Росіяни засудили мешканця Сіверськодонецька за неможливий злочин
Інформпростори України та Росії сколихнула новина про безпрецедентні 23 роки ув’язнення мешканця Сіверськодонецька, який за інформацією російського «правосуддя» шпигував на користь ЗСУ. Що саме грубо сфабриковано в справі, розбирався «Фарватер.Схід».
Безпрецедентний вирок
25 жовтня т.зв. «верховний суд ЛНР» виніс вирок 44-річному Денису Постникову – буцімто українському шпигуну, який, за версією слідства, за грошову винагороду передавав ЗСУ інформацію про, зокрема, місцезнаходження російських військових.
«Слідством установлено, що звинувачуваний, будучи завербованим незаконними збройними українськими формуваннями, передавав їм інформацію про об’єкти інфраструктури і жилого фонду, де знаходились мирні громадяни, військовослужбовці Збройних сил РФ, а також видавалася гуманітарна допомога», – повідомляє пресслужба Слідчого комітету РФ
Дослідивши схожі кейси з обвинуваченнями з боку росіян на адресу «українських диверсантів» ми не знайшли жодної справи з вироком, який передбачає аж 23 роки ув’язнення, як це відбулось у справі з Денисом Постниковим.
«Фарватер.Схід» уже розбирав, як Росія перекручує історію окупації Сіверськодонецька і як це пов’язано саме із обвинуваченням Дениса Постникова. В російській програмі «Вести» вийшов репортаж зі звинуваченнями на адресу Збройних сил України в обстрілі Льодового палацу в Сіверськодонецьку. Нібито там російські військові роздавали гуманітарку, а українці вдарили «Хаймарсом» и вбили цивільних.
«ЗСУ били прицільно, точно знаючи, що всередині сотні цивільних отримують воду і продукти від російських військових. Із землі вогонь коректував місцевий житель. Він дочекався, коли тут опиниться якомога більше його земляків», – йшлось в репортажі.
У репортажі стверджувалось, що українські військові знали про присутність у Льодовому палаці великої кількості мирних мешканців, які прийшли за продуктами і водою від російських окупантів. І свідомо завдали удару, використовуючи системи HIMARS, а навідником став місцевий житель на ім’я Денис Постников.
П’ять причин і ще одна, чому цей злочин не був можливим
По-перше, в очі кидається невідповідність дат, і перевірити це легко. Прильот в Льодовий палац стався 9 червня 2022 року. Про це свідчать перші опубліковані дописи з фото, в тому числі тодішнім очільником області Сергієм Гайдаєм. Тимчасова окупація Сіверськодонецька ж почалась лише 25 червня. Мапа DeepState за 9 червня 2022 року також наочно демонструє що район палацу спорту не контролювали росіяни.
Станом на 9 червня, коли відбулось руйнування палацу, ЗСУ контролювали промзону міста та прилеглі квартали. Яку гуманітарку могли видавати російські військові в Льодовому та яким чином туди під перехресним вогнем діставались «сотні цивільних», про яких кажуть росіяни, – питання риторичне. До того ж свій перший гумцентр загарбники відкрили аж 13 липня 2022-го – про це повідомляв особисто окупаційний гауляйтер Моргунов.
По-друге, заявлена зброя, якою нібито уражений Льодовий палац. Американські HIMARS, про які заявляють росіяни, з’явилися на озброєнні ЗСУ наприкінці червня 2022-го. 1 червня Сполучені Штати затвердили пакет військової допомоги Україні, який включав чотири ракетні артилерійські системи M142 HIMARS та реактивні боєприпаси до них, а 23 червня системи прибули до України, про що повідомив тодішній міністр оборони України Олексій Резніков. Це сталося за два тижні після удару по Льодовому.
По-третє, цікавий сам характер руйнувань. Для наочності варто порівняти фото зруйнованих росіянами маріупольського драмтеатру та суджанської льодової арени з сіверськодонецьким палацом спорту.
-
Перший та другий об’єкт зруйновано внаслідок бомбового авіаційного удару. У обох об’єктів немає даху та вщент зруйновані внутрішні конструкції. Сіверськодонецький Льодовий виглядає ідентично – вцілілі зовнішні стіни та вигорілі всередині конструкції та стіни.
Четверта причина для сумнівів – історія з коригуванням вогню по готелю «Мир». Перші згадки про його захоплення датовані 27 травня 2022 року. Потім ЗСУ вибили звідти ДРГ росіян, проте готельний комплекс залишився цілим. Станом на 29 травня «Мир» знову перейшов під контроль російської армії. На той момент в місті точилися запеклі бої, вільно поблизу нього не почувалися навіть самі загарбники, а мирні жителі навколишніх будинків по декілька діб не виходили з підвалів аби уникнути поранень та загибелі. Черги по гуманітарку годі й уявити. Ось так виглядала мапа DeepState 29 травня 2022 року.
І п’яте. Існують розбіжності і в самих «показаннях» російських медіа та т.зв. «прокуратури ЛНР» стосовно подій навколо готелю «Мир». «ЗСУ били прицільно, точно знаючи, що всередині сотні цивільних отримують воду і продукти від російських військових», – ідеться в репортажі пропагандистів.
У той же час «Луганский информационный центр» з посиланням на «прокуратуру» зазначає: «З 1 квітня до 31 травня 2022 року зазначені об’єкти піддалися артилерійським обстрілам з боку збройних формувань України, в результаті будівлі були зруйновані, життя мирних громадян, зокрема й дітей, піддали небезпеці. Лише завдяки вчасним діям спеціальних служб удалося уникнути жертв серед населення (виділено нами. – ФС)».
Тобто сама квазіпрокуратура визнає що жертв серед цивільного населення не було і наводить свою нечітке датування обстрілу – між 1 квітня та 31 травня.
Шоста, бонусна причина – обвинувачення в передачі координат «Льодового палацу» та «Миру». Обидві локації зазначено на Google- та Яndex-мапах.
Дрібні нестиковки й додаткові питання
Журналісти Фарватер.Схід дослідили доступні джерела інформації та виявили певні насторожуючі факти. У вік технологій кожна людина залишає по собі цифровий слід та має певне коло знайомих. За майже рік від моменту оприлюднення росіянами інформації про «українського шпигуна» та відомостей про його особистість у мережі не знайшлось жодної людини яка б ідентифікувала Постникова як родича, сусіда, одногрупника чи колегу. Ніхто не озвався у місцевих чатах і Telegram-каналах.
Кидається в очі нелогічність у діях самого «шпигуна». Хоча жодне окупаційне чи російське джерело не надає інформації про подробиці затримання «шпигуна», є згадки про те, що затримали його за місцем проживання, то ж можна припустити що «диверсант» увесь час залишався в місті аж до затримання.
У доступних нам джерелах інформації ми знайшли лише згадування лише про одного 44-річного мешканця Сіверськодонецька з ідентичними іменем та прізвищем – Постникова Дениса Вікторовича 23.04.1980 року народження. Номер телефона особи в системі Getcontact підписано як «Раджо», а в базі данних Clarity Project людина з ідентичними ПІБ та датою народження із посиланням на ГУНП в Луганській області зазначається безвісти зниклою з 5 травня 2022 року.
Журналісти «Фарватер.Схід» звернулись до прес-служби ГУНП в Луганській області із проханням про усний коментар, проте з поважних причин отримати його наразі неможливо. Наразі до поліції ми направили запит для уточнення деталей.