Мільярди в обмін на реформи: що Україна обіцяє Світовому банку
Україна почала отримувати перші транші з програм бюджетної підтримки. Заради цього український уряд впровадить купу нововведень. На нас чекають зняття валютних заборон, контроль за грошовими переказами населення, легалізація віртуальних активів, підвищення податків та багато іншого.
На початку серпня очільник уряду Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримала $3,9 млрд безповоротного гранту від США через Світовий банк. Це перший транш прямої бюджетної підтримки від Сполучених Штатів у 2024 році, а загалом Україна цьогоріч отримає від США $7,8 млрд прямої бюджетної допомоги. Також прем’єр-міністр повідомив, що Рада ЄС ухвалила рішення щодо виплати першого регулярного траншу за програмою Ukraine Facility, в межах якої наша держава отримає додаткові €4,2 млрд для підтримки макрофінансової стабільності.
Фінансова допомога була б неможливою без співпраці з Міжнародним валютним фондом, яка є індикатором для урядів для фінансових організацій інших країн. На початку липня Україна отримала першу частину з $16 млрд, передбачених програмою співпраці з МВФ. За словами Дениса Шмигаля, для їх отримання Україна виконала «важливу домашню роботу».
Результати її уряд зафіксував у важливому документі. «Лист про наміри та Меморандум про економічну і фінансову політику» був опублікований 17 червня 2024 року. Цей документ є ключовим кроком у відновленні економічної стабільності країни після війни, демонструючи зобов’язання України щодо проведення масштабних реформ для отримання міжнародної фінансової допомоги та інтеграції до Європейського Союзу.
Документ складається з двох основних частин. Перша – Лист про наміри, адресований Директору-розпоряднику МВФ Крісталіні Георгієвій. Тут уряд описує наміри щодо змін у економічній та фінансовій політиці, а також зобов’язання виконати певні умови для отримання міжнародної фінансової допомоги. Лист підписаний Президентом України та членами уряду.
Друга частина – це власне Меморандум про економічну і фінансову політику. Це детальний план заходів і реформ, які Україна втілить у співпраці з МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування.
Економічні виклики
Повномасштабна війна, яка триває з 2022 року, спричинила значні руйнування в Україні. Зруйнована інфраструктура (особливо постраждала енергетика), переміщення близько чверті населення та колосальні фінансові втрати суттєво вплинули на економіку. За підрахунками, безпосередні збитки від війни перевищують $600 мільярдів.
Попри ці виклики, українська економіка продемонструвала надзвичайну стійкість. У 2023 році економіка зросла на 5,3%, що перевищило очікування.
Проте у 2024 році зростання сповільнилося через нові атаки на енергетичну інфраструктуру та зниження врожаїв. Прогнозоване зростання на 2024 рік становить близько 3%.
Інфляція у 2024 році прогнозується на рівні близько 8%, що свідчить про певну стабілізацію після значного зростання цін у попередні роки. Очікується зростання дефіциту поточного рахунку до $10,6 мільярдів, що зумовлено збільшенням імпорту для відновлення країни.
Бюджетно-податкова політика
Бюджет на 2024 рік відображає основні політичні наміри. У видатках пріоритетом є національна оборона. Значні ресурси виділено на соціальний захист, включаючи допомогу ветеранам війни та вразливим верствам населення. Щодо доходів – планується впровадження спеціального одноразового податку на прибуток банків та переглянутий розподіл податку на доходи фізичних осіб.
Загальне сальдо без урахування грантів планується від’ємним, на рівні -₴1 562 млрд (це -21% ВВП). Фінансування дефіциту забезпечується за рахунок міжнародних донорів.
Україна вживає заходів для забезпечення фіскальної стійкості, таких як:
- утримання від податкових амністій та заходів, які можуть зменшити податкову базу.
- пріоритезація видатків на національну оборону.
- консультації з МВФ перед переглядом категорій видатків.
- планування фіскальної політики з урахуванням довгострокових потреб на відбудову та розвиток.
Через постійні атаки на енергетичну інфраструктуру потреби на відбудову значно перевищують зроблену раніше оцінку $486 млрд
Реалізація проєктів у житловому, транспортному та інших секторах є життєво важливою для відновлення економіки та забезпечення соціального захисту. Планується шукати фінансування на дуже пільгових умовах та інтегрувати критично важливі проєкти відбудови до середньострокового бюджетного планування.
Звідки брати гроші?
Передовсім, зрозуміло, ідеться про зовнішнє фінансування. Ключовим елементом фінансової стратегії України називають саме своєчасне та передбачуване фінансування від донорів на пільгових умовах.
З початку програми Україна вже отримала $45,1 млрд, з яких $11,8 млрд надійшло протягом січня-травня 2024 року. До кінця року очікується додатково $26,1 млрд зовнішньої підтримки
Протягом наступних 12 місяців (липень 2024 – червень 2025) очікуються тверді фінансові запевнення від донорів за двосторонніми та багатосторонніми договорами.
Внутрішні ресурси залучатимуть через випуск облігацій. До кінця травня 2024 року таким чином було вже мобілізовано ₴46,1 млрд (близько $1,2 млрд). Пролонгація цих займів досягла рівня 132%.
Податки оптимізують, валюта стане доступнішою
Державна фінансова сфера мусить пройти через серйозне реформування. Уряд обіцяє зробити податкову систему більш ефективною, справедливою та простою, аби залучити достатні надходження для відбудови та покриття соціальних видатків. Сюди ж можна віднести посилення фіскальної прозорості та управління фіскальними ризиками.
Систему управління державними інвестиціями та державними фінансами готуватимуть до післявоєнної епохи.
Також заплановане реформування пенсійної системи та системи соціального захисту
У валютній політиці проголошується гнучкий обмінний курс. Передбачається, що держава підтримуватиме керовану гнучкість, аби запобігти шоку під час різкої зміни курсу, а також робитиме валютні інтервенції для стабілізації.
Валютні резерви мусять залишатися на достатньому рівні задля збереження зовнішньої стабільності. Водночас на українську економіку чекає валютна лібералізація. Обмеження будуть «обережно пом’якшувати», аби сприяти економічному відновленню. Крім того, передбачається полегшити для бізнесу доступ до безготівкової валюти і збільшити пропозицію готівкової.
Чого чекати банкам
У банківській сфері план – оптимізація. З одного боку, забезпечення роботи відділень за умови тривалих знеструмлень, це назвали Power Banking. Мережа включатиме понад 2000 таких енергонезалежних відділень.
Водночас відкликано ліцензії у восьми малих банків та націоналізовано один банк, що разом становить близько 8% активів системи.
Наразі НБУ проводить детальні діагностичні обстеження банків, що включають оцінку якості активів та платоспроможності. У 2023 році оцінено банки, що покривають 90% активів системи. Незначні потреби в капіталі виявили у п’яти банків, їх здебільшого задовольнили. Чотири банки подали плани управління капіталом на суму близько 10 мільярдів гривень для покриття розриву до березня 2026 року.
До кінця червня 2024 року буде підготовлено міжвідомчий план дій з врегулювання питання непрацюючих кредитів.
Після стабілізації ситуації завершиться незалежна оцінка якості активів, результати якої будуть відображені в нормативних показниках та фінансовій звітності банків. До кінця грудня 2024 року буде розроблено рамкову програму фінансового оздоровлення банків
Планується подання до парламенту законопроєкту про приватизацію державних банків до кінця вересня 2024 року. Готується продаж двох системних державних банків – Sense Bank (до грудня 2022-го – «Альфа-Банк Україна», націоналізований у 2023 році) та «Укргазбанк».
Відновлено планові перевірки банківських та небанківських установ, з урахуванням безпеки персоналу.
До кінця серпня 2024 року буде запропонована система нагляду за специфічними ризиками гібридних бізнес-моделей банків.
Продовжується вдосконалення правової, регуляторної та наглядової бази для небанківських фінансових установ та фінансових ринків. Відновлюються законодавчі зобов’язання щодо подання фінансової звітності та звітів про аудит для фінансових установ. А до кінця грудня 2024 року будуть підготовлені зміни до законодавства для приведення його у відповідність до найкращих міжнародних практик.