«Щастинська ТЕС»: кому зараз належить найбільший енергопостачальник окупованої Луганщини
Основне енергогенеруюче підприємство Луганщини – Луганська ТЕС (відома також як Щастинська ТЕС) стала філією Ставропольського акціонерного товариства, центральний офіс якого знаходиться у Ленінградській області. Імена нових російських власників електростанції закриті від публічності реєстром ВТБ Банку. Однак сліди від новоспеченої фірми ведуть до приватних структур з орбіти впливу «Газпрому». Про все це – у новому розслідуванні «Фарватер.Схід».
Луганська ТЕС, розташована у місті Щастя, наразі забезпечує близько 80% потреб регіону в електроенергії. До повномасштабного вторгнення вона структурно входила до ТОВ «ДТЕК Східенерго». Після окупації області російська адміністрація звітувала про націоналізацію підприємства та наміри інвестувати в реконструкцію електростанції більш ₽ 2,1 мільярдів. Однак вже у 2024 році вона перестала існувати як самостійний об’єкт і перейшла до власності новоствореного акціонерного товариства. Окупаційна адміністрація жодного разу не оприлюднила особи «інвесторів» та не коментувала непрозорий механізм передачі багатомільярдного активу приватній компанії, власники якої приховані реєстратором.
Нові власники Луганської ТЕС: що знаходиться на поверхні
Незважаючи на численні заяви окупантів про перехід Луганської ТЕС на федеральні стандарти роботи та очікувані мільярдні інвестиції, електростанція взагалі була відсутня у російському державному реєстрі як юридична особа. У новинному повідомленні російських медіа, датованому груднем 2024 року, ми знайшли згадку про те, що «новий власник капітально відремонтував один з енергоблоків ТЕС». Тому ми вирішили знайти цього «нового власника» та розібратися, що насправді відбувається у енергетичній сфері в окупації.
Шляхом використання гугл-дорків ми виявили у відкритому доступі низку російських документів, де фігурувала адреса Луганської ТЕС. Це була наша основна зачіпка, адже адреса підприємства не змінювалася з приходом окупантів. Найбільшу увагу привернув лист начальника управління безпеки Луганської ТЕС Р.Насирова до директора московського «Заводу стальних плєтьоних сєток». Справа в тому, що електростанція фігурувала у переписці вже під новою назвою «Філіал «АО Возрождєніє» – Луганская ТЕС».
За вказаними у шапці документа реквізитами ми знайшли материнську компанію – акціонерне товариство «Возрождєніє», зареєстроване у місті Ставрополі. Компанія відносно нова – її реєстрація відбулася 25 вересня 2023 року. Статутний капітал складає ₽ 200 000 (близько $2,5 тисяч), що є мізерною сумою для підприємства з мільярдними оборудками: за результатами 2024 року дохід «Возрождєнія» склав ₽ 8,2 мільярди (близько $103 мільйонів).
За даними російського сервісу «Аудіт-ІТ», колектив підприємства у 2024 році налічував 834 особи, тоді як у 2023, до передачі у власність товариства Луганської ТЕС, складався з 1 людини – директора. У матеріалах українських ЗМІ ми знайшли інформацію за 2019 рік – тоді чисельність трудового колективу ТЕС складало близько тисячі чоловік. Це дозволяє нам зробити припущення, що інших активів, окрім Луганської ТЕС, «Возрождєніє» не має. Непрямим підтвердженням цьому також є матеріали з сайту самого російського акціонерного товариства. У розділі «основні характеристики бізнесу» розміщена інформація тільки про луганську станцію.
Незважаючи на те, що справжні власники приховані закритим реєстром акціонерів, за непрямими ознаками нам вдалося дізнатися наступне: АТ «Возрождєніє» є не державним, а приватним підприємством. Адже код 16 «загальноросійського класифікатора форм власності» вказує саме на приватний статус юридичної особи.
До легалізованого механізму рейдерства, завдяки якому після окупації українські об’єкти з мільярдними активами опиняються в руках приватних осіб, ми ще повернемося. Наразі ж пропонуємо звернутися до питання, хто ж саме стоїть за новим власником Луганської ТЕС.
Від Газпромбанку до Газпрому: куди ведуть зв’язки нових власників ТЕС
Як правило, у більшості випадків реальних бенефіціарів новостворених «фірм прикриття» можна вирахувати шляхом рутинного дослідження адреси реєстрації, фактичного місцезнаходження та біографією менеджменту. Так сталося і у нашому випадку.
За даними сервісу перевірки контрагентів банку «Тінькофф», АТ «Возрождєніє» зареєстроване у Ставрополі на вулиці Леніна 419. Пошуковик Яндекс інформує, що за цією ж адресою знаходиться відділення «Газпромбанку», що ілюструє відповідними фото.
На самому сайті Газпромбанку ми знаходимо підтвердження, що ця інформація досі актуальна. Отже, власник Луганської ТЕС має спільний офіс з кишеньковим Газпромівським банком. За цією же адресою раніше також були зареєстровані компанії з красномовними назвами «Сєвкавнипигаз» та «Газпром проєктірованіє».
Але це ще не все. «Возрождєніє» активно проводить підбір персоналу по усій Росії для роботи в Луганську. На сайтах пошуку робітників компанія вказує, що попри ставропольську реєстрацію, вона має основний адміністративний офіс у селищі Шушари Ленінградської області – на Петербурьзкому шосе, будівля 66 корпус 2.
У цій будівлі, згідно з Яндекс.карти, фізично знаходяться лише 2 організації: виставковий центр «Росконгрес» та приватна компанія «ГазЕнергоІнформ». Засновником останньої є ТОВ «Газпромінвест РГК», який належить ТОВ «Газпром управління активами».
Не менш показовими виявилися і керівництво «Возрождєнія». Якщо новий гендиректор компанії Іванов Олєг Ніколаєвіч, призначений 8 серпня 2025 року, практично не відомий у анналах Інтернету, то постать його попередника –Стєпанова Дмітрія Алєсандровіча виявилася дуже інформативною.
До «призначення» на Луганщину Стєпанов певний час працював на Ново-Салаватська ТЕЦ в російській Республіці Башкортостан. Фундатором цієї теплоенергоцентралі була компанія «Салаватінвест», заснована ТОВ «Газпром нєфтєхім Салават».
Російські механізми легалізації захоплених енергетичних активів: як це працює
Незважаючи на те, що рейдерське захоплення приватного майна на окупованих територіях дуже часто відбувається хаотично, це абсолютно не стосується стратегічних підприємств критичної інфраструктури: тут усе детально визначено.
Ще у липні 2023 року постановою російського уряду було затверджено положення про особливості застосування законодавства РФ у сфері енергетики на окупованих територіях. Окрім чіткої регуляції етапів входження до енергопростору РФ, у постанові виписані й інші моменти, які складно побачити неозброєним оком.
У пояснювальному виступі міністр енергетики Росії Микола Шульгінов підкреслив, що розподільчі мережі залишаться на балансі місцевої влади. Натомість об’єкти генерації «перейдуть під управління найбільших компаній з державною участю».
До таких компаній відносяться «Росатом» та «Газпром», афілійновані приватні структури якого взяли під контроль Луганську ТЕС. Утім, хто ще знаходиться у списках вигодонабувачів нового власника електростанції, який має статус приватної компанії – залишається таємницею.
Відомо тільки те, що символ Луганської енергетики тепер сплачує податки у Ставрополі і входить до топ-трійки бюджетоформуючих енергетичних об’єктів Ставропольського краю.
При цьому, як у часи імперії, керується з Санкт-Петербурга і виплачує дивіденди невідомими бенефіціарам, надійно прихованим від луганців російським законодавством про корпоративну власність.