Росія випробовує в Україні нові види озброєнь. Електромагнітні гармати та лазерна зброя виходять на передову
Дивні симптоми зафіксував одразу в кількох бійців наприкінці лютого 2023-го військовий медик 128-ї бригади ТрО. Бійці повернулися з пунктів спостереження на передку із дезорієнтаціє в часі й просторі та слуховими галюцинаціями. При цьому усі фізіологічні показники були в нормі. Ці четверо знаходилися на різних ділянках фронту, між собою не були знайомі, та симптоми описували однакові. Картина збігалася з наслідками ураження надвисокочастотним випромінюванням, відомими як «гаванський синдром».
Оле Хут, «ФС»
Надвисокочастотні гармати, електромагнітні бомби та лазерні установки перейшли з фантастики та кіноіндустрії у реальність. Через обмежену сферу застосування та дороговизну вони ще не є масовими. Та їх присутність вже фіксується на передовій під час війни в Україні.
Росіяни використовують Україну як полігон для тестування нетрадиційних засобів ураження та відпрацювання тактики ведення війни неконвенційним озброєнням. Надвисокочастотна зброя, заборонена міжнародним гуманітарним правом лазерна зброя, інші види озброєнь, використання яких є воєнним злочином, – усе це мусить стати звинуваченнями у майбутньому трибуналі над Російською Федерацією.
Незбагненні випадки на передовій: спостереження військового медика
– «Синдром «нуля» (зони безпосереднього бойового зіткнення) зараз відомий усім нашим воєнним медикам. Це шум у вухах, нудота, головні болі, тощо. Зазвичай це викликано комплексом цілком зрозумілих умов: нервовою напругою, акустичними та вібраційними ефектами від вибухів, діяльністю засобів радіоелектронної боротьби у прифронтовій зоні тощо. Та трапляються зовсім нетипові випадки, – розповідає Олександр Голубєв, офіцер медичної служби 128-ї бригади ТрО.
Військовий медик описує, як наприкінці лютого 2023 року в районі Мар’їнки на Донеччині до нього звернулися четверо військовослужбовців, які до цього виконували бойове завдання на спостережних пунктах «на нулі». Вони знаходилися на різних ділянках фронту, не контактували і не були знайомі між собою, не були об’єднані спільним побутом, їжею тощо. Окрім типових симптомів «синдрому нуля», у них спостерігалися слухові галюцинації та часово-просторова дезорієнтація.
– Видимих причин у жодного з них знайдено не було, інші фізіологічні показники – у нормі. Це дуже нагадувало описані у науковій медичній літературі наслідки впливу надвисокочастотного випромінення.
На відміну від традиційного летального озброєння, електромагнітний, ультразвуковий чи радіочастотний вплив не залишає слідів, за виключенням симптоматики. Це не лише ускладнює діагностику, але й практично унеможливлює коректне своєчасне документування таких випадків в умовах війни.
– Також у ході дослідження подій того дня з’ясувалося, що в деяких інших підрозділах уздовж лінії розмежування спостерігалися перебої у роботі електромагнітних пристроїв, зокрема, компасів. Іншим характерним проявом було пригнічення сигналу «Старлінку» та некоректне відображення геолокації на мобільних пристроях. Така ситуація фіксувалася близько тижня, після чого аномалії припинилися, – пригадує Олександр Голубєв.
«Гаванський синдром» у степах України
Скільки насправді було подібних епізодів, достеменно невідомо. Адже в умовах переднього краю не кожен, хто зазнав ураження такою зброєю, звертався до медиків. Симптоми могли списати на «синдром «нуля» і самі постраждалі, і медики, не надавши належної уваги нетиповим симптомам.
Найбільш гучний скандал останніх років, де фігурувало російське озброєння з подібною дією, був пов’язаний із появою нетипових неврологічних симптомів у американських дипломатів. За місцем першої фіксації клинічних ознак, ефект отримав неофіційну назву «гаванський синдром».
Він є наслідком ураження головного мозку микрохвильовим випромінюванням. Ступінь ушкоджень та термін відновлення функцій залежать від різних чинників. У деяких жертв процес відновлення триває роками і чи завершиться успішно – велике питання.
Прояви «гаванського синдрому» спостерігалися у дипломатів у той же час та в тих самих місцях, куди приїжджали співробітники ГРУ РФ, причетні до здійснення силових акцій у зарубіжних країнах, свідчать матеріали журналістського розслідування The insider, CBC News та Der Spiegel.
У розслідуванні зазначається, що в експертів немає впевненості щодо конкретного виду застосованої ГРУ зброї, та в цілому принцип її дії зрозумілий. Дослідивши відкриті джерела, ми можемо стверджувати, що з великою вірогідністю проти українських військових РФ застосовувала новітню зброю, появу якої вже анонсували раніше.
Російські розробки з грифом «Секретно» вже на полі бою
У 2017 році британське видання «Daily star» оприлюднило інформацію щодо розробки російських вчених, яка є потужнішою за ядерну зброю. Ішлося про електромагнітну ракету під кодовою назвою «Алабуга». «Ця радіоелектронна зброя здатна знищити все електронне обладнання на відстані та може знищити цілі армії», – пише автор публікації.
Як виявилося трохи пізніше, під назвою «Алабуга» приховувався не просто проєкт створення електромагнітної ракети, а більш масштабна робота. А саме – ціла науково-дослідницька програма із розвитку засобів радіоелектронної боротьби, яка з 2011 року реалізовувалася російським Концерном «Радіоелектронні технології» (КРЕТ, входить до складу Державної корпорації «Ростех»). Через надзвичайний рівень секретності, більш детальної інформації щодо програми та її результатів знайти не вдалося.
Та вже у 2018 році представники КРЕТ публічно заявили, що системи російської електромагнітної зброї вже існують та динамічно розвиваються. Зокрема, «проводяться випробування в лабораторних умовах та на полігонах».
Також розробники обговорювали бойові системи та комплекси, обладнані надвисокочастотними (НВЧ) гарматами. Передусім це машина дистанційного розмінування «Листва», яка є першим відомим серійним зразком надвисокочастотної зброї на озброєнні у Росії.
Хоча НВЧ-гармати цікавлять військових переважно як засіб знищення техніки супротивника, у наукових колах йдеться і про можливе їх використання для впливу і проти живої сили:
«…ще однією сферою застосування мікрохвильових гармат є боротьба із живою силою супротивника. Однак ефективність подібних систем така, що їх вигідніше використовувати як нелетальні засоби впливу. Таким чином, НВЧ-гармата може бути корисною для придушення масових заворушень…», – пише російське видання «Военное обозрение».
Останньою відомою розробкою КРЕТ став новітній комплекс РЕБ «Сапфір». Особливістю комплексу є те, що він здатний працювати у всіх діапазонах роботи БПЛА та їх пунктів управління. «Сапфір» може пригнічувати навіть наземні станції управління дронами. За офіційними повідомленнями російської сторони, ці установки вже використовуються на фронтах війни з Україною.
Роботи КРЕТ свідчать, що РФ свідомо створює зброю, яка спричиняє ураження головного мозку людини, не вбиваючи її. Міжнародне гуманітарне право на сьогодні не регламентує заборони НВЧ-зброї. Причина – недослідженість наслідків її використання.
Водночас НВЧ-зброя належить технологічного сегменту нелетальної зброї «Направлена енергія» разом із іншою – лазерною. І от засліплююча лазерна зброя вже заборонена Протоколом IV до Конвенції про конкретні види звичайної зброї.
Фіксація і документування випадків застосування микрохвильової (НВЧ) зброї Російською Федерацією, наслідків для здоров’я бійців допоможе усунути оту «недослідженість». І наслідком цієї роботи та її оприлюднення перед міжнародною спільнотою мусить бути новий Протокол до Конвенції про конкретні види звичайної зброї. Адже ушкодження головного мозку абсолютно співставно з навмисним засліпленням на полі бою.
Щоправда, Росію жодні конвенції не стримують, як ми бачимо із використання нею лазерної зброї.
Лазерна зброя проти снайперів та ОБСЄ
Якщо електромагнітна чи надвисокочастотна зброя не залишає характерних слідів, окрім симптоматичних проявів, то з лазерним озброєнням інша справа. Її використовують здебільшого як засіб протидії оптичним приладам та протиснайперської боротьби. Наслідком її впливу на людей є опіки сітківки ока, для техніки – засліплення та виведення з ладу.
Уперше використання лазерного озброєння проти українських військових зафіксоване ще у 2016 році в зоні проведення Антитерористичної операції. І знову ж таки в районі Мар’їнки Донецької області. За інформацією Державної прикордонної служби України, тільки протягом 2016-2018 років було задокументовано п’ять таких випадків.
Жертвами були військові, які несли службу на спостережних позиціях поблизу лінії розмежування і використовували оптичні прилади. Підтвердженням є діагнози лікарів-офтальмологів: опіки сітківки внаслідок ураження лазерним променем.
Більш того, у 2017 році про агресію із використанням лазерної зброї проти Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ заявив і Олександр Хуг, перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні: «…увечері 4 жовтня член так званої «ЛНР» застосував лазер, щоб вивести з ладу камеру СММ південніше Станиці Луганській. Протягом 5 годин камера не могла нічого зафіксувати…».
В подальшому лазери для засліплення українських військових окупаційні сили РФ використовували регулярно до повномасштабного вторгнення. Останній задокументований випадок датований листопадом 2021 року.
Розробка лазерної зброї розпочалася в СРСР ще у 60х роках ХХ століття. Вона представлена багатьма видами як самохідних лазерних установок, так і портативних пристроїв, деякі екземпляри і досі знаходяться під грифами таємності. Усі основні розробки такого озброєння велися і ведуться на російському Науково-виробничому об’єднанні «Астрофізика».
Лазерна зброя – це реальний інструмент, який сьогодні стоїть на озброєнні низки держав і, зокрема, Росії. Ще у 2016 році віцепрем’єр РФ Юрій Борисов заявляв, що «це не екзотика, не експериментальні дослідні зразки. Ми вже прийняли лазерну зброю на озброєння». Невдовзі, у 2018 році Міноборони РФ вже звітувало, що їхній експериментальний комплекс «Пересвет» заступив на бойове чергування.
Наразі росіяни навіть не вважають за потрібне приховувати, що на території України вони активно використовують лазерний комплекс «Задіра». Хоча, як було сказано, використання лазерної зброї проти людей заборонено міжнародними конвенціями.
Війна без правил проти «братського народу»
Одним із наративів російської пропаганди є теза про братерство українського та російського народів. Водночас жорстокість, насилля та порушення базових гуманітарних принципів з боку росіян у цій війні є безпрецедентними та межують із проявами геноциду.
І це не лише про знищення критичної інфраструктури, масові вбивства та катування цивільного населення, ракетно-бомбові удари по цивільним об’єктам. Особливо цинічним виглядає застосування російськими військами в України майже усіх видів озброєння, заборонених міжнародними конвенціями.
До так званих «неконвенційних» видів озброєння належать хімічна та біологічна зброя, запальні види боєприпасів та мін, лазерне озброєння тощо. «Фарватер.Схід» звернувся до Офісу Генерального прокурора України (ОГПУ) із запитом про кількість випадків використання неконвенційної зброї російськими військами.
За інформацією ОГПУ, Розрахунково-аналітичний центр ЗСУ станом на початок травня 2024 року зафіксував 1457 фактів застосування росіянами хімічної зброї.
Також Держслужба з надзвичайних ситуацій задокументувала 6155 випадків застосування заборонених засобів ведення війни, повідомила редакції «Фарватер.Схід» ОГПУ. Зокрема:
- 62 – хімічної зброї, а також задушливих чи отруйних газів;
- 4065 – касетних боєприпасів;
- 2018 – протипіхотних мін та мін-пасток;
- 4 – фосфорних та термобаричних («вакуумних») бомб та снарядів;
- 6 – запалювальної зброї…
Цей перелік далеко не повний, адже доступ до багатьох наразі неможливий через активні бойові дії.