Мільярди для агресора: як світові бренди досі підтримують РФ
Три роки тому світ обіцяв ізолювати Росію. Санкції, заяви про вихід з РФ, бойкот товарів – здавалося, міжнародний бізнес нарешті обрав правильну сторону. Та час минув, а багато компаній залишилося на російському ринку. Вони продовжують сплачувати мільярдні податки, що живлять військові бюджети Кремля.
Philip Morris, Coca-Cola, Metro та інші міжнародні компанії, які працюють в Україні, щорічно сплачують мільярди гривень податків, підтримуючи економіку, армію та соціальні програми. Компанія «Філіп Морріс Україна» у 2023 році перерахувала до українського бюджету понад 30 млрд грн і стала одним з найбільших платників податків у країні.
В той самий час транснаціональні корпорації підживлюють російську економіку, що стоїть на військових рейках. Ті ж Philip Morris, PepsiCo, Mars, Mondelez, Procter & Gamble платять мільярдні податки в бюджет Кремля. Вони фактично фінансують армію, яка щодня обстрілює українські міста.
Чи багато пішло? Чи багато лишилося?
Відразу після початку повномасштабного вторгнення сотні світових компаній заявили про вихід із російського ринку. Деякі дійсно пішли, інші продовжили працювати або шукати лазівки, щоб залишитися. Є й такі, хто навіть після років війни не збирається припиняти бізнес у країні, яка веде війну проти України.
Згідно з дослідженням KSE (Kyiv School of Economics), загалом з початку війни російський ринок залишили 467 міжнародних компаній. У 2024 році їхня кількість зросла ще на 160. Це суттєва цифра, та вона все ж менша за кількість корпорацій, що й досі працюють у РФ.
Вплив цих 467 компаній, які повністю вийшли з Росії, не варто недооцінювати, оскільки в 2021 році вони забезпечували працевлаштування для 574 тисяч осіб – це дорівнює населенню Махачкали від немовлят до пенсіонерів або, наприклад, населенню міст Орел та Таганрог разом. Відчутний удар, що й казати.
Тоді під звільнення потрапили 39,5% всього персоналу, який працював в іноземних компаніях. Ці компанії також володіли приблизно чвертю активів та майже третиною капіталу, інвестованого іноземними підприємствами в Росії. Вони генерували виручку в обсязі $105 млрд, що складало 32,8% від загальної виручки компаній на російському ринку, та сплачували близько $6 млрд податків, що становило 23,3% від усіх податкових надходжень від іноземних компаній.
Станом на січень 2025 року на території Росії продовжують працювати понад 2 220 міжнародних компаній. Серед них є глобальні бренди, продукцію яких українці також звикли купувати в супермаркетах, банківські установи, що надають послуги як росіянам, так і європейським клієнтам, а також промислові гіганти, що забезпечують Росію технологіями та обладнанням.
Ще одна категорія компаній – це ті, хто заявив про намір піти, але досі не зробив цього. Таких на початок 2025 року налічується понад 1 300. Вони можуть скорочувати свою діяльність, продавати частку активів або оголошувати про «призупинення» бізнесу, однак юридично і фінансово все ще залишаються на російському ринку.
Якщо брати відносні показники, то приблизно третина компаній заявила про вихід або призупинила діяльність, 55% продовжують роботу, а 11,5% уже повністю залишили ринок.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну кількість компаній, які припиняють свою діяльність в РФ, швидко зростала до середини квітня 2022 року. Та протягом останніх двох з половиною років ситуація стабілізувалась, і співвідношення тих, хто йде і тих, хто залишається, практично не змінилося.
Хто найбільше годує військові бюджети Кремля?
Фінансова звітність компаній за 2024 рік ще не повністю оприлюднена, та при аналізі надходжень до російського бюджету можна спиратися на показники минулих років. Лише податок на прибуток приніс Кремлю $4,8 млрд від іноземних компаній у 2022 році. Загальна сума податків, сплачених усіма іноземними компаніями, що продовжують працювати в Росії, у 2022-2023 роках могла становити приблизно $20 млрд щорічно.
Американські компанії в Росії виплатили $1,2 млрд податку на прибуток у 2023 році. Цей податковий внесок робить США найбільшим платником іноземних податків на прибуток у Росії. До десятки компаній, які заплатили Росії найбільше податку на прибуток у 2023 році, увійшли:
- тютюнова компанія Philip Morris International ($220млн),
- виробник напоїв PepsiCo ($135млн),
- кондитерська компанія Mars ($99млн),
- виробник товарів для гігієни Procter & Gamble ($67млн),
- кондитерська компанія Mondelez ($62млн),
- інвестиційний банк Citigroup ($53млн),
- сільськогосподарська компанія Cargill ($50млн),
- фармацевтична компанія Johnson & Johnson ($42млн),
- «незалежний виробник безалкогольних напоїв» Coca-Cola Hellenic ($34млн),
- нафтосервісна компанія Weatherford ($32млн).
Другим за величиною після США платником податку на прибуток у Кремль 2023 року стала Німеччина, чиї компанії (Metro AG, Globus, Hochland, Ehrmann, Berlin-Chemie тощо) заплатили Росії $693 млн податку. Австрія опинилася на третьому місці, де фірми (Raiffeisen Bank, Egger, Alpla тощо) заплатили путінському режиму $579 млн податку на прибуток.
Деякі компанії намагалися «спокутувати» податкові відрахування до російського бюджету гуманітарними пожертвами в Україні. Philip Morris International пообіцяв виділити Україні $10 млн як допомогу, що на $210 млн менше, ніж $220 млн, які компанія внесла у вигляді податку на прибуток у 2023 році. Компанія Mars надала Україні допомогу в розмірі $22,5 млн, водночас виплативши вчетверо більшу суму у вигляді податку на прибуток Росії.
Чи можна зрозуміти ці компанії?
Вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року спонукало низку іноземних компаній поспіхом облишили російський ринок через матеріальні ризики, етичні та репутаційні міркування. Низка західних брендів, таких як McDonald’s, Starbucks і Ford, зробили цей крок у перші місяці після вторгнення. Та в багатьох компаній початковий ентузіазм змінився підходом «залишитися і чекати». Його досі дотримується більшість іноземних компаній у РФ.
Вони обґрунтовують присутність у країні-агресорі «наданням життєво необхідних товарів» росіянам і турботою про своїх працівників. Та чи є «життєво необхідними» газировка, шоколад, печиво та засоби для гоління? Крім того, компанії, що залишаються в Росії, зобов’язані допомагати з мобілізацією працівників та матеріально підтримувати державні потреби.
У деяких випадках затримка з виходом із РФ пояснюється тим, що Кремль штучно ускладнює цей процес. Будь-який бізнес, що вирішив залишити російський ринок, змушений сплатити «податок на вихід» у розмірі 15% від вартості активів. Крім того, компанії можуть продати свої активи лише зі знижкою 50% від їхньої реальної ринкової вартості. У 2023 році Кремль розпочав експропріацію західних активів, зокрема компаній Danone та Carlsberg, щоб залякати інших потенційних «кандидатів на вихід».
Крім того, рішення про продаж бізнесу в Росії вимагає схвалення від уряду РФ, що означає додаткові бюрократичні перепони. Через ці обмеження деякі компанії воліють просто «призупинити» бізнес, залишаючи собі можливість повернутися, коли ситуація зміниться.
Ще одним фактором є побоювання компаній втратити позиції на російському ринку й поступитися конкурентам. Якщо одна компанія піде, її місце на ринку миттєво займе інша. Наприклад, багато китайських і турецьких компаній активно заходять на російський ринок, замінюючи собою європейські та американські бренди. Саме тому західні компанії, особливо в банківському та автомобільному секторах, бояться «віддати» свою частку ринку іншим гравцям. А російський ринок приносить мільярди доларів прибутку.