Крипта в Україні: що змінить новий законопроєкт
Крипта нарешті отримає свої «правила гри»: Верховна Рада розгляне законопроєкт, який має встановити чіткий порядок для ринку криптовалют, захистити користувачів і наповнити бюджет мільярдами гривень. Хто виграє, хто програє, чи стане держава багатшою, а корупціонери – біднішими, і як це зачепить звичайних громадян, розбирався «Фарватер.Схід».
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 24 квітня 2025 року одностайно підтримав законопроєкт, який має впорядкувати ринок віртуальних активів. У цьому матеріалі у форматі питань та відповідей ми спробуємо розібратися, що зміниться для громадян і бізнесу, кого зачеплять нові правила та як це все може змінити економіку.
Що взагалі таке віртуальні активи за новим законом?
Віртуальні активи – це особливий тип цифрового майна, яке існує лише в електронній формі завдяки технологіям на кшталт блокчейну. Віртуальні активи не є валютою і не прирівнюються до грошей у традиційному сенсі. Їхня правова природа ближча до рухомого майна – як автомобіль або телефон, тільки в електронній формі. Віртуальні активи можуть бути різними за своїм змістом: від токенів, прив’язаних до реальних активів (наприклад, стейблкоїни, забезпечені доларом), до унікальних NFT чи токенів електронних грошей.
А що зараз із регулюванням крипти в Україні?
Наразі фактично немає спеціального регулювання. Український правовий простір не забороняє криптовалюти, але й не надає їм офіційного статусу. Це означає, що в разі спірних ситуацій захистити свої права через суд або притягнути до відповідальності зловмисників украй складно. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев охарактеризував це як «правила Дикого Заходу». Законопроєкт покликаний це змінити: дати визначення активів, прописати правила обігу і відповідальність учасників ринку.
Кого саме торкнеться новий закон?
Законопроєкт вплине:
- на фізичних осіб, які володіють або торгують криптоактивами;
- на бізнеси — криптобіржі, платформи обміну, сервіси зберігання активів, провайдерів гаманців;
- на емітентів токенів (тих, хто створює і випускає в обіг віртуальні активи);
- на стартапи, що працюють у сфері фінансових технологій.
Фактично, будь-хто, хто професійно працює з віртуальними активами або інвестує в них, опиниться в зоні регулювання. Скільки саме українців є власниками криптовалютних активів, сказати неможливо через анонімність записів у блокчейні, проте є опосередковані критерії важливості цієї сфери для суспільства.
За результатами дослідження аналітичної компанії Chainalysis, Україна посіла шосте місце в глобальному рейтингу прийняття криптоактивів. Цей аналіз ґрунтується на декількох ключових показниках, серед яких обсяг транзакцій та активність роздрібних користувачів у централізованих криптовалютних сервісах (тобто там, де можлива ідентифікація користувачів за країнами).
Також одним з непрямих критеріїв зацікавленості українського суспільства у сфері криптовалют є показник кількості підписників у великих Telegram-каналах цієї тематики. За статистичними даними, найбільші 10 українських Telegram-каналів мають загальну аудиторію у більш ніж 4 млн підписників.
Чи буде держава контролювати мої криптогаманці?
Прямого контролю за приватними гаманцями немає і не передбачено. Держава не зможе самостійно отримати доступ до ваших криптографічних ключів чи активів. Однак сервіси, через які ви купуєте, продаєте чи зберігаєте активи (наприклад, біржі), будуть зобов’язані проводити авторизацію та звітувати про операції українських резидентів. Це означає, що при операціях через такі сервіси деякі дані про вас можуть бути доступними контролюючим органам.
Чи можуть через цей закон почати «кошмарити» малих інвесторів?
Підхід у законі спрямований насамперед на великі бізнеси, які працюють на ринку віртуальних активів. Фізичним особам встановлено доволі прості правила: самостійно декларувати прибуток і сплачувати податки. Ніяких додаткових ліцензій або реєстрацій пересічному користувачу проходити не потрібно.
Водночас, у випадку використання бірж або інших централізованих сервісів, вас можуть попросити пройти процедуру ідентифікації (KYC — Know Your Customer).
Як будуть оподатковувати доходи від крипти?
Основні принципи оподаткування:
Оподатковується саме прибуток — тобто різниця між доходами від продажу активів і витратами на їх купівлю протягом року.
Не оподатковуються:
- обмін одних віртуальних активів на інші;
- доходи в межах однієї мінімальної зарплати за рік;
- активи, отримані через емісію (створення) або безкоштовну передачу емітентом в обмін на персональні дані.
Самодекларування: фізична особа самостійно визначає свій прибуток і сплачує податок за результатами року.
Ставка оподаткування доходів від продажу криптовалюти буде встановлена на звичайному рівні для ПДФО – 18%. Військовий збір за поточним тарифом також доведеться заплатити (5% до закінчення воєнного стану, 1,5% – після нього). Проте передбачена пільгова ставка 5% для податку на доходи фізичних осіб для продажів крипти у 2026 році для активів, придбаних до набуття чинності законом.
А якщо я просто тримаю крипту і нічого не продаю – треба щось декларувати?
Ні. Якщо ви володієте криптовалютою, але не здійснюєте операцій продажу за фіатні гроші (гривню, долари), декларувати такі активи не потрібно. Податкове зобов’язання виникає тільки після отримання прибутку, тобто після конвертації криптовалюти у «звичайні» гроші. Таким чином, майнінг криптовалюти, стейкінг (такий собі криптовалютний депозит) або холдінг (зберігання) токенів без здійснення продажу оподатковуватися не будуть.
Що буде, якщо не задекларувати прибуток у криптовалюті?
У разі виявлення порушень доведеться сплатити не лише податок, а й штрафи. Для бізнесів, які обслуговують українських клієнтів і не стануть на облік або не подаватимуть звіти, передбачені окремі штрафи. У 2026–2029 роках діятимуть знижені ставки штрафів, аби дати ринку час адаптуватися.
Як це вплине на український бюджет?
Дослідження Global Ledger показало, що, якби ринок був легалізований раніше, за 2021–2024 роки бюджет міг би отримати понад $200 млн податків від українських криптобірж та до понад $150 млн від оподаткування громадян.
Чи стане купувати біткоїн легше чи навпаки – складніше?
Для користувачів купівля стане безпечнішою через регульовані платформи з чіткими правилами. Проте можливості для «анонімних» покупок через біржі можуть бути обмежені. Біржі вимагатимуть проходження KYC (від англ. know your customer, «знай свого клієнта» – термін, який означає ідентифікацію особи контрагента перед фінансовою операцією). Це трохи ускладнить процес, але забезпечить більший захист від шахрайства та крадіжок.
Чи відкриє цей закон шлях для появи українських криптобірж світового рівня?
Так, саме на це й розраховано. Зрозумілі правила та інтеграція з податковою і фінансовою системами відкриють для українських компаній можливості працювати легально, отримувати банківську підтримку та залучати інвестиції. Це може зробити Україну конкурентоспроможною на глобальному крипторинку.
Чи може держава в майбутньому заборонити криптовалюту повністю?
Юридично таке завжди можливо, але зараз тенденція прямо протилежна: держава зацікавлена в інтеграції крипторинку в офіційну економіку. Україна прагне відповідати міжнародним стандартам, де заборона крипти не розглядається.
А якщо в мене крипта за кордоном, я уникну українських податків?
Можна зберігати криптовалюту за кордоном, але уникнути податків важко. Якщо ви є резидентом України і отримуєте прибуток від продажу віртуальних активів – ви мусите його задекларувати, незалежно від того, де зберігаються активи. Таке порушення може бути виявлене під час обміну даними між податковими органами.
Чи зможуть нові правила перешкодити корупціонерам використовувати криптовалюти для відмивання коштів?
Так, це одна з важливих цілей запропонованого регулювання.
Сьогодні криптовалюти часто використовуються для тіньових операцій: хабарів, виведення грошей за кордон, приховування активів. Криптовалюта стала справжньою знахідкою для українських чиновників, депутатів та навіть антикорупціонерів. Через відсутність контролю криптоактиви були зручним інструментом для обходу банківських систем і державного нагляду. Законопроєкт пропонує механізми, які мають змінити цю ситуацію (легалізація обігу крипти, запровадження обов’язкової звітності, ідентифікація користувачів тощо).
Звісно, повністю усунути зловживання неможливо, адже криптоактиви мають властивість бути «глобальними» та «децентралізованими». Проте, із запровадженням контролю над офіційними біржами та гаманцями, ризики використання крипти в корупційних схемах в Україні повинні суттєво знизитися.
Хто насправді виграє від прийняття цього закону — звичайні люди чи великі гравці?
Виграють обидві сторони. Звичайні громадяни отримають можливість легально володіти активами, інвестувати і бути захищеними законом. Бізнес зможе працювати відкрито, отримувати банківське обслуговування та залучати іноземних партнерів. А загалом виграє держава – через зростання прозорої економіки і збільшення податкових надходжень.