Колаборант Родіон Мірошник: наклеп, квартира за $250 тисяч та ексклюзивне відео для прокуратури
Скандальний луганський пропагандист Родіон Мірошник, призначений минулого року «послом з особливих доручень МЗС РФ», наразі знаходиться у Курській області. Там він нібито фіксує факти сексуального насилля з боку іноземних найманців стосовно мирних росіян. Ми зібрали маловідомі сторінки біографії пропагандиста та доповнили їх новими OSINT-даними. Вийшло достатньо, аби ніхто у світі не сприйняв усерйоз оприлюднені Мірошником дані.
Трудовий шлях випускника історичного факультету Луганського педагогічного інституту Родіона Мірошника завжди був пов’язаний із медіа, навіть коли він знаходився на державній службі. У дипломати він перекваліфікувався значно пізніше, коли його медійний досвід знадобився пропагандистській машині російського зовнішньополітичного відомства.
Минулого року Мірошник був призначений «послом з особливих доручень МЗС РФ зі злочинів Київського режиму». Не зрозуміло, у чому полягає функціональна складова посади, адже документуванням злочинів зазвичай займаються правоохоронні органи. На практиці Родіон Мірошник повернувся у звичайне для нього амплуа маніпулятора і пропагандиста, тільки вже міжнародного масштабу.
Генератор фейків з дипломатичним статусом
Telegram-канал «Родіона Мірошника, посла з особливих доручень МЗС Росії» став основним інструментом спілкування героя статті з аудиторією. Ми проаналізували його новітніми інструментами штучного інтелекту та виявили, що принаймні тричі він ставав джерелом або ланкою розповсюдження фейкової інформації.
Перший такий факт ми зафіксували на початку серпня 2023 року, коли кандидатура Мірошника ще знаходилася «на погодженні» у владних коридорах Кремля.
Майбутній «посол» запостив від свого імені сфабриковану росіянами платіжку «Нафтогаз Україна», де газовики начебто обіцяють населенню знижки на паливо в обмін за інформацію «про ухильника» (так у тексті). Глобальні помилки в українській орфографії та відсутність вказаного боту видно неозброєними оком. Скоріш за все, ця інформаційна операція була розрахована на «внутрішній ринок» російської пропаганди.
Буквально за два тижні Telegram-канал Родіона Мірошника поширив фальшивий наказ командира військової частини А7052 (Херсон) щодо створення мобільних крематоріїв для українських бійців.
Цей чутливий, але вкрай грубий фейк детально розібрали наші колеги з Ґвара медіа. Найкумедніше, що у підробці росіяни замість реального коду ЄДРПОУ військової частини зафотошопили на печатці код… сільськогосподарського товариства з Хмельниччини. У тексті традиційно знайшлися кумедні помилки у вживанні української, на які колишній український держслужбовець та кандидат наук Родіон Мірошник не міг не звернути увагу.
У 2024 році Мірошник як посадова особа російського МЗС, відповідальна за документування, розповів у своєму Telegram-каналі про причетність українського бійця до резонансного ДТП у польському Щецині.
Це був повністю вигаданий матеріал, створений із застосуванням профілів фейкових польських журналістів, графічного редактора та інструментів штучного інтелекту. Спростувала цей «вкид» польська сторона.
Використання неправдивої інформації та наклеп і раніше зустрічалися у біографії Мірошника. Зокрема, вони стосувалися діяльності відомого луганського сайту «Схід.інфо». Власником сайту є ТОВ «Схід медіа холдинг». Формально його засновницею й досі є сестра Мірошника Наталія Валеріївна Романова, також певну роль відігравав його батько Валерій Мірошник. Та справжнім тіньовим керівником холдингу був теперішній «посол РФ», який на момент створення ресурсу обіймав посаду прес-секретаря голови Луганської ОДА Олександра Єфремова.
У реєстрі судових рішень ми можемо знайти, наприклад, позов приватної фірми «Гамма – 55» до сайту «Схід.інфо». Суть претензії полягає у нанесенні сайтом шкоди діловій репутації фірми через розміщення неправдивої інформації (неправдивість якої визнали самі медійники).
Держслужбовець із мільйонними статками і квартирою у Москві за $ 250 тисяч
Після початку окупації Луганська в 2014 році Мірошник вагався, до якого берега йому пристати – українського чи російського. Літо 2014 його дружина Ольга Мохова провела у Харкові, сам Родіон – у Москві. У вересні того року він був у Луганську і його послуги погодився прийняти тодішній ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький.
Екс-директор ЛОДТРК став радником «глави ЛНР», доклався до створення «партії влади». Діяльність партій на ТОТ тоді була заборонена, тому для імітації народної підтримки була створена «громадська організація» «Мир Луганщине». Завдяки задіяному адмінресурсу Родіону Мірошнику вдалося доволі швидко відзвітувати про понад 100 тисяч членів «ГО».
У 2015 році Родіон Мірошник залишив Луганськ, переїхав до Москви і став «представником ЛНР» у Тристоронній контактній групі (ТКГ). Нагадаємо, що трьома сторонами ТКГ насправді були Україна, Росія та ОБСЄ, хоча російська пропаганда намагалася підмінити зміст терміну. (За її версією, сторонами нібито були Україна та угруповання «ЛНР» і «ДНР»).
Отже Мірошник на переговори в Мінськ літав із Москви. За інформацією його колишніх колег, він придбав і нерухомість у столиці РФ. Ми знайшли у доступних російських базах декілька можливих адрес Родіона Мірошника. Це вулиця Велика Очаківська 44, корпус 1, квартира 196; Бєстужевих 6, квартира 165 та Проїзд аеропорту 8, квартира 1.
Завдяки інструментам ідентифікації фотографій, нам вдалося із встановити місце його проживання. Дружина Родіона Мірошника Ольга Мохова (Мірошник) на власній сторінці у Facebook поділилася роздумами про свій «другий дім», а також виклала фото із видом з вікна.
Нам вдалося ідентифікувати цей московський двір – все ж таки по вулиці Велика Очаківська 44, 1 корпус.
У таких будинках це двокімнатні квартири, вартість яких залежно від ремонту коливається в межах ₽20-25 мільйонів або $ 250 тисяч. Звідки вони у людини, яка практично все життя працювала на державній службі – велика загадка. Втім, завдяки Аналітичній системі YouControl ми можемо знайти відповіді і на ці питання.
Незважаючи на законодавчі заборони для держслужбовців, Родіон Мірошник займався підприємницькою діяльністю.
Він і досі володіє 100% часткою у ТОВ «Україна енергетична» зі статутним капіталом ₴1 420 500, яке формально очолює його теща Тетяна Мохова. А ця «Україна енергетична» володіє 51% приватного акціонерного товариства «ЛОТ» із статутним фондом у ₴2 602 334. Не слід забувати і про вже згадане ТОВ «Схід медіа холдинг».
Також Мірошник був засновником ТОВ «Регіональна телевізійна система», яким до сьогодні керує його сестра Наталія Романова. Свого часу РТС фактично монополізувала підряди на виготовлення контенту для ЛОГТРК. «Наша телекомпанія РТС», – каже про неї директор ЛОДТРК у 2012 році в інтерв’ю «Урядовому кур’єру». І це чомусь нікого не дивує.
Усі ці фірми багато років обслуговували інтереси Партії регіонів на Луганщині та особисто колишнього шефа Мірошника – Олександра Єфремова. Саме заступництво останнього забезпечувало сліпоту луганських правоохоронців на численні факти порушення законодавства та фактичне розкрадання коштів державного телебачення через мережу приватних підприємств.
Цікаво, що Родіон Мірошник та його родичі, які проживають на тимчасово окупованій території, досі залишаються кінцевими бенефіціарами цілої низки українських підприємств окрім вже зазначених, що легко перевірити у відкритих реєстрах. І це магічним чином поєднується із антиукраїнською риторикою посла з особливих доручень.
«З Україною в серці»: збереження українського громадянства та дисертація з критикою МЗС РФ
Бізнес – не єдине українське, з чим намагається зберегти зв’язок Родіон Мірошник. Українські ЗМІ писали про те, як луганські колаборанти намагаються зберегти українські документи з перспективою очолення «денацифікованої України». Серед «обраних» – і «посол з особливих доручень».
Дійсно, у відкритих джерелам ми не знайшли відповідних наказів президента про позбавлення або вихід Родіона Мірошника з українського громадянства. У санкціях РНБО документах він означений як «громадянин України та Росії». Це напряму свідчить про те, що заяву на вихід з українського громадянства він не подавав.
Як і не спробував використати нововведення українського законодавства щодо відмови від наукового ступеня кандидата історичних наук. Його Родіон Валерійович набув за часів свого перебування на посаді заступника голови Луганської ОДА у 2011 році. Захист відбувався в Національному педагогічному університеті Драгоманова, де Мірошник навчався в аспірантурі за спеціальністю 07.00.01 – історія України.
Робота присвячена веб-ресурсам з історії України і з її змістом ознайомитися можна тут. Нам не вдалося поспілкуватися з науковим керівником дисертанта, адже у 2022 році він помер.
Втім, ми ретельно вивчили зміст роботи, яка носить доволі проукраїнський характер. Наведемо цитату з тексту дисертації, яка розкриває опортуністичну суть пропагандистської діяльності Мірошника:
«…матеріали, які розміщені на офіційному інтернет-порталі Міністерства закордонних справ Російської Федерації, досить односторонні, представляють український визвольний рух переважно як деструктивний. Така позиція російської сторони є діаметрально-протилежною до висновків сучасної української історичної науки…»
Забутий злочин «резидента Мірошника»: відеофакт
Наразі багато джерел вказають, що співробітництво Родіона Мірошника з російськими спецслужбами розпочалося задовго до 2014 року і було зав’язане на фінансовій зацікавленості та політичних амбіціях.
Втім, підозру про вчинення злочину йому винесли тільки у 2015 році за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та участь у створенні організованої терористичної групи.
Та перший відомий нам реальний злочин Родіона Мірошника проти основ національної безпеки України був вчинений на рік раніше. І вчасне покарання злочинця могло б узагалі змінити перебіг подій «руської весни» на Луганщині зразка 2014 року.
У процесі розслідування ми натрапили на цікавий відеоролик, де зафіксована участь Родіона Мірошника, на той час ще голови Луганської обласної державної телерадіокомпанії, у блокуванні пересування підрозділів ЗСУ у Станиці Луганській 15 березня 2014 року (мають ознаки злочину, передбаченого статтею 114-1 Кримінального кодексу України).
Схожі відео з інших ракурсів ми згодом знайшли у соціальній мережі «Однокласники» (тут і тут). Вони дозволяють не тільки побачити все з різних ракурсів, а й ідентифікувати українських військових та посадовців, які можуть надати відповідні свідчення. Сподіваємося, наші дані допоможуть правоохоронцям та судовим органам відновити хоча б історичну, але справедливість.
Це, звичайно, лише штрихи до портрету. Існує багато публікацій, присвячених діяльності Мірошника на посаді гендиректора ЛОДТРК (наприклад, довоєнній співпраці з московським пропагандистом Вячєславом Матвєєвим, який від 2015 року є одним із кураторів пропаганди в «ЛНР»). Є дослідження про оборудки на регіональному підприємстві-мовнику. Є зрештою історія, як Родіон недовгий час був прес-секретарем Віктора Януковича.
Ми ж обрали яскраві маловідомі епізоди, які показують, наскільки можна вірити «послу з особливих доручень МЗС РФ». Власне, ні на скільки.