Ісламізація Луганщини. Окупанти зіткнулися з проблемою конфліктів місцевих та мігрантів
Кримінальні етнічні угруповання та релігійні конфлікти – нові проблеми окупованої Луганщини. Донбас заселяють вихідцями з депресивних регіонів Росії та Центральної Азії. Контролюватимуть мігрантів ісламські релігійні громади, а у Луганську створять медересе для підготовки імамів.
На тимчасово окупованій території Луганщини з’являються тисячі мусульман. Це військові російської армії та наймані трудові мігранти. З останніми у місцевих усе частіше трапляються конфлікти.
До 2014 року на Луганщині жили представники понад 120 національностей, а область вважалася зразком національної та релігійної толерантності. За роки незалежності конфлікти на етнічному чи релігійному підґрунті можна перерахувати на пальцях. На відміну від сусідніх територій РФ.
Тепер проблема існує і в Луганській області. Стабілізувати ситуацію намагаються за допомогою усіх наявних ресурсів – силових, пропагандистських та релігійних.
Як примирити луганців із завезеними мусульманами?
Запобігання насильству у межконфесіональних відносинах було основною темою нещодавньої наради в адміністрації «глави ЛНР». Керівник адміністрації Алєксєй Самойлов 25 липня провів із керівниками релігійних організацій нараду «Щодо протидії ідеології тероризму та екстремізму». Насильство між конфесіями в «ЛНР», звичайно, «ініціюють західні політичні сили».
Та якщо відкинути радянські пропагандистські штампи Самойлова, між рядків читаються реальні проблеми, які мусила вирішити нарада. Наприклад, муфтій «ЛНР» Ельдар Гамбаров в якості профілактичного заходу запропонував місцевим силовикам організувати спільну роботу з мігрантами з ісламських держав «щоб задіювати їх у житті мусульманських громад і вести з ними роз’яснювальну роботу».
Це є непрямим визнанням проблеми, що прийшла із завезенням на Донбас трудових мігрантів із Центральної Азії. Вони слабо інтегруються до місцевих громад і входять у конфлікти з ними.
Місцеві мешканці помітили, що за останній час стало значно більше людей із характерними азійськими рисами зовнішності, розповідає колишній голова Незалежної професійної спілки міста Свердловська (нині Довжанськ) Костянтин Ільченко. За словами його співрозмовників, це і вояки, і робочі, які приїхали заробити на так званих «проектах відновлення».
– Я вважаю це проявом політики росіян, спрямованої на розмивання місцевого населення та створення буферної зони, такого собі «Дикого поля», – каже Костянтин Ільченко.
Звідки беруться мусульмани на Луганщині і скільки їх?
Існує два головні шляхи, якими опиняються на окупованих територіях мусульмани. Це примусова мобілізація до російської армії та переїзд на роботу до «нових регіонів».
Точна кількість мігрантів із Центральної Азії на «роботах із відновлення в ЛНР» невідома. Та свідчень про вербовку на окупований Донбас вистачає. Іще у 2022 році таджицька редакція Радіо Свобода писала про запит на десятки тисяч працівників, який задовольняють підрядники з Таджикистану та Узбекистану.
Участь мігрантів із Центральної Азії у будівельних та фортифікаційних роботах, а також збір тіл загиблих на полі бою описує туркменська редакція Радіо Свобода у статті 2023 року. А цього року про тисячі мігрантів на тимчасово окупованих територіях писав Bloomberg. У липні 2024-го голова Луганської військової адміністрації Артем Лисогор повідомив, що «лише за останні два місяці їх зареєстрували понад сім тисяч».
…у так званій «ЛНР» зростає кількість мігрантів. Лише за останні два місяці їх зареєстрували понад сім тисяч. Це – представники віддалених регіонів росії і громадяни країн Середньої Азії, які не змогли облаштувати життя в РФ. Більша частин приїздить із родинами.
Російський паспорт для багатьох мігрантів багато років був предметом мрій. Він давав можливість легально працювати в РФ. Та мрія виявилася отруєною. Разом із російським громадянством мігранти з Центральної Азії отримали «обов’язок захищати батьківщину». Іншими словами, – путівку до так званої «зони СВО».
Наприкінці червня голова Слідчого комітету РФ Алєксандр Бастрикін завив, що його підлеглі тільки за останній час відловили 30 тисяч трудових мігрантів, які отримали російське громадянство, але не стали на військовий облік. На момент тієї заяви, близько 10 тисяч з них «вже відправлені до зони СВО».
Поліцейські облави та пострадянський «культпросвєт»
Мобілізовані мігранти у складі окупаційних військ навряд відіграють роль у зміненні демографічного складу Луганщини. А от ті, хто приїздять для «відновлення» Луганської області вахтовим методом, можуть осісти в регіоні. Адже Донбас для багатьох виявляється значно комфортнішим, аніж рідний край або російська «глубінка», у багатьох сенсах: розвинена інфраструктура, перспективи заробітку, клімат.
Проблема взаємин із місцевими жиетлями Луганської області існує вже сьогодні. Вирішувати її окупаційна адміністрація намагається, як тільки може.
На початку липня представники так званого «МВС ЛНР» провели акцію «Чисте місто». Серед основних завдань – «виявлення та припинення діяльності злочинних етнічних груп, виявлення фактів незаконного обігу наркотичних засобів та їх прекурсорів», повідомляє «відомство».
Поряд із силовими акціями застосовують і заходи пропаганди. Із середини липня силовики запустили Інтернет-проєкт «ЛюдиБольшойСтраны» для протидії соціальним, расовим, національним та релігійним конфліктам у суспільстві. До роз’яснювальної роботи залучили традиційний пул: представників краєзнавчого музею, філармонії, православної та мусульманської громад, а також місцевих філій російських громадських організацій.
На думку доктора політичних наук Антона Бадера, такі заходи на практиці виявляються малоефективними:
– Вони спрямовані на створення образу толерантного інтернаціонального суспільства для глядачів місцевого ТБ, а не на сприяння реальній інтеграції мігрантів у місцеві громади.
За інформацією науковця, більшість «переселенців» азійського походження утворюють компактні місця проживання та власні закриті громади, сформовані за національною чи релігійною ознакою. Наразі вони сприймають свої відрядження як, хоч і тривале, але тимчасове явище. Це жодним чином не мотивує їх до інтеграції у приймаючі громади й до сприйняття місцевих традицій та культурних цінностей.
Поки окупанти «на папері» стимулюють підвищення віротерпимості в регіоні, кількість мігрантів продовжує стрімко зростати. Зокрема, і завдяки впровадженому «шефству» російських регіонів над містами і районами Луганщини. Скажімо, Республіка Татарстан направляє будівельні загони у зруйновані Лисичанськ і Рубіжне.
Контроль через релігію: луганські мусульмани на службі окупантів
Луганський муфтій Ельдар Гамбаров ще на початку повномасштабного вторгнення публічно підтримав окупацію від імені очолюваної ним громади: «Київ нехай навіть не натякає нам про спільне щасливе майбутнє. Своє майбутнє «ЛНР» пов’язує лише з Росією, зокрема, з єдиновірцями з РФ».
Саме він ініціював канонічну переорієнтацію луганських мусульман на російський центр – Духовне зібрання мусульман Росії.
Нагадаємо, що ми цитували Ельдара Гамбарова на початку. На нараді в окупаційній адміністрації він пропонував посилити процеси інтеграції мігрантів у місцеві громади. Саме він має проводити серед мігрантів з ісламіських держав роз’яснювально-профілактичну роботу.
Одним із ключових елементів цих планів стане нова медресе – мусульманський релігійний навчальний заклад, аналог духовної семінарії. Її почали будувати у 2023 році за фінансової підтримки своїх російських єдиновірців. Також, як не дивно, значні кошти (кілька мільйонів рублів) на будівництво медресе в Луганську виділила… Російська православна церква!
Згідно із повідомленнями російських пропагандистів, заклад покликаний стати центром ісламського життя на окупованих територіях не тільки Луганщини, а й Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини.
Зазвичай медресе будують там, де багато мусульман. До війни на території Луганщини, Донеччини, Херсонщини та Запоріжжя таких духовних семінарій не було. Медресе при мечетях виконували функції центрів вивчення Корану для пересічних мусульман, як суботня школа при православних храмах. Тому будівництво у Луганську медресе саме для підготовки імамів – це чергове підтвердження швидкої зміни національно-релігійного обличчя регіону.
Примітно, що закладу присвоєне ім‘я не когось із видатних духовних лідерів мусульман, а російського військового Нурмагомеда Гаджимагомедова. Син полковника поліції, заступника міністра МВС Інгушентії, дагестанець Гаджимагомедов брав участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну і загинув у перший же день, 24 лютого 2022 року. Уже виходячи із цього зрозуміло, якого штибу духовності навчатимуть імамів для окупованих територій.