Від «Боїнга» до Трампа: як Росія вигадує український слід у терорі
Замах на Дональда Трампа, автокатастрофа за участю угорського прем’єра Віктора Орбана, замах на голову словацького уряду Роберта Фіцо – далеко не повний список актів терору, у яких російська пропаганда вбачає «український слід».
Спроби зробити з України в очах світової спільноти «державу-терориста» російська пропаганда почала ще у 2014 році. Росіяни намагалися покласти відповідальність за збиття ними малайзійського «Боїнга» на українських військових. Далі пропагандисти під дахом ФСБ виробляли сотні текстів зі звинуваченнями України.
Це були меседжі як для внутрішнього використання у так званих «ЛНР» та «ДНР», так і потроху для міжнародної аудиторії. Та тепер ми бачимо безпрецедентне зростання зусиль роспропаганди, спрямованих саме на західного читача.
Від «українських убивць» Трампа «врятувала дівчина з Рязані»
13 липня 2024 року під час передвиборчого мітингу у штаті Пенсильванія 20-річний чоловік здійснив замах на вбивство кандидата в президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа.
Американські правоохоронці досі ведуть слідство і поки не висувають публічних звинувачень. Та вже 14 липня український олігарх Віктор Медведчук, якого низка європейських силових відомств підозрює у співпраці з російськими спецслужбами, висловив свою версію подій у відкритому листі до Трампа:
«…Шановний пане Трампе, Ви стали особистим ворогом українського неонациста Зеленського, і цей негідник не зупиниться ні перед чим для того, щоб завадити Вам виграти президентські вибори. Думаю, що у справі замаху на Вас з’явиться український слід», – заявив Медведчук у зверненні, опублікованому на сайті руху «Другая Украіна».
Звернення має популістський характер і містить низку бездоказових звинувачень. О 14:39 16 липня лист Медведчука до Трампа опублікований на сайті «Другая Украіна». А вже за 32 хвилини, о 15:11 на сайті ТАСС з цього приводу вийшла повноцінна новина на 3,5 тисячі знаків з редакторськими правками, фото та тегами. Автори фокусують заголовок наступним чином: «Медведчук у листі Трампу вказав на можливий український слід у замаху».
Спланованість класичної російської інформаційної операції очевидна. Та творчість російської пропаганди іноді переходить межі реалістичності. Паралельно з «українським слідом» у російському інформпросторі активно розганяли повыдомлення, ніби Трампа врятувала від куль убивці дівчина з Рязані – співробітниця охорони.
Першоджерелом «сенсації» є маловідомий Телеграм – канал «Типичная Рязань» з 13,5 тисячами підписників. Новини з посиланням на нього з’явилися на низці російських топ-сайтів, з коментарями чергових «експертів», чим забезпечили тотальне охоплення багатомільйонної аудиторії. Наступного дня медіа ненав’язливо повідомили, що ці дані не підтвердилися, та вірусна інформація вже закарбувалася в пам’яті.
Тож у сухому залишку: російськомовна аудиторія по всьому світові читає, як російська жінка рятує американця від кулі українських терористів.
Як російські медіа «одружили» на українці стрілка, що хотів вбити Фіцо
15 травня цього року 71-річний словацький письменник Юрай Цинтула скоїв замах на вбивство прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо. Того ж дня депутат Держдуми РФ Міхаіл Шеремет висловив думку, що за організацією замаху стоять українські спецслужби і закликав спецслужби Словаччини зосередитися на цій версії.
Як по команді, його прикладу послідувала маса сумнівних експертів із сенсаційною інсайдерською інформацією щодо «українського сліду». Професор Вищої школи економіки Марат Баширов, який у 2014 році обіймав посаду «прем’єр-міністра ЛНР», розповів читачам «Московського комсомольця» про дружину Цинтули – українську біженку, активістку Майдану, яка нібито підбурювала чоловіка до вбивства словацького посадовця.
Слідом за ним російський воєнкор Юрій Котьонок навіть повідомив про її арешт: «Дружина Юра Цинтули, українка, заарештована. Розкрито її листування. Загалом у справі чітко простежується брудна лапа укронацизму…»
Розійшлися думки «експертів» щодо організаторів замаху. Корифей російської дезінформації Дмітрій Стєшин побачив за замахом «вуха СБУ», а от голова президії організації «Офіцери Росії» Сєргєй Липовой пише про «вуха Буданова»…
Та усій цій вакханалії викриттів край поклали словацькі правоохоронці. За офіційним повідомленнями керівника Нацполіції Словаччини Любомира Солака, дружини чи партнерки з України Юрай Цинтула не мав узагалі. Не кажучи вже про усі всі інші «інсайди» російських знавців.
Тільки у роспропаганді! Замахи на Орбана вигадали повністю
Якщо у випадках з Трампом та Фіцо замахи на вбивство реально були, то угорському прем’єр-міністру Віктору Орбану пощастило більше. Російські пропагандисти двічі протягом місяця сповіщали про спроби його вбивства проукраїнськи налаштованими елементами.
Спочатку «замахом на вбивство» рупори російської дезінформації «Царьград» та «Военное обозрение» назвали ДТП за участю кортежу Орбана під час Євро-2024 у Німеччині. Втім, зіткнення кортежу з 69-річню німкенею на BMW 25 червня надто мало походило на замовне вбивство, тому інформація не отримала великого поширення навіть у Росії.
Та невдовзі російські медіа з «посиланням на угорські першоджерела» повідомили, що спецслужби Угорщини запобігли замаху на Віктора Орбана з боку української розвідки. Вбивці нібито планували підірвати авто угорського політика, повідомило 15 липня, наприклад, видання «Аргументы и Факты». Це нібито мусило статися напередодні вильоту Орбана до Москви, а безпосереднім виконавцем мав стати біженець з українського Тернополя.
Протягом дня угорці спростували фейк. Як виявилося, «інформацію» російські видання з багатомільйонною аудиторією взяли не зі справжнього сайту відомого угорського медіа Demokrata.hu. Для поширення фейку був використаний фальшивий сайт, який повторював дизайн оригіналу, та розміщувався за іншою адресою – Demokrata.net. Після «розгону інформації» сайт-підробка був одразу видалений.
Жодного замаху не було, як і «українського терориста з Тернополя».
«Образ хунти»: Росія використовує прийоми і «темники», апробовані на Донбасі 10 років тому
Ці свіжі фейкові повідомлення – продовження роботи РФ із демонізації України, яка почалася ще від 2014 року. За версією російської пропаганди тоді до влади в Києві прийшли неонацисти і терор став державною політикою. Саме цим Росія намагалася легітимізувати анексію Криму та агресію на Донбасі в очах міжнародної спільноти.
Влітку 2014 РФ поширювала дезінформацію про причетність України до збиття над Донбасом малайзійського «Боїнгу» рейсу MH17 (свою вину Росія досі не визнала попри висновки слідчої комісії та вирок окружного суду Гааги). Тоді ж росіяни звинувачували «українські ДРГ» у мінометних обстрілах цивільних у Луганську та Донецьку.
Згодом, у 2016 році відсторонений перший «глава ЛНР» Валерій Болотов заявив, що ці обстріли здійснювали бійці проросійського батальйону «Заря». Та міф про кочові міномети «укроДРГ» і «жертви українських обстрілів» до сьогодні живе в російській пропаганді.
На тимчасово окупованих територіях усі вісім років до повномасштабного вторгнення регулярно поширювалися повідомлення про «запобігання терактам» з боку України. Ці «новини» були повністю сфабрикованими. Видання «Реальна газета» отримала доступ до переписки кураторів пропаганди із виконавцями-медійниками, де були детальні сценарії постановочних сюжетів для ТБ.
Також видання наводить історію створення в одному з пропагандистських центрів статті «Терор – державна політика України». Вона розійшлася у передруках по дружніх ресурсах. Пізніше її опублікували для міжнародної аудиторії й англійською на ресурсі DONI, що працював з сусіднього Донецька, під назвою «Україна – точка збірки європейського терору». З неї випливало, що «практично в центрі Європи зріє нова армія терору».
Внутрішня механіка російської пропаганди побудована на так званих «векторах» – основних ідеологічних установках, які треба донести до аудиторії. На момент публікації «РГ» векторів було 12, і один із них – «Образ хунти». До цього напрямку належали публікації, що дискредитують Україну.
Листування кураторів російської пропаганди в «ЛНР», фрагменти якого оприлюднило видання, належить до 2016 року. Вектор «Образ хунти» від тих часів лише трохи еволюціонував. Як і раніше, Україну намагаються змалювати «терористичним неонацистським анклавом». Та від тих часів світ багато чого побачив.
«Український слід» у терактах досі лишається бездоказовою вигадкою російської пропаганди. А от терор з боку Росії – твердий факт. Тут і терор стосовно опозиції (відоме отруєння Скрипалів у Солсбері, отруєння тим самим «Новичком» Алєксєя Навального), і атаки на американських дипломатів по світові із застосуванням акустичної зброї. І диверсії на військових складах у Європі. І, звичайно, терористичні ракетні обстріли цивільних громадян України. Також українські правоохоронці фіксують замовлення РФ на підпали машин, які можна видати за військові.
На тлі усього цього масовидного, як висловлювався Ульянов-Ленін, терору не дивують плани РФ проводити теракти у Європі під виглядом «українських радикалів». Як повідомили СБУ та Нацполіція, 25 липня затримана злочинна група, що на завдання ФСБ РФ мала організовувати підпали торгових центрів, ринків та АЗС у Польщі та країнах Балтії.
Так, «точка збірки європейського терору» існує. Тільки це не Україна.