Третьосортні товари та опіоїди без рецепту: як виглядає споживчий ринок на новоокупованих територіях Луганщини
Що і по яких цінах продають на тимчасово окупованій Луганщині? Редакція Фарватер.Схід провела моніторинг асортименту мережевих магазинів та стихійних базарів, а також імпровізованих онлайн-майданчиків для торгівлі. Ще ми проаналізували ціни на основні групи товарів на новоокупованих територіях. Про все це та намагання окупаційної влади стримувати необґрунтовані націнки – в нашому матеріалі.
Скільки коштують продукти в «Матрьошці» та на базарі
Мешканці окупованих з 2014 року територій т.з. «ЛНР» не потерпають від продовольчої кризи. У приміщеннях великих мережевих супермаркетів досить успішно працюють «республіканські» або російські мережі – «Матрьошка», «Манго», «Пятерочка», «Магніт» тощо. А от новоокуповані міста різноманіттям продуктів не можуть похвалитися.
Найрозгалуженіша мережа супермаркетів Сіверськодонецька – «Матрьошка» – аж три магазини на все окуповане місто. У перерахунку на гривню (за курсом Нацбанку на дату публікації матеріалу) морква тут коштує ₴12, картопля ₴10, турецький грейпфрут ₴103, мандарин ₴58. Ціни вказані за третій сорт товарів. Хліб від ₴13 за «соціальний» буханець, а яйця від ₴40 до ₴45. Цукор, за інформацією місцевих, ₴30, а сіль по ₴13. Щоправда вага упаковки не наводиться. Борошно від ₴49 до ₴69, щоправда також без наведення ваги.
«Віджатий» «SPAR» пропонує м’ясо від ₴150 до ₴250. Морожені тушки риби коштують в такому ж діапазоні.
Частково працює «віджатий» у Луганської облспоживспілки базар. Там картоплю сітками торгують за ₴22/кг, фермерське куряче яйце коштує ₴80/десяток, трилітровий слоїк коров’ячого молока «виллється» у сотню гривень, літр сметани у ₴120, як і кисломолочний сир, а знамените «Біловодське» вершкове масло стане від ₴330 до ₴400 гривень за кіло у залежності від жирності. «Алтайскоє» ще дорожче – ₴600.
Ціни на вершкове масло, до речі, намагаються стримати окупаційні керманичі, бо, за їх же заявами, ціни в т.зв. «ЛНР» вищі за сусідню Ростовскую область РФ. То ж тепер хоча б одну торговельну марку масла продавці мають віддавати покупцеві з мінімальною націнкою у 5%. Щоправда, стосується це лише магазинів.
Ціни на ковбасні вироби на базарі стартують від ста гривень, а «нормальні», як їх називають самі споживачі, коштують приблизно ₴230/кг, як і твердий сир.
Із «сердечних» – валер’янка та корвалол
Аптек в новоокупованих містах так само небагато, як і супермаркетів, а асортимент в них доволі кволий. Мешканка селища неподалік Лисичанська розповіла Фарватер.Схід як лікує дитину – та має слабкий імунітет та вроджені захворювання серця. То ж наявність медикаментів – питання життя для родини.
«Не буду казати, що в нас аптеки немає. Їзджу в місто. Досі рятують мої запаси, бо як відчувала, залізла в 2022-му в борги і назамовляла маршрутками потрібні ліки. Якісь вже протерміновані, але я знаю що умови зберігання були нормальні, то ж і даю. «Сердечних» в нас в аптеках мало – валер’янка та корвалол. Малому я замовляю ліки або з Луганська, або з Росії. А з України перевізники не везуть, бо воно рецептурне. Тут рецепт ніхто не питав ніколи. Та і не дають. Хоч що замовляй – аби гроші були. Парацетамол в аптеці хоч мішками і по три копійки, а от нормальне противірусне чи імунне – в дефіциті. Редька, мед, цибуля, олія в носі – ото так намагаємось, щоб він не захворів», – пише дівчина.
Такі можливості дають простір для роботи фарма-ділкам, які через соцмережі продають ліки відомих торгових марок. До прикладу протиепілептична «Лірика» у найбільшому дозуванні сягне у понад ₴2200 гривень. Діюча речовина препарату – прегабалин – рецептурний. Але в оголошеннях про це ані слова. В найдорожчих аптеках Дніпра такий препарат коштує до ₴700. Потрібні опіоїди без рецепту? До уваги охочих Промедол через Телеграм за ₴3000/10 амп. Відома серед жінок «Мірена» стане в понад ₴4500.
Походження та умови зберігання медикаментів невідомі, хоча більша частина з них потребує суворого температурного режиму. Але що робити?
Приватна медична практика: «ціну дізнаєтесь на місці»
В окупованому Сєвєродонецьку у приміщенні так само окупованого медичного центру «Гіппократ» відкрився медичний центр.
Наша агентка на ТОТ намагалась дізнатись тамтешній прайс, але для цього потрібно їхати в центр особисто:
«Я запитувала по знайомим, бо хотіла звозити малого до кардіолога. Кажуть там приймає якась луганська професорка. Нічого не дізналась, бо потрібно самому пацієнту особисто приходити на прийом і там йому називають ціну за консультацію. Якщо є зв’язок, то можна подзвонити адміністратору на російський номер, але там тільки запис».
Бьюті-сфера: клієнтка завжди приходить двічі
За всіх часів існування людства жінки не переставали дбати про себе. Війна чи чума, а дівчата завжди намагались винайти способи та можливості навести красу. Чоловіки не звертали уваги, але першими після зменшення інтенсивності бойових дій почали свою роботу манікюрниці. Хоча вони працювали і за часів повзучої окупації.
Тепер специфіка роботи змінилась. Вести Інстаграм чи записувати вибагливих клієнток онлайн без зв’язку – неможливо. То ж до імпровізованих квартирних салонів треба навідуватись щонайменше двічі – спочатку на запис, потім на процедуру. Оголошення однакового формату – папірці на офлайн дошках по місту із незатребуваними цифровими копіями в мережі.
Манікюр в Сіверськодонецьку коштує ₴400-600, нарощені вії приблизно півтисячі, а от ціна на перманентний макіяж наштовхує на роздуми про, щонайменше, якість препаратів та матеріалів, не кажучи про фах майстра та умови проведення процедури – губи чи міжвійка коштують до ₴1000, що для Сіверськодонецька і до 2022 року було нонсенсом та віщувало слабкий фах майстра-початківця.
