Податки-2026 без ілюзій: що стане дорожчим і кому доведеться доплатити
З 1 січня 2026 року податкові правила в Україні змінюються так, що це відчує майже кожен — навіть якщо ви не ФОП і не керуєте компанією. Дорожчими можуть стати пальне й тютюн, онлайн-продажі отримають новий режим оподаткування, а для підприємців зростуть обов’язкові платежі. Бізнесу ж доведеться звикати до жорсткішого контролю, а банкам — до безпрецедентної ставки податку на прибуток. Що саме змінюється, хто заплатить більше, а хто — навпаки — отримає послаблення? У питанні розбирався «Фарватер.Схід».
З початком 2026 року в Україні набуває чинності ціла низка податкових нововведень. Вони стосуються практично всіх – від звичайних громадян і фізичних осіб-підприємців до малого бізнесу, великих компаній і навіть банків. Ці зміни покликані, з одного боку, збільшити доходи бюджету під час війни, а з іншого – не зашкодити критично важливим для оборони та енергетики пільгам. Розглянемо, що саме змінюється з 2026 року, який вигляд тепер матиме податкова система і як це вплине на різні групи громадян та бізнесу.
Для фізичних осіб (найманих працівників, споживачів)
Пересічні українці у 2026 році не отримають нових ставок податку на доходи. Однак зміни зачеплять їх опосередковано:
Дорожчий бензин і цигарки. Уряд заклав у бюджет-2026 підвищення ставок акцизного податку на пальне та тютюн, що може призвести до подорожчання цих товарів. За словами члена парламентського комітету з питань фінансів і митної політики Олексія Леонова, акциз на сигарети зросте приблизно на 5%, а акциз на пальне – в межах 10–17% залежно від виду. Такий крок має принести бюджету додаткові 15 млрд грн.
Податок на онлайн-продажі («податок на OLX»). Якщо ви продаєте свої речі або надаєте послуги через інтернет-платформи (OLX, Prom, месенджери тощо), варто врахувати зміни у правилах оподаткування таких доходів. Уряд розробив спеціальний режим оподаткування доходів із цифрових платформ – так званий «податок на OLX», який планувався до впровадження з 2026 року. Уже в проєкті бюджету закладено 14 млрд грн надходжень від цього податку (через ПДФО та військовий збір). Суть ідеї: платформи стають податковими агентами, що збирають інформацію про продавців і утримують податки з їхніх доходів. Для громадян, які продають через інтернет, передбачено дві моделі оподаткування: або за повною ставкою 18% ПДФО (плюс військовий збір), або за пільговою ставкою 5% ПДФО (плюс військовий збір) за умови виконання низки вимог. Очікується також, що дрібні продажі не оподатковуватимуться взагалі.
Нерухомість на ТОТ. Якщо у вас є квартира чи будинок на тимчасово окупованій території, у 2026 році з’явиться чітке звільнення: таке майно не буде враховуватися під час розрахунку податку на нерухомість щодо інших об’єктів. Тобто ви фактично не платитимете податок за житло, що залишилося на ТОТ, і воно не зменшить вашу пільгову площу для оподаткування житла на підконтрольній території. Це важливо для багатьох переселенців, які до війни мали, скажімо, квартиру в Донецьку чи Криму і купили нову оселю в іншому місті. Раніше вони ризикували сплачувати податок через загальну площу двох квартир, тепер – ні. Окрім того, податкова політика щодо житла на ТОТ застосовується на користь платника зі зворотною дією з 2025 року, тож місцеві податкові органи мають врахувати цю норму при нарахуванні податку.
ПДВ на електромобілі. Шанувальники електромобілів, які запланували покупку на 2026 рік, зіткнуться зі зростанням цін приблизно на п’яту частину. Причина – повернення ПДВ на такі авто. Таким чином, купівля «зеленої» машини стане відчутно дорожчою. Деякі дилери вже радять тим, хто бажає придбати електрокар, встигнути оформити угоду до кінця грудня 2025-го, щоб зекономити на податку. Що ж до бензинових і дизельних авто, то тут змін немає.
Для фізичних осіб-підприємців та малого бізнесу
У 2026 році фізичні особи-підприємці відчують збільшення податкового навантаження, головним чином через зростання мінімальної зарплати та запровадження додаткового збору:
Вищі суми єдиного податку. У законі про Державний бюджет на 2026 рік передбачено підвищення мінімальної зарплати з 8 000 грн до 8 647 грн із 1 січня. Оскільки ставки єдиного податку для 1-ї та 2-ї груп прив’язані до мінімальної зарплати (або прожиткового мінімуму), відповідно, збільшуються і їхні щомісячні платежі. Для ФОП 1-ї групи максимальна ставка єдиного податку тепер 332,80 грн на місяць (це 10% від прожиткового мінімуму працездатної особи). Для 2-ї групи – до 1 729,40 грн на місяць (до 20% від мінімальної зарплати). Це трохи більше, ніж у 2025 році (ставки зросли приблизно на 8%).
Військовий збір для ФОП. У 2024 році запровадили фіксований військовий збір, і тепер у 2026 році його підвищують разом із мінімальною зарплатою. Для 1-ї та 2-ї груп ФОП військовий збір становитиме 10% від мінімальної зарплати на місяць. За нової мінімальної зарплати 8 647 грн – це 864,70 грн щомісяця, або понад 10,3 тис. грн на рік. Для 3-ї групи нічого не змінюється – вони й далі сплачують єдиний податок 5% від доходу (або 3% + ПДВ) та військовий збір 1% від доходу.
ЄСВ та інші платежі. Ставка єдиного соціального внеску для ФОП не змінилася – 22% від мінімальної зарплати, але через зростання МЗП мінімальний ЄСВ тепер 1 902,34 грн на місяць (було 1 760 грн), тобто 22,8 тис. грн на рік. Сплачувати ЄСВ можна як щомісяця, так і раз на квартал. Важливо пам’ятати про граничний термін – 20-те число місяця, що настає за кварталом (саме до цього дня потрібно заплатити внесок за минулий квартал). Також не забувати про звітність: ФОП 3-ї групи звітують щоквартально, 1-ї та 2-ї груп – раз на рік.
Нові ліміти доходів. Максимально дозволений річний оборот для роботи на єдиному податку у 2026 році теж дещо збільшать (проіндексують на 8%). Для 1-ї групи ліміт становитиме 1,444 млн грн на рік, для 2-ї групи – 7,211 млн грн, для 3-ї групи – 10,091 млн грн. Фактично межі зростуть несуттєво і приблизно відповідатимуть рівню інфляції. Якщо ваш бізнес наближається до цих порогів, варто стежити, аби не перевищити їх: у разі перевищення ФОП змушений буде перейти на старшу групу або на загальну систему. Поріг доходу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ лишився без змін – 1 млн грн на рік (для тих, хто не на єдиному податку). Хоча в угоді з МВФ Україна взяла зобов’язання з 2027 року поширити ПДВ і на платників єдиного податку, у 2026 році ця норма ще не діятиме.
Для великого бізнесу та компаній
Члени «білого списку». Сумлінні платники податків, які прагнуть мати менше перевірок і користуватися статусом «білого» бізнесу, повинні перевірити свою відповідність оновленим критеріям. Особливо це стосується вимог щодо прозорості структури власності та рівня зарплат. Якщо в Єдиному держреєстрі кінцеві бенефіціари компанії вказані некоректно або з застарілими даними – є ризик випасти з «білого списку». Проте якщо компанія отримувала штрафи за неподання звітності, раніше її одразу виключали з переліку, тепер же дрібні штрафи не є підставою для автоматичного виключення. Водночас «імунітет» від перевірок для білого бізнесу тепер спрацьовує лише після того, як ДПС офіційно опублікує список.
Банківський сектор. Для банків 2026 рік стане непростим: 50-відсотковий податок на прибуток фактично забере у них половину заробітку. Уряд обґрунтовує це необхідністю стабільно наповнювати бюджет в умовах війни та зростання видатків на оборону. Парламентський комітет з фінансів назвав такий підхід вимушеним, але таким, що дозволить збалансувати бюджет без різких змін податкової політики загалом. Проте оцінки самих банкірів і регулятора доволі скептичні: голова НБУ Андрій Пишний розкритикував ініціативу, вважаючи її помилковою. На його думку, банківська система і так сплачує підвищений податок (25%), а нова «подвійна» ставка може вдарити по ліквідності державних банків і уповільнити економічне відновлення.
За прогнозами Міністерства фінансів, така міра дозволить залучити значні кошти від банківських «надприбутків» – адже у попередні роки банки України отримали рекордні прибутки, головним чином на операціях із держоблігаціями та обміні валюти. Тепер частину цих воєнних заробітків держава хоче повернути до бюджету. Для клієнтів банків, ймовірно, прямих наслідків не буде, можливі непрямі – зменшення щедрості банківських програм лояльності або дивідендів акціонерам. Депозити населення як оподатковувалися раніше, так і оподатковуватимуться й надалі. Кредити та тарифи банків не прив’язані до податку на прибуток, але теоретично банки можуть спробувати компенсувати втрати, збільшуючи комісії за кредитами.
Інші великі платники. Для середнього та великого бізнесу поза банківським сектором прямих податкових змін не передбачено. Однак варто звернути увагу на загальні тенденції. По-перше, податкова служба декларує посилення боротьби з ухиленням від сплати податків – у бюджеті заплановано додаткових 26 млрд грн від «поліпшення роботи зі стягнення податкового боргу». Це сигнал, що ДПС активніше стягуватиме недоїмки, арештовуватиме рахунки неплатників, передаватиме справи до суду. По-друге, триває скорочення податкових пільг: уряд спільно з МВФ проаналізував усі податкові звільнення і далі планує поступово їх згортати. По-третє, нові податки на горизонті: хоча акциз на солодкі напої у 2026 році, схоже, відклали, великі виробники напоїв мають бути готові, що подібні ініціативи можуть повернутися. Проєкт акцизу на газовані напої з цукром дотепер перебуває на розгляді у Раді і може бути ухвалений у наступні періоди.