Новий голова Сіверськодонецка Олексій Харченко. Які питання до нього вже виникли у журналістів
Учора, 30 вересня на сайті президента оприлюднено розпорядження про призначення нового керівника Сєвєродонецької міської військової адміністрації. Ним став Олексій Харченко з Житомирщини. Він устиг засвітитися у низці політичних проєктів, а його декларації у журналістів «Фарватер.Схід» викликали низку запитань.
Журналісти «Фарватер.Схід» заходилися збирати інформацію: хто ж такий Олексій Харченко? Вже на вечір ми мали дуже цікаву добірку фактів із біографії нового очільника Сіверськодонецької МВА. І його телефон.
Вранці головний редактор Олександр Білокобильський домовився з Олексієм Харченком про інтерв’ю. Той погодився за умови, що ми заздалегідь надішлемо запитання. Та врешті-решт написав, що він відкритий до спілкування, – але спочатку все ж мусить відбутися офіційне представлення.
Тож ми зупинилися на тому, що коментарі будуть пізніше, а поки – необхідна і цікава інформація.
Із прикордонників у доктори філософії
Харченко Олексій Андрійович народився 11 вересня 1987 року в Узбекистані, та більша частина його життя пов’язана з Житомирщиною. Вищу освіту здобув у Національній академії державної прикордонної служби України, факультет філології.
Після вишу з 2008 по 2015 рік служив на офіцерських посадах у різних підрозділах ДПСУ. Як зазначено на сайті політичної партії «Воля», є учасником бойових дій. З лав прикордонників звільнився у 2015 році за сімейними обставинами.
Після переходу до цивільного життя, Олексій Харченко став одним із бенефеціарів та керівників житомирського ТОВ «Інноваційні системи безпеки». За даними аналітичної системи Youcontrol, у 2018 та 2019 роках загальні доходи цієї и фірми становили до ₴150 тисяч на рік.
Згідно з декларацією за 2019 рік, у цій фірмі Олексій Харченко отримав ₴51 330 зарплатні. У тому ж році за сумісництвом працював у Держуніверситеті «Житомирська політехніка», де отримав ₴5 291 доходу. Наступного року ДУ «Житомирська політехніка» стає основним місцем його роботи (₴21 576 за рік).
З 2021 до 2024 року Харченко працював у Державній інспекції архітектури та містобудування України. Заробітна платня чиновника за основним місцем роботи за останній рік склала ₴834 109.
Водночас Олексій Харченко з 2016-го продовжив навчання у ДУ «Житомирська політехніка» на факультеті публічного управління да адміністрування за спеціалізацією «антикорупційна діяльність». У квітні 2022 року в тій же Житомирській політехніці захистив кандидатську дисертацію на тему «Публічна політика в сфері сталого економічного розвитку» та отримав науковий ступінь кандидата наук з державного управління (тепер це називається PhD, доктор філософії – не плутати з доктором наук).
Від Блоку Петра Порошенка до «Слуги Народу» (із заходом до «Волі» й Саакашвілі)
У публічний площині новий Сєверодонецький очільник з’явився вперше у 2015 році як співзасновник та член громадських організацій «Центр розвитку демократичних ініціатив» та «Інститут інвестицій та розвитку іноваційних технологій». Також Харченко значився очільником Житомирського осередку всеукраїнської ГО «Балтійсько-чорноморська конфедерація».
Цікаво, що головою ГО «Балтійська-чорноморська конфедерація» є Вадим Марюхнич, якого іноді предствляють підприємцем і меценатом з Луганщини. ІА «Остров» також вказує, що він є офіцером запасу.
За даними Аналітичної системи YouControl, Марюхнич дійсно зареєстрований у місті Луганську. Він є засновником комерційних підприємств. Деякі з них спеціалізуються на торгівлі товарами військового призначення, зокрема, ТОВ «Військово-промислова компанія «Арсенал» та ТОВ «Озброєння військова техніка груп».
Повертаючись до Харченка, зазначимо, що у тому ж 2015 році він балотувався у Богунську райраду Житомира від «Блоку Петра Порошенка».
Та найбільше відомий він як один з лідерів Житомирського обласного осередку партії «Воля». До речі, на партійному сайті він і досі вказаний як виконуючий обов’язків Координатора Житомирської обласної організації та член політради структури. У 2019 році Олексій Харченко був довіреною особою кандидата у Президенти України від цієї партії Юрія Дерев’янка у 62 виборчому окрузі на Житомирщині та керівником його міжокружного штабу в Житомирі.
У період «роману» партії «Воля» із проєктом Михеїла Саакашвілі «Рух нових сил» в українських ЗМІ ми знаходимо згадку, що Олексій Харченко також був обласним координатором Житомирського партійного осередку РНС.
Та успішне просування його у представницькі органи пов’язано вже з іншою партією – «Слуга народу».
У вересні 2020 року під час конференції житомирської обласної організації партії «Слуга народу» делегати затвердили кандидатів у депутати всіх рівнів. Першу десятку до Житомирської міськради очолив ректор «Житомирської політехніки» Віктор Євдокімов. За ним слідував асистент кафедри цього університету Олексій Харченко. Також під № 6 до топ-десятки увійшов і Димитрій Олександрович Грицишен, науковий керівник Олексія Харченка.
Євдокімов та Харченко були обрані депутатами і стали відповідно головою фракції «Слуга народу» в міськраді та заступником голови фракції.
Як заступник глави фракції «Слуга народу» на сесії міськради не ходив
У Житомирській міськраді цього скликання Олексій Харченко став заступником голови комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. У декларації за 2021 рік він зазначає свою посаду як «Державна інспекція архітектури та містобудування, головний інспектор будівельного нагляду». А далі він очолив Департамент державного архітектурно-будівельного контролю в Державній інспекції архітектури та містобудування України і переїхав до Києва.
За весь 2022 рік Олексій Харченко жодного разу не був присутній ані на сесіях Житомирської міськради (всього було 9), ані на засіданнях своєї депутатської комісії (усього було 23). У 2023 році така практика продовжилася. Отже у листопаді 2023 року депутати проголосували за дострокове припинення депутатських повноважень Олексія Харченка. Підставою для цього стала заява самого Харченка, про що вказано у відповідному проєкті рішення міськради.
– У нього немає часу, щоб займатися депутатською діяльністю. Спочатку він працював в Києві, у досить відповідальному органі. У перші тижні війни він працював, не буду казати з якою правоохоронною структурою, але достатньо серйозною, бойовою. Працював і в Херсоні, якщо не помиляюсь, в Миколаєві працював. І він хоче трохи присвятити себе іншому, тому він написав заяву на складання депутатських повноважень, – пояснив Житомирський міський голова Сергій Сухомлин у коментарі «Суспільному».
За даними декларації Олексій Харченко до 2024 року працював у Києві в Державній інспекції архітектури та містобудування і саме за 2022 рік отримав більше мільйону заробітної платні (₴1 100 903 якщо бути точними). Як із цим співвідноситься виконання завдань у гарячих точках, – нам не зрозуміло.
Віддати на партію більше, ніж заробив
У публічний даних НАЗК щодо фінансування політичних партій є ім’я Олексія Харченко. Він робив внески до фондів «Руху нових сил» Саакашвілі, партії «Воля» (яка у 2017 році об’єдналася з «Рухом нових сил», а у 2018 розірвала партнерство) та Юрія Дерев’янка як кандидата у президенти України від партії «Воля».
Зокрема, у 2019 році він зробив два внески до виборчого фонду кандидата у президенти Дерев’янка на ₴87 884,9. При цьому загальна задекларована сума доходів Харченка з усіх джерел за підсумками того року становила ₴63 291.
У період єдності «Руху нових сил» та партії «Воля» Харченко надавав партії Саакашвілі у користування офісне приміщення, що відображено трьома записами – за 2017 (III і IV квартали) і 2018 (I квартал) роки – «сумою витрат на отримання речового майна» ₴50 000 на квартал. Ідеться про безкоштовне надання офісу.
Як «Сітроен С5» перетворився на «Опель Корса»
У поточних деклараціях Олексія Андрійовича ми знайшли нестиковки по автомобільній лінії.
У декларації за 2019 рік Харченко зазначає наявність у нього права власності на автомобіль «Сітроен С5» 2011 року випуску, якого він набув 15.11.2019 року. Ціна – ₴180 000. Вона ж відображена у пункті «Видатки і правочини…» за звітний період.
У декларації за наступний, 2020 рік до цього «Сітроену» приєднується «Хюндай Соната» 2015 року випуску за ₴220 000. У пункті «Видатки і правочини…» ми також бачимо це придбання рухомого майна 4.12.2020.
Натомість у 2021 році поряд із задекларованою «Сонатою» з’являється «Опель Корса» 2007 року випуску за ₴65 000. Декларант зазначає, що дата набуття права на власність цього авто – 02.09.2020 року. Тоді виникає питання – а чому цього транспортного засобу немає у підсумковій декларації за 2020 рік? Чому у ній не зазначені видатки на його придбання? І ще – куди з декларації зник «Сітроен С5» за ₴180 000? Якщо він проданий, то де задекларовані доходи від його відчуження?
Ми можемо припустити, що усе це – чисто технічні недоліки та помилки. Адже декларації за 2021, 2022, 2023 роки Олексій Харченко подав тільки в 2024 році. Річ у тім, що через повномасштабне вторгнення і оголошення воєнного стану декларації за 2021 та 2022 роки подавати було не обов’язково. Та все ж питання лишаються.
Редакція «Фарватер.Схід» сподівається, що відповіді на усі питання ми здобудемо в ході інтерв’ю, яке нам обіцяв новий голова Сіверськодонецької МВА.