Пряники скінчились: що буде загрожувати за недотримання мобілізаційного законодавства

Штрафи для військовозобов’язаних зростуть до 25 тисяч гривень, а якщо їх вчасно не сплатити – заблокують рахунки та майно, і потрапити під такі санкції може практично кожен чоловік. Це далеко не повний перелік всіх потенційних нововведень в українському законодавстві щодо покарань за порушення мобілізаційного законодавства. У нюансах законопроєктів, що зараз розглядає Верховна Рада, розбирався «Фарватер.Схід».

Антон Піщимуха, «ФС»

Коли була введена в дію норма про необхідність усім військовозобов’язаним терміново оновити свої дані, перед ТЦК вишикувалися черги. ТЦК складно впоратись із таким напливом. Ймовірно, багато хто просто фізично не встигне це зробити у встановлений двомісячний строк. А ще дехто не захоче здійснювати жодних візитів до ТЦК. Що ж чекає на тих, хто не виконає умов мобілізаційного законодавства?

Які законопроєкти можуть принести зміни в покараннях за порушення мобілізаційного законодавства?

В першу чергу, нові покарання будуть введені в дії після прийняття законопроєкту №10379. Цей законопроєкт був поданий Кабінетом міністрів України ще минулого року, але руки у народних обранців дійшли до нього лише минулого місяця, одночасно із прийняттям основного мобілізаційного законопроєкту №10449. Законопроєкт про посилення відповідальності за військові правопорушення був прийнятий у першому читанні 10 квітня та наприкінці місяця був підготовлений до другого читання.

Якими тоді будуть суми штрафів для «ухилянтів»?

Очікується, що суми штрафів за порушення правил військового обліку будуть наступними:

• за порушення правил військового обліку: штраф від 3400 до 5100грн, за повторне порушення або в особливий період – від 17000 до 25500 грн;
• за порушення законодавства про оборону та мобілізацію у мирний час: від 5100 до 8500 грн – для громадян, від 17000 до 34000 грн – для посадових та юридичних осіб;
• за порушення законодавства про оборону та мобілізацію у воєнний час: від 17000 до 25500 грн – для громадян, від 34000 до 59500 грн – для посадових та юридичних осіб.

Такі суми були запропоновані на засіданні профільного комітету. Вони були зменшені порівняно із тими, на яких наполягав Кабмін. Уряд пропонував установити за порушення законодавства про оборону і мобілізацію в мирний час штрафу (для громадян) у розмірі від 34000 до 85000 гривень, а в умовах особливого періоду – від 153000 до 204000 гривень.

А зараз ще немає штрафів за такі порушення?

За порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію призовники військовозобов’язані та резервісти притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Штрафи за це передбачені від 850 грн до 1700 грн. Таким чином, у разі прийняття законопроєкту у воєнний час сума штрафу для громадян зросте у 15 разів.

Але окрім суттєвого збільшення самої суми штрафу, змінюється і процедура його накладання. За чинним законом для того, щоб притягнути до адміністративної відповідальності, потрібна особиста присутність порушника. Треба скласти протокол про адміністративне правопорушення і вже на підставі цього протоколу видається постанова, яка вже є документом для стягнення грошей.

Проте тепер із процедури прибрали складання протоколу. Постанову можуть видавати заочно (так само, як і у випадку фіксації перевищення швидкості водієм за допомогою відеокамер). Перший заступник голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук каже, що процедуру складання протоколу прибрали на вимогу Генштабу і Міноборони.

Чи передбачені законопроєктом обмеження на відчуження власного майна або блокування рахунків?

Ні, безпосередньо подібні обмеження законопроєктом не передбачені. Та треба пам’ятати, що далеко не всі потенційні порушники матимуть можливість і бажання оплачувати штрафи у їх нових розмірах. А якщо штраф не оплачується у встановлені законом терміни, то у гру вступає виконавча служба. І от вона має повноваження і накладати обмеження на майнові операції, і блокувати банківські рахунки, і обмежувати виїзд за кордон.

Але ж заборонити керування автомобілем виконавча служба не має права?

Так, на це виконавча служба повноважень не має. Але про це ідеться в основному мобілізаційному законопроєкті №10449. Він чітко прописує механізм позбавлення порушників мобілізаційного законодавства такого права.

У разі невиконання громадянином України у встановлені строки вимоги про виконання обов’язків військовозобов’язаним, ТЦК звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Водночас суд відмовить у задоволенні такої вимоги, якщо:

1) встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;

2) особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю.

Водночас, щоб обмежити «ухилянта» у праві керувати авто, ТЦК буде повинен довести у суді неможливість його доставки до ТЦК поліцією.

А як щодо кримінальної відповідальності? Вона цим законопроєктом не передбачена?

У підготовленому до другого читання варіанті законопроєкту профільний комітет прибрав із тексту норму про кримінальну відповідальність. Проте в запропонованому Кабінетом міністрів початковому варіанті за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема відмову від проходження медогляду, пропонувалося встановити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Які саме дані про себе повинен повідомляти військовозобов’язаний, щоб уникнути штрафів?

Законопроєкт передбачає, що на подібні великі суми може бути оштрафований кожен військовозобов’язаний, якщо він у семиденний термін не повідомив ТЦК про суттєві зміни своїх даних (місце проживання, стан родини, отримання освіти, зміна стану здоров’я, отримання закордонного паспорту тощо). На практиці процес інформування кожним військовозобов’язаним про кожну подібну зміну може просто паралізувати діяльність ТЦК.

Можливо, запуск електронного кабінету військовозобов’язаного, запланованийу найближчим часом, зможе хоча б частково вирішити цю проблему. Та поки що не зовсім зрозуміло, у якому форматі він функціонуватиме. Він анонсувався як альтернатива візиту до ТЦК для оновлення даних, та нещодавно стало відомо, що оновлення даних без проходження ВЛК неможливо, а значить, і зробити це через електронний кабінет також не вийде.

Як можна уникнути штрафів тим військовозобов’язаним українцям, які знаходяться за кордоном?

Найлегший шлях уникнути штрафів за недотримання мобілізаційного законодавства – повернутись до України. Принаймні, на реалізацію саме такої політики направлені законодавчі зміни (і нещодавно прийняті, і пропоновані до прийняття найближчим часом). Серед них і обмеження консульських дій, і заборона на отримання закордонних паспортів за межами України. Оновлення персональних даних, яке передбачалось проводити через електронний кабінет, також під великим питанням – через необхідність проходження ВЛК, що за кордоном зробити неможливо.

З боку європейських урядів також останнім часом активізувались дискусії з приводу необхідності повернення військовозобов’язаних українців додому. Передбачається це робити через обмеження соціальних виплат та заборону на перебування в країні із недійсними паспортами (в яких сплив термін дії, а поновити його за кордоном можливості немає).

Та українські урядовці вирішили не чекати так довго і трошки пришвидшити процес повернення потенційних захисників на Батьківщину. Принаймні, в поданому Кабінетом міністрів в Верховну Раду наприкінці квітня законопроєкті №11223 передбачена спрощена можливість подання особи в міжнародний розшук.

Цей законопроєкт передбачає наступне. Особу оголошують у міжнародний розшук, якщо існують достатні підстави вважати, що вона не з’являється без поважних причин на виклики слідчого або прокурора, бо перебуває за межами України. Особа вважається оголошеною в міжнародний розшук з моменту винесення постанови.

Україна має підписані договори про екстрадицію із переважною більшістю країн Європи, і це вже є реальним правовим механізмом примусового повернення «ухилянтів». Чи буде Європа користуватись таким механізмом або сприйме його як такий собі «спам» з боку нашої країни та не буде направляти на реалізацію ектрадиційних заходів мільйони євро та тисячі часів роботи своїх правоохоронних та судових структур, – покаже час. Але передумови для втілення у життя подібної процедури український уряд уже готує.