У Луганську перекрили мости. Що ховається за «великим будівництвом» під наглядом Москви
Окупанти одночасно розпочали реконструкцію мостів через ріку Лугань та спричинили транспортний колапс в окремих районах міста. Відновлення транспортної інфраструктури відбувається за документами, розробленими у Москві. Назви фірм-підрядників не розголошують. Чим пояснюється така раптовість і чи криється за цим підготовка до чергового наступу росіян, досліджував «Фарватер.Схід».
Одразу три важливих дорожніх напрямки Луганська перекриті через ремонт мостів. Йдеться мости через Лугань поблизу парку 1 Травня і біля старого залізничного вокзалу (Автостанція №2), а також шляхопровід через залізницю на в’їзді до Великої Вергунки з боку міста.
Міська окупаційна адміністрація анонсувала ці роботи заздалегідь. За ідеєю, ремонти мусили проводитися по черзі, аби транспорт міг рухатися через річку до Камброду. Неочікуваний одночасний ремонт не тільки викликає невдоволення у місцевих, а й породжує масу конспірологічних гіпотез.
Доки міст не впаде, мужик не перехреститься
Незважаючи на велику кількість версій, пояснення ситуації лежить на поверхні. Луганські мости у критичному стані через бездіяльність місцевих «господарників» із окупаційної адміністрації у поєднанні з розкраданням коштів. Гроші багато років виділялися окупантами на підтримання об’єктів критичної інфраструктури з огляду на військові потреби.
Першим цього разу почав сипатися міст поблизу парку 1 травня. Це сталося ще в серпні 2024 року. Від основної конструкції відпала пішохідна частина, зробивши пересування мостом небезпечним навіть для транспортних засобів.
-
-
-
-
-
-
Ужиті мерією заходи замість вирішення проблеми запустили принцип доміно. На час проміжних ремонтно-консерваційних робіт поблизу аварійної ділянки на цьому мості по вул. Комінтерна транспортний потік перенаправили на об’їзд переважно через вулицю 395-ї шахтарської дивізії. Цим маршрутом зручніше виїжджати в бік Щастя, ніж через міст біля стадіону Леніна й колишнього кінотеатру «Родіна».
Принцип доміно у дії
Це в рази збільшило навантаження на старий міст поблизу старого залізничного вокзалу. Звичайно, міст на вул. 395-ї шахтарської дивізії вже за пару місяців став стрімко руйнуватися і також перейшов у аварійний стан.
– Міська адміністрація, звісно, одразу встановила обмеження на проїзд по цьому мосту транспортних засобів загальною вагою не більше 3,5 тон і навіть поставила «даїшника», який мав за цим слідкувати. Та це ж правила для простих смертних, а надважка військова техніка продовжувала кататися. Тільки стало її вдвічі більше. Я, чесно кажучи, дивуюся, як він не рухнув іще до зими, – каже журналістові «Фарватер.Схід» працівник одного з комунальних підприємств окупованого Луганська на умовах анонімності.
Тепер же абсолютно весь потік транспорту у бік Камброду пустили по іще старішому мосту в районі стадіону Леніна на вул. Карла Лібкнехта. Чи доживе він до закінчення ремонтів двох інших мостів – велике питання.
Місцевих підозрюють у розкраданні «казенних коштів»
Цікаво, що обвалом мосту по вулиці Комінтерна одразу ж зацікавилися місцеві прокурори. Справа навіть стояла на контролі у федеральній прокуратурі.
«Наглядове відомство контролює встановлення всіх обставин та причин обвалення частини мосту через річку Лугань», – повідомляли минулого року російські медіа з посиланням на пресслужбу окупаційної прокуратури.
Перевірка велася з метою підтвердження або спростування службової халатності посадових осіб та розкрадання коштів. Про це журналістові «Фарватер.Схід» розповідає джерело, наближене до окупаційної адміністрації.
Усі проблемні питання можна було списати на «попередників»: незадовго до аварії на Комінтерна росіяни усунули з мерського крісла багаторічного очільника міста Маноліса Пілавова. Його син Михайло Пілавов, який до 2024 року очолював «Лутугинську районну прокуратуру ЛНР», а ще раніше був заступником керівника «Камянобрідської районної прокуратури» (на території якого і знаходиться злощасна споруда), був звільнений і з посади й наразі його місцезнаходження невідоме.
Чим закінчилася ця перевірка, невідомо. Та ймовірно, сам її факт слугував одним із аргументів на користь передачі замовлень стороннім, російським замовникам.
Відновлення мостів під контролем Москви
Нові луганські керманичі навіть не приховують, що не впливають на процес прийняття рішень щодо реконструкції об’єктів критичної інфраструктури. Цими питаннями тепер відає Москва.
– Зараз ми звернулися до шефа-регіона Москви, щоб нам допомогли провести експертизу. Коли ми отримаємо висновок експертизи, буде проект. Такі складні інфраструктурні об’єкти роблять лише за проектом. Наступного року сподіваємось на виконання цих робіт, – заявила т.в.о. окупаційного «мера» Яна Пащенко.
Чиновниця визнала таким чином, що луганчанам не довірили провести навіть експертизу, що у разі з обвалом моста навряд чи потребує залучення спеціалістів «московського рівня». Нагадаємо, під час ремонту шляхопроводу по вул. Тараса Рибаса над залізницею поруч із тим самим парком 1 Травня у 2021-22 роках цю частину роботи виконував «республіканський центр цивільного проєктування та будівельної експертизи».
Спроби довідатися підрядника-виконавця ремонту луганських мостів у російських тендерних системах успіхом не увінчалася. Зазвичай це свідчить про те, що фінансування об’єктів здійснювалося за окремими «захищеними програмами», напряму через «московських шефів», в обхід регіональної верхівки. Як то кажуть, випадковим людям «розпил» не довірять.
На це непрямо вказує ремонт інших шляхопроводу і мосту через річку Ольховку – на вул. Совєтській між заводом ім. Пархоменка і вул. Чапаєва. Поруч із старими аварійними конструкціями перед війною почали зводити новий шириною також у дві смуги. Його добудували вже за часів окупаційної адміністрації «ЛНР»у 2016 році. Відкрили міст разом тодішній ватажок угруповання Ігор Плотницький та «мер» міста Маноліс Пілавов.
Старий же міст продовжував руйнуватися. І от тепер його теж приводять до ладу разом із шляхопроводом. Звичайно, сотні мільйонів на цьому освоює компанія з Москви – ТОВ «Пелискер».
Що ж стосується конспірологічних версій, ніби екстрений ремонт мостів може бути пов’язаний із майбутньою активізацією росіян на фронті, – це малоімовірно. Адже стратегічну роль ці мости виконують виключно для міста Луганська і його транспортних потоків. А для перекидання військ і техніки на фронт окупанти можуть використовувати (і використовують) інші шляхи, що не проходять через місто.