«План на літо – 50 тисяч». Росіяни зрізають українські «тарілки» на Луганщині
Окупаційна влада на Луганщині у примусовому порядку демонтує супутникові антени, налаштовані на українські канали. У хід ідуть погрози, доноси та пільгове підключення до російського ТБ. І навіть у цій стратегічній для окупанта сфері, колаборанти організували корупційну схему з фальсифікації документів та привласнення бюджетних коштів.
Ефірне мовлення українських каналів не покриває тимчасово окуповані території (ТОТ), українські сайти заблоковані провайдерами на вимогу «Роскомнадзора». Супутникове телебачення лишалося чи не єдиним місточком до інформації, вільної від російської пропаганди.
Безкоштовну заміну українських «тарілок» на комплекти оператора «Русский мир» започаткували ще півтора роки тому. Та тепер це робиться під примусом. Перегляд українських каналів стає небезпечним: власниками таких приймачів може зацікавитися ФСБ.
Окупаційна адміністрація «ЛНР» розраховує остаточно покінчити з українським супутниковим мовленням до кінця 2024 року.
«Наступного разу прийдуть військові»
Жителі ТОТ Луганської області повідомляють про нову хвилю боротьби з українськими супутниковими «тарілками». Найбільше їх установлено на «нових» окупованих територіях, захоплених росіянами після 24 лютого 2024 року. Особливо – у віддаленій сільській місцевості, яка погано покривалася ефірним мовленням.
Мешканець Старобільщини Микола нещодавно виїхав з окупованої території. Він розповідає, як йому «пропонували» відмовитися від українського супутникового телебачення. У травні на двір прийшли два хлопця у робочих комбінезонах і представилися працівниками супутникового телебачення «Русский мир».
– Запропонували зняти мою антену і встановити замість неї російську, – типу «державний обмін». Я сказав, зараз мені ніколи, подумаю. На початку червня знову завітали, та вже з дільничним поліцейським, якого я добре знаю. Той дуже рекомендував позбавитися української антени, бо наступного разу замість нього «можуть прийти військові».
За словами Миколи, працівники демонтували антену та за актом вилучили український ресивер для прийому сигналу. Замість них встановили обладнання російського провайдера послуг «Русский мир» в рамках пільговою програми для жителів «повернених територій».
Жителька доволі великого селища в Марківському районі 84-річна Катерина Степанівна перехитрила окупантів. Вона погодилася на встановлення «Русского мира», але антена, налаштована на українські канали, у неї встановлена з боку двору, і її не помітили.
– У нас із дітьми та онуками різні погляди. То тепер вони дивляться «Русский мир», а я у своїй кімнаті – українське ТБ. Пощастило, що ту стару «тарілку» встановили за домом біля курятника. У всіх сусідів, у кого антени виходили на вулицю, позрізали, – розповідає Катерина Степанівна.
Антени, налаштовані на українське мовлення, легко відрізнити візуально. Передовсім вони розгорнуті в інший бік, ніж російські. Крім того, вони зазвичай мають три «голівки»-конвертера. І нарешті на них немає фірмового маркування «Русского мира».
«Виконати план до осені». Українські антени оголошено в розшук
Інформацію про українські «тарілки» окупаційні адміністрації збирають централізовано, каже Павло (ім’я змінене з міркувань безпеки), інженер фірми, що до повномасштабного вторгнення надавала послуги кабельного телебачення в одному з районів Луганщини. Він знайомий з ситуацією через спілкування з колишніми колегами та представниками окупаційної адміністрації їхнього району.
– Третій квартал цього року має бути останнім для українського «супутника» на Луганщині. Тільки у першому півріччі так звані «робочі групи» вже звітували про демонтаж близько 30 тисяч українських супутникових антен. План на літо – ще 50 тисяч. Восени будуть «зачищати залишки», аби до кінця року звітувати про закінчення робіт, – розповідає Павло.
Для збору інформаціїї використовують квартальних, старших по будинку, «активістів» тощо. Також задіяні і дільничні інспектори поліції.
– Супутникову антену складно приховати, зазвичай їх встановлювали на видних місцях, аби не було перешкод сигналу, – каже інженер. – Як відрізнити українську антену від російської, адміністрації роз’яснюють квартальним, аби ті повідомляли «нагору». Тому іноді люди самі добровільно звертаються по демонтаж українських антен, аби сусіди або односельчани, які співпрацюють з окупантами, не донесли місцевим ФСБшникам.
Пільгове підключення на окупованих територіях: під наглядом замголови адміністрації Путіна
Пільгове підключення супутникового пакету «Русский мир» замість українського телебачення на окупованих територіях стартувало під егідою Міністерства цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій РФ ще у 2022 році.
Проект був розрахований на рік. До кінця 2023 року на всіх окупованих територіях (Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей) планувалося встановити 155 тисяч пільгових комплектів зазначеного супутникового оператора. З них 20 тисяч – на Луганщині.
Та нещодавно офіційний сайт «Русского мира» повідомив, що з 10 травня 2024 року продовжений прийом заявок на пільгове підключення для мешканців «у зоні нестійкого ефірного телевізійного прийому». А усім абонентам з окупованих територій послуги супутникового телебачення будуть надаватися безкоштовно аж до грудня 2026 року.
Окрема пропозиція – програма «Вигідний обмін», яка передбачає можливість обміну «неліцензійного» обладнання «горинич» (народна назва обладнання, яке дозволяє отримувати сигнал з трьох супутників, у тому числі, який транслює українські канали) на російську «фірмУ». Заміна – безоплатна, але власне монтаж «Русского мира» коштує 4300 рублів.
Подовженню пільгової кампанії передувала нарада, присвячена розвитку мережі телерадіомовлення, що відбулася в Луганську 5 травня 2024-го під головуванням першого заступника адміністрації президента РФ Сєргєя Кірієнка – куратора путінської внутрішньої політики. В повістці дня було питання про необхідність активізації діяльності органів місцевої влади зі сприяння розширенню мережі абонентів «Русского міра». Контроль за виконанням рішення Кірієнко залишив за собою.
Інформаційна війна як корупційний бізнес
Встановлення комплектів супутникового ТБ фінансується з державного бюджету РФ, так само, як і безоплатний доступ до пакету каналів для мешканців ТОТ. Головним бенефіціаром супутникового оператора «Русский мир», згідно до розслідування «Реальної газети» є власник компанії «Триколор ТВ» олігарх із Санкт-Петербургу Андрєй Ткаченко.
Подовження термінів безкоштовного встановлення супутникових комплектів «Русского мира» означає, що мільярдні прибутки Ткаченка ще збільшяться. Та заробляють на цій програмі не лише олігархи, а й корумповані місцеві чиновники-колаборанти.
Монтаж та встановлення обладнання здійснює не сам оператор «Русский мир», а його «авторизовані дилери» на місцях. Зазвичай це приватні фірми місцевого значення, яких для виконання цих робіт заангажувала місцева влада. І якщо підключення нових абонентів – це справа достатньо прозора, яку легко перевірити, то демонтаж українських антен – справжнє ельдорадо для тих, хто у темі.
Нові антени та ресивери оплачує федеральний бюджет, монтаж конструкції – сам абонент. А зберігання і утилізацію демонтованих українських систем забезпечує місцевий бюджет за рахунок власних спецфондів. Колишній інженер зі встановлення кабельного ТБ Павло, знайомий із ситуацією, каже, модель заробітку сформувалася дуже швидко – враховуючи, що «усі свої».
– Насправді демонтована одна антена – а «на папері» їх у тричі більше. Після отримання коштів від адміністрації, різниця розподіляється між фірмою та представником виконкому, який оформлює документи. Наскільки мені відомо, це загальна практика по області, – зазначає Павло.
Робочий характер цій схемі надає необхідність утилізації устаткування, після якої неможливо перевірити реальну кількість вилучених антен та ресиверів. Натомість акти – діло техніки.
– За останні два роки більшість «Гориничів» вже демонтована. Винятки становлять будівлі, мешканці яких виїхали або де живуть найбільш стійкі прихильники України, – каже інженер.
На їхній район спустили явно завищений план демонтажу у три тисячі антен до кінця кварталу. «Втім, ми його виконаємо неодмінно. Як мінімум, на папері», – сміється Павло.