Окупанти підняли ціни на газ на ТОТ. Цей ринок віддали приватній компанії з «Газпромівськіми» зв’язками
На окуповані території зайшов новий постачальник газу. Це приватна компанія із засекреченими засновниками та мізерним статутним капіталом. Зареєстрований у 2023 році постачальник мав статус збиткового підприємства, а зараз робить банкрутом газове «державне підприємство ЛНР».
Його першим кроком стало підвищення цін на газ для населення. Попри обіцянки російських топ-чиновників заморозити ціни на комунальні послуги у «зоні СВО». Сліди від нового постачальника ведуть до кабінетів «Газпромівських» посадовців.
Уперше назва товариства з обмеженою відповідальністю «Черноморнефтегаз» у зв’язку з газопостачанням на окуповані території прозвучала у квітні цього року на спільній нараді чиновника російського Міненерго Вадіма Павлова з представниками окупаційних адміністрацій:
«…для централізованого управління, відновлення та розвитку газової інфраструктури ДНР, ЛНР, Запорізької та Херсонської областей визначено ТОВ «Черноморнефтегаз».
Це товариство не слід плутати з кримським державним підприємством «Чорноморнафтогаз», яке існувало ще до анексії півострова, а потім було інтегроване окупантами до своїх структур. ТОВ «Черноморнефтегаз» – абсолютно нова приватна фірма, яка за всіма ознаками є «прокладкою» у корупційних схемах російських чиновників.
Регіональна монополія, «освячена» зверху
На головній сторінці сайту ТОВ «Черноморнефтегаз» ми можемо знайти офіційні документи стосовно діяльності підприємства на окупованих територіях. Це укази голів окупаційних адміністрацій «щодо визначення регіонального оператора газифікації», видані з дивовижною синхронністю:
- від 13.06.2024 – на Луганщині;
- від 17.06.2024 – у Донецькій області;
- від 18.06.2024 у Херсонській області;
- від 25.06.2024 на Запоріжжі.
Єдиним постачальником природного газу в так звану «ЛНР» до цього впродовж багатьох років була «державна установа» – «Государственное унитарное предприятие «Луганскгаз» (ГУП «Луганскгаз»).
Із чим пов’язана зміна державного постачальника на приватного, мешканцям окупованих територій не пояснюють. Та перехід газового ринку «ЛНР» до рук нового оператора одразу дався взнаки. Перший день своєї діяльності «Черономорнефтегаз» відзначив… підняттям ціни на газ для населення.
Є підстави вважати, що «державний «Луганскгаз» дуже скоро припинить існування, передавши майно на баланс приватному власнику. Адже для операційної діяльності на Луганщині «Черономорнефтегаз» іще у квітні 2024 року зареєстрував у Луганську філію з назвою… «Луганскгаз». Ця філія приватного підприємства з аналогічною назвою зареєстрована за адресою свого «державного» тезки – на вулиці Тараса Шевченка, 102.
Водночас, згідно з інформацією з сайту «Черономорнефтегаза», керівниками новоутвореної філії приватного «Луганськгазу» є Тетяна Богородько, Олександр Коростильов, Олена Кроваленко, Наталія Гарькава та Юрій Ліннік. Усі ці особи ще декілька місяців тому займали аналогічні посади у «Луганськгазі», але «державному».
Ну і вишенька на тортику. 14 серпня новий фаворит Міненерго РФ – «Черономорнефтегаза» подав до адмінсуду Ростовської області позов до ГУП «Луганскгаз» на суму більше, ніж пів мільярда рублів.
У разі програшу «державний» «Луганскгаз» із статутним фондом у ₽18 млн навряд чи продовжить своє існування. У забезпечення вимог позову він передасть на баланс нового постачальника усе майно, а луганські платники податків ще роками погашатимуть борги перед приватною компанією.
Газові бізнесмени в генеральських погонах
Знайти інформацію про діючих засновників та кінцевих бенефеціарних власників «Черономорнефтегаза» неможливо – вони закриті для видачі російською Федеральною податковою службою. Як зазначається на порталі пошуку бізнес-інформації «Чекко», причинами цього можуть бути санкції іноземних держав стосовно організації або вона розташована в Криму, або причетна до оборонних замовлень.
Та навіть наявна неповна інформація дозволяє знайти зв’язки компанії у минулому. Зокрема, першим засновником «Черономорнефтегаза» було московське ТОВ «Логистика – активы» (до початку липня 2023-го), а з листопаду 2023 року і до березня 2024-го – «Фонд содействия газификации» з Санкт-Петербургу. Обидві структури є джерелом цікавих відкриттів.
Першим гендиректором «Черноморнефтегаза» став співзасновник (на той момент) і гендиректор ТОВ «Логистика – активы» Нікіта Цариченко. Основним бенефіціаром цього підприємства два роки було Акціонерне товариство «Внешнеэкономическое Объединение «Промсырьеимпорт».
Це компанія з мільярдними оборотами, яка спеціалізується на торгівлі твердим, рідким та газоподібним паливом. Вона є правонаступницею ліквідованої у 2020 році державної компанії – федерального унітарного державного підприємства «Внешнеэкономическое Объединение «Промсырьеимпорт» Министерства энергетики Российской Федерации». Хто є власниками приватного «Промсырьеимпорт», – також закрита інформація.
Далі за давньою російською традицією у справі з’являються люди в погонах. Згаданий «Фонд содействия газификации» має так само мільярдні активи, але він збитковий та зі значною дебіторською заборгованістю.
Її керівником є Городнічій Владімір Владіміровіч. Генерал-майор у відставці, екс-заступник командувача військами східного військового округу РФ з матеріально-технічного забезпечення. Він досі активний учасник заходів з «патріотичного виховання» у військових структурах РФ.
Після відставки Горднічій працював у низці підприємств, пов’язаних з енергетикою. Зокрема, наразі очолює пітерське товариство з іноземною назвою «Нобилити» («дворянство» у перекладі). Засновником цієї компанії було московське ТОВ «Нефтяной дом». Останнє розташоване за однією адресою з підприємством «Акционерное общество «Газпром энергосбыт»… Як то кажуть на Росії, усі дороги ведуть до «Газпрому».
Кадровий резерв «Газпрому» на Луганщині
«Газпромівський слід» у збагаченні «путінського дворянства» за рахунок постачання газу на окуповані території можна відстежити не лише через складну систему засновників та кінцевих бенефеціарів.
Призначений у квітні цього року новий директор «Черноморнефтегаза» Братков Валєрій Борісовіч ще донедавна проживав у Ханти-Мансійському автономному окрузі.
Він працював заступником директора у дочірній компанії «Газпрому» – «Газпром трансгаз Югорск». Російські медіа писали про можливу причетність керівництва компанії до масштабних махінацій з використанням підставних фірм. Також цікаві факти зловживань з біографії Валерія Браткова наводять і розслідувачі з Асоціації реінтеграції Криму.
Вже за головування генерального директора Браткова, «Черноморнефтегаз» здійснив ще декілька показових юридичних кроків.
У червні 2024 року для зручності операційної діяльності товариство перенесло свою юридичну адресу з Москви до Ростова-на-Дону. Новою пропискою «Черноморнефтегаза» став проспект Кіровський, 40-а. По сусідству з ПАТ «Газпром газораспределение Ростов-на-Дону».
Але якщо цей хід є цілком зрозумілим, то нелогічним для непосвячених здається відкриття у червні 2024 року представництва «Черноморнефтегаза» у Санкт-Петербурзі. Та все стає на свої місця, коли бачиш, що представництво зареєстроване за однією адресою з петербурзькою філією ханти-мансійського «Сургутнефтегазбанку». Який, до речі, належить «діловому партнеру» Владіміра Путіна – російському олігарху Владіміру Богданову.