Втомлена Європа: як країни змінюють умови для українських біженців

x

Три роки війни в Україні змусили мільйони людей шукати захист за кордоном. Європа стала на допомогу, приймаючи біженців, що рятувалися від обстрілів, хаосу та руйнацій. Та з часом і самі європейські країни опинилися в складній ситуації: зростаючий тиск на соціальні системи, економічні труднощі і політичні зміни змусили їх переглянути свою відкритість до українських біженців.

Що чекає на тих, хто досі шукає прихисток? Які нові правила та умови для українців у Європі? В питанні розбирався «Фарватер.Схід».

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну виїзд за кордон для багатьох українців став життєво необхідним. Основні мотиви такого рішення зрозумілі: прагнення убезпечити себе та своїх дітей, уникнути обстрілів, отримати доступ до стабільних умов життя, освіти та медицини.

Згідно з останніми даними, за кордоном наразі знаходяться 7,7 мільйонів українців, з яких 5,3 мільйони – в ЄС. Більшість із них – це жінки та діти. Та зараз, через майже три роки після початку війни, ситуація змінилася. Європейські держави, які раніше беззаперечно приймали українських біженців, поступово коригують свою політику.

Деякі з них стикаються з перевантаженням соціальних систем, інші пропонують нові програми інтеграції, але з додатковими умовами. Чому так відбувається і на які умови можна розраховувати тим, хто ще тільки планує переїзд до європейських країн, розбираємо в нашому матеріалі.

Від гостинності до обмежень

Європейський Союз із самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну запровадив Директиву тимчасового захисту, яка дозволяє українцям швидко отримувати тимчасовий статус, уникнувши складних процедур оформлення притулку. Цей статус гарантує базові права:

• доступ до житла, медичних послуг, освіти;
• право на працевлаштування;
• фінансову допомогу (у багатьох країнах).

Цей механізм став однією з найшвидших і найбільш масштабних реакцій ЄС на гуманітарну кризу. З часом у різних країнах почали з’являтися локальні зміни та обмеження, викликані низкою соціально-економічних, політичних та інституційних факторів.

Економічний тиск на бюджети країн

Війна в Україні суттєво вплинула на економіки багатьох країн, створюючи значне фінансове навантаження на їхні бюджети. Одним із головних чинників цього тиску стало зростання витрат на соціальні програми. Мільйони українців, які вимушено переїхали до інших країн, отримали доступ до систем соціального захисту, освіти, охорони здоров’я та житлових програм. Це спричинило додаткові витрати для приймаючих держав.

Ситуацію ускладнює енергетична криза через війну. Високі ціни на енергоресурси змусили країни ЄС витрачати значні кошти на компенсації для своїх громадян. Це обмежує можливості спрямування ресурсів на підтримку біженців.

Економічна нестабільність у багатьох країнах призвела до зростання безробіття та інфляції. Європейський ринок праці перенасичений, що змушує уряди скорочувати соціальні витрати. Війна не лише створила гуманітарні виклики, але й суттєво вплинула на економічну стабільність країн, що приймають українських біженців.

Політичні виклики

Тривала криза та втома населення призвели до зниження підтримки біженців. Опитування показують, що багато європейців вважають за необхідне зменшити ресурси, спрямовані на допомогу українцям. Вони вважають, що важливіше допомагати власним громадянам.

Також зросла активність популістських партій, що виступають проти масштабної підтримки біженців. Вони чинять тиск на уряди, виступаючи за обмеження соціальних програм для українців. Тому влада змушена переглядати витрати на підтримку українських переселенців.

Системні труднощі

Країни Європи, які прийняли велику кількість біженців, зіткнулися з низкою системних труднощів, що ускладнили процес їхнього розміщення та інтеграції. Однією з головних проблем стало перевантаження системи прийому, а бюрократичні перепони сповільнюють процес її розширення.

Ще однією серйозною проблемою є брак ресурсів для ефективної інтеграції новоприбулих. Навчальні заклади та ринок праці не завжди здатні надати необхідні можливості для того, щоб біженці могли інтегруватися в суспільство. Це також призводить до соціальної напруги.

Міжнародний контекст

Серед країн ЄС немає єдиного підходу до війни в Україні. Хоча механізм тимчасового захисту залишається в силі, кожна країна будує політику відповідно до власних можливостей. І це створює нерівномірність у підтримці біженців. Звідси напруження між країнами-членами Євросоюзу.

До того ж увага світової спільноти до тривалого конфлікту почала поступово зменшуватись. І це позначається на обсягах фінансової та гуманітарної підтримки, яку отримують українці за кордоном.

Які зміни у підтримці відчули українські біженці в 2024 році

У 2024 році багато європейських країн переглянули свої програми допомоги українським біженцям, що викликало занепокоєння серед українських громад за кордоном.

Норвегія: захід України – безпечний

27 вересня 2024 року уряд Норвегії оголосив про негайне припинення надання автоматичного притулку всім українцям, які звертаються з таким проханням. Наразі у Норвегії з населенням 5,6 мільйона осіб проживає близько 85 тисяч громадян України.

Заявки біженців із західних областей України – Львівщини, Волині, Закарпаття, Івано-Франківщини, Тернопільщини та Рівненщини – у Норвегії тепер розглядатимуться індивідуально. Ці регіони визнані безпечними через їхню віддаленість від зони бойових дій.

Міністр юстиції Емілі Енґер Мел зазначила, що Норвегія не може приймати надмірно велику кількість переміщених осіб у порівнянні з іншими країнами, зокрема скандинавськими. Влада також пояснила нову політику тим, що наплив біженців створює тиск на житлову, медичну та освітню системи в деяких містах. Окрім того, серед новоприбулих зростає кількість чоловіків призовного віку, у той час як Україна стикається з дефіцитом військових кадрів.

Угорщина: житло – лиже біженцям із зони бойових дій

Наприкінці серпня в угорському містечку Коч, розташованому за 80 кілометрів від Будапешта, близько 100 українських біженців, переважно жінок та дітей, раптово виселили з гуртожитку, де вони проживали з початку війни.

Після цього скандального випадку уряд Віктора Орбана знайшов термінове рішення для їхнього розміщення. Водночас в Угорщині діє указ, прийнятий наприкінці червня, що значно посилив вибірковість прийому українських біженців. Право на житло лишили тільки для людей із регіонів, що безпосередньо постраждали від бойових дій. Західні області України, звідки часто прибувають біженці до Угорщини, були виключені з цієї програми.

Уряд обґрунтував своє рішення тим, що війна триває, і це вимагає перегляду системи допомоги для близько 30 тисяч українських біженців, які зараз перебувають в Угорщині. За словами представника уряду Гергея Гуляша, з них «4 тисячі людей жили за державний рахунок і не працювали».

Чехія: безкоштовне житло – лише на 90 днів

З 1 вересня українські біженці в Чеській Республіці, де їх прийняли понад 300 тисяч, можуть користуватися безкоштовним житлом лише протягом перших 90 днів після прибуття.

За статистикою, більшість українців у Чехії працює і вносить до бюджету країни більше, ніж отримує у вигляді допомоги. Лише ті, хто вважається вразливими, мають право на довгострокову фінансову допомогу, яка обмежена 180 євро на місяць для дорослого. Водночас неправдива інформація про соціальну допомогу викликає хвилі хейту в соцмережах. Міністр праці та соціальних справ Чехії Мартін Юрецка на початку вересня вкотре засудив «огидну хвилю ненависті до військових біженців у соціальних мережах».

Праворадикальна опозиційна партія ANO, лідер якої – колишній прем’єр-міністр Андрій Бабіш, почала засуджувати зростаюче прибуття чоловіків трудового віку з України.

Нідерланди: українські чоловіки є трудовими мігрантами

У Нідерландах ситуація для українських біженців також ускладнюється. У середині серпня влада Утрехта оголосила про закриття великого центру прийому, одного з найбільших у країні. Він надавав допомогу найуразливішим категоріям, включаючи матерів з дітьми, вагітних жінок та неповнолітніх без супроводу дорослих. Червоний Хрест зміг допомогти лише деяким із них.

Тепер новоприбулі змушені шукати житло самостійно, селитися у родичів або звертатися до місцевих органів влади (часто безрезультатно). Наразі в Нідерландах перебуває 114 тисяч українських біженців, з яких 91 тисяча знаходиться в центрах прийому. Окремі політичні лідери хочуть обмежити пільги для деяких із них. Влада стверджує, що українські чоловіки, які видають себе за біженців, насправді є трудовими мігрантами, що вже є зловживанням на думку уряду країни.

Німеччина: допомога Bürgergeld викликає дебати

Німеччина прийняла близько 1,1 мільйона українських біженців, надавши їм дозвіл на проживання та повний соціальний захист. Крім того, була введена допомога Bürgergeld, яка створена нинішньою правлячою коаліцією, і розмір якої викликає постійні дебати.

У останні два роки дедалі частіше виникає питання, чи не є кількість біженців надмірною і скільки країна здатна реально прийняти. Місцеві чиновники вказують на навантаження на старіючу інфраструктуру, що не здатна впоратися з таким числом біженців. Водночас суспільство сильно розділене щодо рівня підтримки України.

Також з’явилося розуміння, що інтеграція біженців на ринку праці складніша, ніж вважалося. Більшість українських біженців складають жінки, які мають освіту (майже три чверті – з університетськими дипломами), та багато з них не можуть працювати через відсутність доступу до дитячих закладів. Адже більшість із них – молоді жінки віком в середньому 28 років, і половина приїхала з дітьми.

А цього тижня голова опозиційної партії ХДС Фрідріх Мерц заявив, що українці, які приїжджають до Німеччини, рятуючись від війни, повинні отримувати не «допомогу для громадян» (Bürgergeld), а більш скромні виплати, передбачені для осіб, які подають заявку на політичний притулок.

 

Мерц за результатами соціологічних опитувань має великі шанси стати новим канцлером Німеччини після виборів до бундестагу у лютому 2025 року. Він різко розкритикував економічну політику чинного уряду. Його партія, якщо прийде до влади, спочатку проведе детальний аналіз фінансового стану країни, обіцяє Фрідріх Мерц, а тоді ретельно перевірить всі витрати без винятку.

Проте, за його словами, одночасно із скороченням субсидій, українським біженцям буде надано дозвіл на роботу та прискорено процес визнання їх професійних кваліфікацій.