На чому зекономлять і як лататимуть дірки? Рада розглянула бюджет 2025 року
Обережний крок до економічної стабілізації обіцяє проєкт бюджету України на 2025 рік. Верховна Рада затвердила його в першому читанні. Попри зростаючі витрати на оборону та необхідність відновлення, уряд прогнозує помірне зростання ВВП, підвищення доходів громадян та пожвавлення ринку праці.
Також Україну чекають підвищення податків та суворі обмеження на соціальні видатки. Що саме закладено в бюджет на наступний рік та як держава планує долати дефіцит і ризики?
Наприкінці минулого тижня Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 12000 про Державний бюджет на 2025 рік. За нього проголосували 247 народних депутатів. «Фарватер.Схід» розповідає все, що треба знати про «головний кошторис держави» в наступному році.
Що в цілому: чи витримує економіка України війну?
Через невизначеність у безпековій ситуації Уряд при складанні бюджету на 2025 рік обрав обережний підхід. Прогнозується, що номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП) досягне ₴8 466 млрд. Передбачається, що реальний ВВП, який враховує інфляцію, зросте на 2,7%, що вказує на повільне, але стабільне відновлення.
Інфляція може піднятися до майже 10%. Це багато, особливо враховуючи постійні виклики, з якими стикається економіка. Середня зарплата в Україні прогнозується на рівні ₴24 389, – тобто Уряд розраховує на поліпшення добробуту громадян. На ринку праці очікують певного пожвавлення: рівень безробіття скоротиться до близько 18%.
Як буде з податками наступного року?
У проєкті бюджету на 2025 рік закладено вже прийняті зміни до Податкового кодексу, про які «Фарватер.Схід» уже розповідав. Заплановане підвищення акцизів на тютюнові вироби. Воно, з одного боку, стане важливим джерелом доходів для бюджету, а з іншого, підвищить ціни для споживачів. Військовий збір зросте з 1,5% до 5%. Це збільшить фінансування оборони країни і водночас стане відчутним ударом по гаманцю кожного українця.
Крім того, заплановано підвищення податку на прибуток для банків. Усі ці зміни в податковій політиці пояснюють потребами фінансування держави під час війни.
А чи точно держава отримає заплановані доходи?
Звичайно, існують ризики, усі вони пов’язані з війною. Головний з фіскальних ризиків – можливе руйнування інфраструктури внаслідок бойових дій. У свою чергу, це може зменшити економічну активність і, відповідно, податкові надходження.
Також існує ризик блокування портів, що занапастить експорт, особливо аграрних товарів, які є важливою частиною економіки. Це може знизити валютні надходження та підвищити ціни на імпортні товари.
Демографічна криза, зокрема, виїзд економічно активного населення, також може вплинути на рівень безробіття та доходи бюджету. Зменшення чисельності цієї категорії веде до скорочення споживання та зменшення податкової бази, що може суттєво вплинути на дохідну частину бюджету.
Які саме доходи закладено в бюджет 2025 року?
Загальні доходи бюджету України на 2025 рік заплановані на рівні ₴2,3 трлн, що на 30% більше, ніж у 2024 році (план на поточний рік – ₴1,77 трлн).
Основними джерелами доходів будуть податкові надходження, які сформують понад половину всіх бюджетних доходів. Найбільшу частку в цій категорії займатиме податок на додану вартість (ПДВ), зростання якого очікується на рівні 16%. Це пояснюється зростанням споживчих витрат та інфляцією.
Акцизних зборів планується отримати на 48% більше, ніж у 2024 році. Це суттєве зростання пов’язане з підвищенням акцизів на тютюнові вироби.
Податок на прибуток підприємств має зрости майже на 12% порівняно з поточним роком. Не менш важливим є податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які завдяки змінам у механізмі нарахування можуть принести у 2,5 рази більше в порівнянні з 2024 роком.
Митні надходження, як очікується, складуть трохи більше третини усіх доходів.
І Україна зможе повністю забезпечити всі свої потреби?
Ні. Дефіцит державного бюджету України на 2025 рік заплановано на рівні 19% від ВВП. Він зумовлений кількома факторами. По-перше, необхідністю фінансування оборонних витрат, вони залишаються на першому місці. По-друге, економіка після рецесії та кризи, спричиненої війною, відновлюється повільно. По-третє, можливості для збільшення податків обмежені в умовах економічної нестабільності.
Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу до кінця 2025 року може досягти 101,8% від ВВП. Це досить високий показник.
Звідки ж збираються брати гроші, аби покрити цей дефіцит бюджету?
На 2025 рік планується залучення коштів з різних джерел. Близько 75% запланованих позик очікують від міжнародних фінансових організацій або іноземних урядів.
Найбільші суми запозичень заплановані від Європейського Союзу – ₴537 млрд, від Міжнародного валютного фонду – ₴124 млрд, та від Світового банку – ₴140 млрд. Ці позики нададуть Україні необхідні ресурси для покриття дефіциту і підтримки важливих соціальних програм.
Видатки на обслуговування державного боргу зростуть на ₴65 млрд, що становить 10,3% у порівнянні з 2024 роком. Водночас платежі за зовнішнім боргом зменшаться на 2,5%, проте у 2025 році Україна мусить сплатити ₴550 млрд за зовнішніми зобов’язаннями, що є суттєвим навантаженням на бюджет.
На що держава витрачатиме гроші?
Загальні видатки державного бюджету на 2025 рік заплановані на рівні ₴3,9 трлн, що на 19% більше, ніж у 2024 році. Ці видатки охоплюють різні сфери, але основні акценти бюджету будуть на фінансуванні оборонних потреб, соціальної політики та розвитку інфраструктури.
Приблизно 60% усіх видатків буде направлено на три ключові міністерства: Міністерство оборони (₴1 568,1 млрд), Міністерство внутрішніх справ (₴438,3 млрд) та Міністерство соціальної політики (₴420,7 млрд). Ці витрати відображають пріоритети держави в умовах війни, де безпека та соціальне забезпечення є ключовими.
Чи вистачить грошей на соціалку?
Видатки Міністерства соціальної політики на 2025 рік плануються на рівні ₴420,7 млрд. Це на 10% менше, ніж у поточному році. Скорочення пов’язане з загальною економічною ситуацією – передовсім, із дефіцитом бюджету та зменшенням фінансування Пенсійного фонду.
Фінансування Пенсійного фонду зменшено на ₴41,5 млрд, та уряд планує зберегти ключові програми підтримки для вразливих категорій населення. Прожитковий мінімум залишиться на рівні ₴2920, а мінімальна заробітна плата також не зміниться і становитиме ₴8000.
А як щодо виплат переселенцям та ветеранам у 2025 році?
Найбільша бюджетна програма «Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини» скорочена на 9% у порівнянні з 2024 роком. Ця програма охоплює допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО), а також іншим вразливим категоріям. Фінансування цієї програми зменшили з ₴89 млрд до ₴81 млрд. Допомоги стане менше.
А от фінансування Українського ветеранського фонду зросте на понад 40%, досягнувши ₴348 млн. Водночас загальні видатки Міністерства у справах ветеранів зменшаться на майже 28%, тобто кошти будуть перенаправлені на інші соціальні потреби.
Витрати на реабілітацію ветеранів зменшаться на 35%. А виплати у разі загибелі або інвалідності ветеранів, навпаки, зростуть на 26%.
Чи є цей варіант проєкту Державного бюджету вже остаточним?
Ні. Проєкт бюджету був прийнятий у першому читанні поки що лише з однією правкою. На тлі скандалу з прокурорами, які масово оформлювали собі інвалідність за корупційними схемами, з документу прибрали підвищення зарплат прокурорам (планувалося під це закласти ₴3 млрд).
Кабінет міністрів мусить розглянути при підготовці документу до другого читання всі пропозиції Бюджетного комітету Верховної Ради. А той рекомендує кілька важливих змін для оптимізації витрат на 2025 рік. Серед них – скасування Дорожнього фонду обсягом ₴43 млрд. Ці кошти пропонують направити, зокрема, на оборону і соціальну сферу. Інфраструктурні проєкти тоді сповільняться, та економія вважається виправданою в умовах дефіциту бюджету.
Також пропонується обмежити виплати «чорнобильських пенсій». Їх пропонують платити лише тим, хто проживав у зоні відчуження в 1986 – 1993 роках, що зекономить близько ₴15 млрд грн. Додатково комітет рекомендує відкласти преміювання суддів місцевих судів, а також виділити ₴4,8 млрд на придбання пасажирських вагонів і ₴2 млрд на гуманітарне розмінування.
У другому читанні Рада мусить розглянути законопроєкт не пізніше 20 листопада 2024 року.