досягли своєї мети і довели, що серед виконавців провокації з вивішування у Луганську російських прапорів були конкретні встановлені нами громадяни РФ. Та іще одну гіпотезу нам підкинув давно неактивний акаунт Сєргєя Бєлікова «В контакте», який ми виявили під час пошуків.
У цьому акаунті, підписаному як «Сеня Местный» (нагадаємо, що його поплічник по луганській операції Сироватскій мав акаунт «Иван Местный») ми знаходимо фото Бєлікова зі служби в російській армії. Датовані серпнем 2014 року.
За відпрацьованою вже методикою ми знайшли однополчан Сєргєя Бєлікова. Зокрема, на колективному фото їхнього підрозділу:
Зі сторінки Карєтнікова ми дізнаємося, що службу він проходив у 331-му гвардійському парашутно-десантному полку (розташований у Костромі) 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії, де і зроблено це фото. Призваний на строкову службу він був у грудні 2013 року, звільнений у запас через рік.
Підрозділи саме цього полку в серпні 2014 року брали участь у боях під Іловайськом. 10 десантників потрапили у полон до українських військ. Один із ув’язнених показав, що його підрозділ отримав наказ змінити форму та зафарбувати розпізнавальні символи на формі та на своїх машинах.
Наша гіпотеза полягала в тому, що цей полк, можливо, брав участь у подіях в Україні задовго до Іловайська. Що, можливо, «Оператор»-Бєліков і «Найк»-Сироватскій вивішували російський прапор в Луганську у березні 2014-го у статусі діючих військовослужбовців РФ. Її перевірка у нас взяла багато часу. І не підтвердилася.
Так, Іван Сироватскій дійсно служив десантником. Та він був призваний у листопаді 2012 року і звільнений у запас за рік, а службу проходив у іншій частині – у 137-му парашутно-десантном полку у Рязані. Старший на рік від нього Сєргєй Бєліков був призваний імовірно пізніше березневих подій у Луганську – навесні 2014-го. Адже із фото на сторінці «Бєліка» в «Одноклассниках» видно, що осінь 2013-го та зиму 2013-2014 років він провів як цивільний, щотижня зависаючи у розсошанському кафе-клубі «Далі».
Тому – ні, вони не були діючими військово-службовцями на той час. З іншого боку тепер ми можемо стверджувати, що конкретні, встановлені нами громадяни РФ брали участь у «русской весне». Також буде обґрунтованим припустити, що поїздка до Луганська відбувалася з подачі одного з військово-патріотичних клубів. Адже Сєргєй Бєліков брав участь у цьому русі.
На цьому можна було би й завершити, але можна й дещо додати. З великою вірогідністю Сєргєй Бєліков продовжив служити за контрактом у 331-му парашутно-десантному полку. На це вказує адреса реєстрації в одній із російських баз даних – м. Кострома, 3-й Сосновий проїзд, 13, який збігається із розташуванням полку (в/ч 71211). Також один із інструментів із розпізнавання облич знайшов «Бєліка» на фото з параду в Москві 9 травня 2019 року.
Усе це разом із складнощами пошуку реального імені фігуранта у соцмережах, використанням ним різних псевдо тощо, може свідчити про причетність Бєлікова до розвідки. Особливо якщо врахувати спільне святкування Дня розвідки із тренером по самбо Алєксєєвим.
Цей приклад добре показує: чим далі, тим складніше підчистити цифровий слід, ідентифікація за обличчями дає вражаючі результати. І так само, як ми вирахували навіть законспірованого Бєлікова, можуть бути віднайдені сотні російських військових, які скоювали воєнні злочини на території України. Хоч за 10 років, але вони будуть ідентифіковані. А далі справа правосуддя.