Фінансова мобілізація: розбираємо прийнятий законопроєкт про підвищення податків
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 11416-д, який передбачає значні зміни в системі оподаткування. Основна мета цих нововведень – фінансова мобілізація. Тобто залучення додаткових ресурсів для фінансування критичних потреб держави. Попри необхідність таких кроків, вони викликають дискусії та критику. Це пов’язано з потенційними ризиками для бізнесу та правовими неточностями в тексті закону.
Законопроєкт № 11416-д прийнятий Верховною Радою України у другому читанні та в цілому 10 жовтня. «За» проголосували 247 народних депутатів. Законопроєкт має значний вплив на систему оподаткування в Україні. Через російську агресію Україні потрібні додаткові ресурси для підтримки економіки, армії та соціальних програм.
Підвищення податків, за задумом, стане кроком для забезпечення фінансування критичних потреб держави. Зокрема – для обороноздатності, відновлення інфраструктури та підтримки соціального захисту населення. «Фарватер.Схід» розповідає, що саме передбачає цей законопроєкт.
Підвищення ставки військового збору
Ставка військового збору підвищується з 1,5% до 5%. Це стосується всіх найманих працівників, що означає, що з їхніх доходів буде утримуватись значно більше коштів. Наприклад, якщо працівник отримує заробітну плату в 10 000 гривень, то раніше з його зарплати утримувалося 150 гривень, то тепер – 500 гривень. Це підвищення буде застосовуватись з моменту набрання чинності законом.
Депутати вирішили зберегти ставку на рівні 1,5% для військовослужбовців ЗСУ, СБУ, ГУР, Національної гвардії та інших правоохоронних органів, які беруть участь у бойових діях.
Запровадження військового збору для ФОП
Встановлюється військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати (тобто на сьогодні це складає 800 гривень на місяць) для фізичних осіб-підприємців першої, другої та четвертої груп. Підприємці, які раніше не сплачували військовий збір, тепер зобов’язані робити це щомісяця. Це може суттєво вплинути на малий і середній бізнес. Багатьом підприємцям доведеться переглядати свої фінансові плани та, можливо, підвищувати ціни на товари або послуги, щоб компенсувати ці витрати.
Для ФОП-платників єдиного податку третьої групи військовий збір становитиме 1% від доходу (на додачу до 5% самого єдиного податку). Це так само може вплинути на формування цінової політики та витрат підприємців.
Зміна системи звітності
Звітність щодо податків на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску треба буде подавати щомісяця, починаючи з 1 січня 2025 року. Це може підвищити адміністративне навантаження на бізнес, проте дозволить державі швидше отримувати доходи. Щомісячна звітність може стати більш прозорою та контрольованою. Передбачається, що це сприятиме наповненню бюджету.
Підвищення ставки податку на прибуток для банків
Для банків підвищується ставка податку на прибуток до 50% на 2024 рік. Підвищення податку на прибуток для банків може призвести до зменшення їхньої ліквідності та можливостей для кредитування бізнесу та населення. З іншого боку, це може допомогти забезпечити стабільність бюджету.
Зміни в оподаткуванні аграрного сектору та рентних платежах
Збільшується мінімальне податкове зобов’язання для сільськогосподарських земель на 14% та встановлюється новий мінімальний розмір зобов’язання за гектар. Витрати сільгоспвиробників на податки зростуть. Відповідно, можуть збільшитися й ціни на їхню продукцію.
Також підвищиться рентна плата за видобуток щебеню, піску та каоліну.
Збільшення податкового навантаження для АЗС та пунктів обміну валюти
Законопроєкт встановлює щомісячні авансові внески з податку на прибуток (якщо власник юрособа) та ПДФО (якщо власник фізособа) для кожної АЗС у розмірі від 30 до 60 тис. грн. А авансові внески з податку на прибуток для обмінників тепер будуть прив’язані не до гривні, а до євро.
Податкові пільги
Законопроєкт передбачає звільнення від оподаткування певних видів доходів, наприклад, коштів, отриманих через програму «Національний кэшбек». Це може стимулювати людей скористатися даною програмою, що у свою чергу сприятиме поповненню бюджету через інші податки, якщо громадяни будуть витрачати отримані кошти на товари та послуги українського виробництва.
Громадяни, які отримують допомогу з-за кордону в умовах тимчасового захисту, будуть звільнені від сплати ПДФО з цього доходу. Це рішення має на меті підтримати найбільш вразливі категорії населення в умовах війни.
Що не увійшло до ухваленого закону
Одна з важливих та об’ємних правок, яка була викладена на 10 сторінках, не набрала потрібної кількості голосів. Народний депутат Ярослав Железняк («Голос») в своєму Telegram-каналі пише, що «збиття» правки №988 у податковому законі стало серйозним ударом для вже запланованих змін, які стосуються військового збору.
Повернення до редакції першого читання означає, що зберігаються всі недоопрацьовані положення, які можуть ускладнити реалізацію закону. Через неналежно виписаний текст законопроєкту тепер військовий збір для всіх, окрім ФОП на єдиній системі оподаткування, підвищується з моменту набрання чинності законом, а не з 1 жовтня. Це викликає питання щодо розрахунку військового збору, оскільки неясно, як він буде рахуватися з середини місяця. Жодних перенесень сплати збору на 1 січня для будь-якої категорії платників не передбачено.
Крім того, до кола платників військового збору потрапляють і е-резиденти. Всі юридичні положення, що раніше забезпечували стійкість конструкції закону, за словами Железняка, «випали», і є також купа технічних моментів, що можуть призвести до виникнення багатьох практичних питань по реалізації закону. Тому, на думку народного депутата, в такому вигляді закон підписувати неможна.
Закон поки що заблокований
А народний депутат Олексій Гончаренко («Європейська Солідарність») взагалі подав блокуючу постанову до закону про підвищення податків, і тепер Раді треба зібратись, щоб проголосувати цю постанову, бо закон фактично заблокований і він поки не може набути чинності.
«Цей закон – ганебний, його треба скасувати».
Головне юридичне управління Аппарату Верховної Ради України також має суттєві зауваження до тексту законопроєкту, які так і не були враховані при внесені поправок до другого читання. Основні з них:
- Пропоноване запровадження сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути ці переплати як надміру сплачені не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків.
- Пропозиція про встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.
- Низка положень законопроєкту не враховують вимог статті 8 Конституції України, оскільки порушують принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону. Йдеться про те, що закон має бути за можливості проголошений заздалегідь – до його застосування – і має бути передбачуваним щодо його наслідків.
- Суперечить статті 58 Конституції ретроспективне запровадження деяких змін до податкового законодавства, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, в разі схвалення законопроєкту в чинній редакції, застосовуватиметься з 1 жовтня 2024 року.
Таким чином, передбачена законопроєктом фінансова мобілізація повинна сприяти фінансуванню критичних потреб держави, хоча ці заходи можуть створити виклики для бізнесу та призвести до підвищення цін на товари й послуги. Проте існують серйозні зауваження щодо правового змісту закону та його реалізації.