Як нова тарифна політика США вплине на Україну
США піднімають тарифні ставки, ЄС шукає обхідні шляхи, Китай готує відповідь. А що робити Україні, коли глобальний ринок починає змінювати правила? Чи є шанс виграти в цій грі – чи доведеться платити за чужу геополітику? У фактах, прогнозах та сценаріях для української економіки розбирався «Фарватер.Схід».
На початку цього місяця президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження нових «взаємних» тарифів на імпорт, підвищивши ефективну тарифну ставку країни до найвищого рівня за останнє століття. Це спричинило зростання напруженості у світовій торгівлі та викликало занепокоєння щодо можливого глобального економічного спаду.
Для України ця історія має безпосереднє значення, оскільки наша економіка значною мірою залежить від експорту та інтегрована у глобальні ринки. Можливі торговельні війни вплинуть на українських виробників та експортерів, змушуючи їх адаптуватися до нових умов міжнародної торгівлі.
Суть тарифної політики Трампа: логіка нового протекціонізму
Запропоновані президентом США заходи включають універсальний тариф у розмірі 10% на всі імпортовані товари, який набув чинності з 5 квітня 2025 року, та додаткові «взаємні» тарифи на окремі країни, що набирають чинності з 9 квітня 2025 року. Зокрема, Китай стикається з загальними тарифами, що перевищують 54%, включаючи нові 34% на додачу до 20%, що були раніше введені цього року.
Мета цих заходів полягає в скороченні торговельних дефіцитів США та стимулюванні внутрішнього виробництва. Адміністрація Трампа стверджує, що ці тарифи є відповіддю на несправедливі торговельні практики з боку інших країн та покликані вирівняти умови для американських виробників.
Наслідки цієї політики викликають значні побоювання серед економістів та міжнародних партнерів. Очікується, що тарифи можуть призвести до підвищення цін на імпортовані товари, що сприятиме зростанню інфляції. Деякі експерти прогнозують, що базова інфляція може зрости до 4,7% . Крім того, зростання витрат на імпорт може уповільнити економічне зростання, причому деякі прогнози вказують на можливу рецесію з негативним зростанням ВВП на рівні -0,1% .
Хвиля ударів по світу: як реагують ключові торговельні блоки
Запровадження нових тарифів адміністрацією президента США Дональда Трампа спричинило хвилю відповідей від основних торговельних партнерів та міжнародних організацій.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що нові тарифи є «значним ударом по світовій економіці» та можуть призвести до зростання протекціонізму з «жахливими наслідками для мільйонів людей по всьому світу». ЄС готує контрзаходи у відповідь на ці тарифи, включаючи можливі мита на американські товари.
Китай відповів на дії США введенням 34% тарифу на всі американські товари, починаючи з 10 квітня 2025 року, а також запровадив обмеження на експорт рідкоземельних матеріалів. Китайська влада засудила «односторонні знущання» з боку США та закликала негайно скасувати тарифи.
Директорка Світової організації торгівлі висловила глибоке занепокоєння щодо нових тарифів, зазначивши, що вони можуть призвести до скорочення обсягів світової торгівлі товарами на 1% у 2025 році . Вона підкреслила, що ці заходи можуть спричинити зростання невизначеності та подальше посилення протекціонізму.
Інші країни також висловили занепокоєння та розглядають можливі заходи у відповідь. Наприклад, президент Франції Еммануель Макрон закликав великі європейські компанії призупинити інвестиції в США у відповідь на нові тарифи. Водночас, деякі країни, такі як Індія та Тайвань, бачать можливості для переорієнтації торговельних потоків та підтримки постраждалих галузей.
Вплив американських тарифів на українську економіку
У 2024 році вартість товарного експорту України досягла $41,7 млрд (на $5,5 млрд більше, ніж 2023 року), а обсяги експорту збільшилися на 30,9 млн тонн до 131,2 млн тонн. Незважаючи на таке істотне зростання, Україна, як і раніше, далека від довоєнних показників, які 2021 року становили $68,1 млрд і 162 млн тонн.
ЄС, як і раніше, залишається основним експортним ринком України, на який припадає $24,8 млрд, що становить майже 60% від загального обсягу експорту. У той час як експорт до ЄС зріс на 6% у річному обчисленні 2024 року, значно вищі темпи зростання було зафіксовано в інших регіонах: на Близькому Сході, у Південно-Східній Азії та в інших державах.
Україна є одним із провідних світових експортерів аграрної продукції, зокрема кукурудзи, соняшникової олії та пшениці. У 2024 році агропромисловий сектор становив майже 60% від загального обсягу експорту країни, що дорівнює $24,7 млрд.
Нові тарифи США можуть створити можливості для українських експортерів кукурудзи. Якщо основні імпортери введуть відповідні мита на американську кукурудзу, глобальні покупці шукатимуть альтернативних постачальників. Україна, з її конкурентоспроможними цінами та надійною логістикою, може скористатися цією ситуацією.
Подібно до кукурудзи, інші аграрні продукти, такі як соняшникова олія та пшениця, можуть отримати вигоду від змін у світових торговельних потоках, спричинених новими тарифами. Проте це залежатиме від реакції інших країн та можливих змін у їхніх імпортних політиках.
Українська металургійна промисловість, яка є важливою складовою економіки країни, стикається з серйозними викликами через нові американські мита. Вже запроваджені в лютому 2025 року тарифи у 25% на імпорт сталі та алюмінію в США можуть суттєво знизити конкурентоспроможність української металопродукції на американському ринку. Це може призвести до значних фінансових втрат для галузі, яка вже зазнає труднощів через зростання енергетичних витрат та порушення торговельних маршрутів.
Непрямі ризики для України
Окрім прямих наслідків, введення нових тарифів Сполученими Штатами Америки створює ще низку непрямих ризиків для економіки України. Ці ризики можуть вплинути на різні сектори та загальну макроекономічну стабільність країни.
Пошук ЄС нових ринків збуту та посилення конкуренції
Зі зменшенням експорту до США, країни Європейського Союзу можуть активізувати пошук нових ринків збуту для своєї продукції. Україна, як сусідній та перспективний ринок, може стати об’єктом підвищеного інтересу з боку європейських виробників. Це може призвести до зростання конкуренції для українських підприємств, особливо в секторах, де європейські компанії мають конкурентні переваги. «»
Глобальна рецесія та зниження попиту на агропродукцію та метали
Запровадження масштабних тарифів підвищує ризик глобальної економічної рецесії. За даними аналітиків, такі торговельні війни можуть спричинити втрати світової економіки на суму до $1,4 трильйона. Для України, як експортно-орієнтованої країни, це означає потенційне зниження попиту на ключові експортні товари, такі як сільськогосподарська продукція та метали. Зменшення попиту може негативно вплинути на доходи від експорту та загальний економічний стан країни.
Валютні коливання та тиск на гривню
Економічна нестабільність та зниження експортних надходжень можуть спричинити коливання валютного курсу та посилити тиск на гривню. У 2024 році інфляція в Україні досягла 12%, і тиск на ціни зберігався на початку 2025 року. Зниження валютних надходжень від експорту може посилити девальваційні процеси, що вплине на купівельну спроможність населення та стабільність фінансової системи.
Зниження інвестиційної активності через загальну нестабільність
Зростання глобальної економічної невизначеності та ризиків може призвести до зниження інвестиційної активності в Україні. Незважаючи на те, що в першій половині 2024 року обсяг угод злиття та поглинання в Україні збільшився на 31% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, досягнувши $510 млн, подальша нестабільність може стримувати інвесторів від нових вкладень. Це, в свою чергу, може уповільнити економічне зростання та модернізацію інфраструктури.
Можливості в тіні загроз
Попри виклики, спричинені глобальними торговельними змінами та введенням нових тарифів, для України відкриваються нові перспективи для розвитку експорту та диверсифікації економіки.
Розширення ринків збуту в Північній Африці та Азії
Зміни в глобальній логістиці та торговельних маршрутах створюють можливості для України зміцнити присутність на ринках Північної Африки та Азії. Зокрема, Україна розглядає створення логістичного хабу в Єгипті для полегшення постачання сільськогосподарської продукції в регіон. Це сприятиме збільшенню експорту зернових та олійних культур до африканських країн, що є важливим кроком для забезпечення продовольчої безпеки регіону.
Розвиток нішевих продуктів
Українські виробники мають потенціал для розширення експорту нішевих продуктів з високою доданою вартістю, таких як електричні кабелі та меблі. Наприклад, експорт меблів з України зріс на 8% з 2018 по 2023 рік, досягнувши $786,49 млн у 2023 році. Хоча війна спричинила тимчасове зниження експорту на 23%, галузь демонструє стійкість та потенціал для відновлення та зростання.
Крім того, українські виробники меблів мають можливість зайняти ніші на ринках, які раніше обслуговувалися російськими та білоруськими компаніями. Країни, такі як Литва, Польща, Німеччина, Швеція, Франція та Велика Британія шукають нових постачальників, і Україна може скористатися цією можливістю.
Підвищення рівня внутрішньої переробки
Традиційно значна частина українського експорту складається з сировинних товарів з низькою доданою вартістю. Наприклад, Україна входить до трійки світових лідерів з експорту зерна, але знаходиться за межами десятки за обсягами торгівлі борошномельною продукцією. Проте експорт пшениці є більш прибутковим, ніж експорт борошна, через різні фактори, включаючи умови відшкодування ПДВ при експорті.
Збільшення обсягів переробки сировини всередині країни дозволить створювати продукти з вищою доданою вартістю, що сприятиме економічному зростанню та зменшенню залежності від коливань цін на сировинних ринках. Це також допоможе зменшити залежність від імпорту готової продукції та покращити торговельний баланс країни.
У підсумку, хоча глобальні торговельні зміни створюють певні ризики для України, вони також відкривають нові можливості для розширення ринків збуту, розвитку експорту нішевих продуктів та підвищення рівня внутрішньої переробки. Використання цих можливостей вимагатиме стратегічного підходу та інвестицій у відповідні сектори економіки.