Добровільно до війська: покроковий маршрут від вибору підрозділу до навчання

Вступити до війська можна не лише «за повісткою». Від Сил безпілотних систем до ССО та штурмових бригад Нацгвардії — добровольцем сьогодні можна податися в дуже різні напрями. «Фарватер.Схід» розбирався, чим добровільний вступ відрізняється від мобілізації, як працює контракт у воєнний час і що потрібно зробити, щоб потрапити у вибраний підрозділ.

Коли людина думає про службу, її цікавить не лише «куди», а й «як саме це відбувається». Чи можна прийти добровільно й обрати напрям, як швидко оформлюють документи, що означає контракт у воєнний час і які обов’язкові етапи пройти до потрапляння в підрозділ. Тому різницю між мобілізацією та добровільним вступом важливо розуміти не на рівні чуток, а на рівні правил і процедур. Далі пояснюємо, кого стосується мобілізація, які є варіанти добровільного вступу та що чекатиме на кожному кроці — від першого звернення до навчання.

Загальна мобілізація й добровільний вступ: у чому різниця?

Ініціатива та вибір. Головна відмінність полягає в добровільності. У разі мобілізації вас можуть призвати в будь-який момент за розпорядженням держави, і ви не обираєте ані час, ані місце служби. Натомість як доброволець ви самі виявляєте ініціативу, можете у зручний для себе час долучитися до війська і частково вплинути на напрям своєї служби.

Правові аспекти. Є й формально-юридична різниця. В Україні під загальну мобілізацію підпадають військовозобов’язані резервісти – переважно чоловіки, які вже відслужили або мають військову спеціальність. Громадяни 18–25 років, які не служили, юридично вважаються призовниками і не підлягають мобілізації на загальних підставах. Осіб віком до 25 років можуть призвати лише у випадку, якщо вони отримали офіцерське звання після навчання на військовій кафедрі та набули статусу військовозобов’язаних. Тому зазвичай молодь до 25 років може потрапити до війська лише добровільно – уклавши контракт. Натомість якщо вам уже 25–60 років, ви і так підлягаєте мобілізації, але можете не чекати повістки, а прийти до ТЦК добровільно. У разі добровільного вступу вас усе одно оформлять наказом про призов під час мобілізації або укладуть із вами контракт, однак це відбудеться швидше й з урахуванням ваших побажань щодо посади чи підрозділу.

Контракт чи мобілізація. У мирний час добровольці завжди підписували контракт на фіксований термін служби. У воєнний час є особливості. Нині існують два основні варіанти: контракт на визначений строк або служба до оголошення демобілізації. Останній варіант майже еквівалентний мобілізації – фактично ви служите до кінця воєнного стану. Контракт «до демобілізації» доступний лише в особливий період або за умови воєнного стану. Проте навіть якщо ви підписали контракт на певний строк, під час війни усі контракти автоматично продовжуються до кінця воєнного стану. Односторонньо відмовитися від служби не можна: самовільне залишення частини може спричинити кримінальну відповідальність. Тож добровільний вступ – це серйозний крок, після якого ви матимете ті ж обов’язки, що й усі військові, незалежно від того, що ви прийшли за власним бажанням.

Переваги для добровольців. Добровільність не змінює обов’язків, але може дати низку переваг. Ви зможете обрати рід військ, спеціальність і навіть конкретну бригаду, що під час мобілізації за повісткою здебільшого неможливо. Також держава мотивує молодих добровольців фінансово. З лютого 2025 року запроваджено проєкт «Контракт 18–24» – однорічний контракт для молоді від 18 до 24 років, яка раніше не служила (це єдиний різновид контракту на визначений строк, який не продовжується автоматично до кінця воєнного стану). За виконання «Контракту 18–24» передбачена виплата 1 мільйона гривень (частинами після підписання, після навчання і після року служби), а щомісячне грошове забезпечення становитиме до 120 тис. грн (залежно від завдань та участі в боях). Після завершення контракту молодий ветеран отримує право виїзду за кордон і звільнення від мобілізації на 12 місяців. Таким чином держава відкрила шлях до війська для вмотивованої молоді, яку раніше не могли призвати через вік.

Крім того, у 2025 році законодавчо дозволили служити добровольцям навіть віком 60 років і старше. Ця програма передбачає, що громадяни 60–65 років (придатні за станом здоров’я, з досвідом служби або потрібною спеціальністю) можуть укласти контракт до кінця воєнного стану для служби переважно на небойових посадах. Пріоритет надається тим, хто має бойовий досвід чи володіє дефіцитними в ЗСУ навичками. Щоб оформити цей контракт, кандидат звертається або до командира частини (він скеровує на ВЛК і погоджує з Генштабом), або в ТЦК. Ця ініціатива покликана дати можливість літнім професіоналам добровільно допомагати армії.

Як добровольцем долучитися до ЗСУ (покрокова інструкція)

1. Звернутися до ТЦК. Найпростіший шлях стати добровольцем ЗСУ – прийти до найближчого Територіального центру комплектування та соціальної підтримки і заявити про своє бажання служити. Якщо ви не обрали конкретну частину, ТЦК проведе з вами співбесіду, вивчить ваші дані та запропонує наявні варіанти або направить туди, де бракує людей.
2. Знайти підрозділ і вакантну посаду (за бажанням). Якщо ви хочете самі обрати конкретний рід військ, бригаду чи спеціальність, скористайтеся системою рекрутингу ЗСУ. В Україні діє розгалужена мережа центрів рекрутингу: їх створено у всіх регіонах при центрах надання адмінпослуг та інших локаціях. Також працює онлайн-платформа Міноборони «Будь собою», де зібрані всі актуальні вакансії в Силах оборони. На цьому сайті чи в мобільному застосунку «Резерв+» можна відфільтрувати вакансії за видом військ, спеціальністю, військовим званням тощо. Це дає можливість, наприклад, переглянути всі відкриті посади у піхотних бригадах чи, скажімо, місця для водіїв, механіків, зв’язківців тощо. Портал покаже детальний опис кожної вакансії, включно з інформацією про сам підрозділ (його бойовий шлях, командування, найвідоміші операції).
3. Зв’язатися з обраною частиною та отримати «відношення». Якщо ви знайшли вакансію своєї мрії, зв’яжіться з рекрутером. На сайті вакансій зазвичай є кнопка для подання заявки, після чого з вами зв’яжеться представник центру рекрутингу чи безпосередньо військової частини. Також ви можете самостійно прийти до рекрутингового центру відповідного напряму. Після співбесіди, якщо ви підходите, командир частини видає вам письмову згоду на прийняття – так зване «відношення». Це офіційний лист від військової частини до ТЦК з клопотанням зарахувати вас саме до цієї частини. З таким «відношенням» ви повертаєтеся у свій ТЦК для оформлення документів.

Примітка: З кінця 2024 року закон дозволяє пріоритетним бойовим частинам приймати добровольців напряму, минаючи ТЦК. Командир сам направляє кандидата на медкомісію і оформлює на службу, а ТЦК лише робить відмітку про зняття з обліку. Проте цей механізм діє не для всіх частин, а лише для визначених Генштабом (як правило, це бригади, які потребують людей у першу чергу).

4. Пройти військово-лікарську комісію. Незалежно від шляху, кандидат на службу мусить пройти ВЛК – перевірку стану здоров’я. Вас направлять до військового шпиталю чи поліклініки, де лікарська комісія визначить, чи придатні ви до військової служби і до яких саме навантажень. Якщо за результатами ВЛК ви придатні, то отримуєте відповідну довідку.
5. Укласти контракт і прийняти присягу. Останній юридичний етап – підписання контракту про проходження військової служби. Після підписання контракту доброволець набуває статусу військовослужбовця. Новобранці, які раніше не служили, в урочистій обстановці складають військову присягу на вірність народу України (це зазвичай відбувається вже в навчальному центрі). Далі вас офіційно зараховують до списків особового складу обраної військової частини. Відтепер ви – контрактник ЗСУ із визначеним військовим званням.
6. Пройти навчання. Новобранця скеровують на підготовку. Якщо у вас немає досвіду служби, вас обов’язково відправлять до навчального центру пройти курс базової загальновійськової підготовки (БЗВП). З 30 липня 2025 року Міноборони встановило тривалість БЗВП 51 день замість попередніх 30–45 днів, щоб краще підготувати рекрутів. Програма включає тактичну підготовку, вогневі вправи, тактичну медицину, інженерну підготовку, військову топографію, основи зв’язку, психологічну стійкість тощо. Після завершення базового вишколу новобранець отримує загальні навички солдата. Далі, залежно від спеціальності, його чекає фахова підготовка – додатковий курс за конкретною військово-обліковою спеціальністю, тривалістю від 2 тижнів до кількох місяців.

Куди можна податися добровольцем: популярні напрями

Нові підрозділи дронів

Одним із найбільш інноваційних напрямів, що з’явився у ЗСУ під час війни, стало застосування ударних безпілотників. У 2023–2024 роках з ініціативи волонтерів-операторів було створено декілька новаторських підрозділів, зокрема група аеророзвідки «Птахи Мадяра» (названа на позивний командира). Невдовзі командування ЗСУ оцінило ефективність дронових команд на фронті, і було ухвалено рішення про формування цілого нового роду військ – Сил безпілотних систем (СБС). СБС стали, по суті, першими в світі військами, що поєднують застосування повітряних, наземних і морських безпілотних та роботизованих комплексів.

У жовтні 2025 року Сили безпілотних систем оголосили масштабний набір добровольців – понад 15 тисяч вакансій. Причому половина цих посад – це спеціальності з цивільного життя (IT-інженери, механіки, радіоелектронники, оператори дронів тощо). Тобто навіть люди без бойового досвіду, але з необхідними навичками, можуть стати військовими в СБС. Командувач СБС «Мадяр» запевнив, що кожен кандидат може особисто обрати і місце служби, і фах – достатньо заповнити анкету онлайн. Після відбору добровольців навчатимуть керувати дронами і забезпечать усім необхідним спорядженням. Фактично для вступу в СБС слід виконати ті ж кроки, що й для ЗСУ, але скориставшись окремими каналами рекрутингу: діє сайт СБС (usforces.army) з формою анкети та працює телефонна лінія 0-800-207-332. Добровольців відбирають за стандартною схемою: співбесіда, медкомісія, оформлення контракту і направлення на навчання (за відсутності досвіду – повний курс БЗВП плюс спеціалізований курс пілота дрона). За задумом, після доукомплектування СБС складуть до 5% від загальної чисельності Сил оборони України, тобто стануть помітною і потужною складовою нашої армії.

Сили спеціальних операцій

Сили спецоперацій – для мотивованих професіоналів. Якщо ви прагнете стати бійцем елітного підрозділу, то можете спробувати пройти відбір до ССО. Але варто реально оцінювати свої сили: відбір витримує лише близько 10% кандидатів. Спецпризначенці мають бути фізично розвинені, стресостійкі, психологічно зрілі та вже бажано мати військовий досвід. Новобранців ССО готують до надскладних завдань: розвідка і рейди в тилу ворога, підривні операції, співпраця з агентурою, антитерористичні операції, снайперська і парашутна підготовка, військова медицина тощо. Навчання триває найдовше серед усіх родів військ – після базового курсу бійці ССО проходять багатомісячний курс кваліфікації. У результаті вони опановують одразу кілька спеціальностей (командира групи, інженера-мінера, зв’язківця, медика, зброяра) і вміють заміняти один одного.

ССО мають окрему рекрутингову систему. Отримати інформацію і подати заявку можна онлайн чи офлайн:

• Через інтернет: залишити заявку на офіційному сайті ССО або через спеціальний телеграм-бот.
• За телефоном: зателефонувати на гарячу лінію ССО 0-800-357-174.
• Особисто: прийти до одного з рекрутингових офісів ССО – у Києві (Оболонська набережна, 7, корпус 1) чи Дніпрі (просп. О. Поля, 2).

Далі кандидат проходить кілька етапів відбору:

1. Перша співбесіда (живе знайомство). Після подачі заявки вас запросять на співбесіду – наживо або онлайн. На ній представники ССО розкажуть детальніше про службу, ви зможете поставити запитання. Відбувається початкове оцінювання мотивації кандидата. Якщо все гаразд – рухаєтеся далі.
2. Співбесіда в підрозділі. Вас зв’яжуть із командиром конкретного підрозділу ССО, куди ви можете потрапити. Розмова з майбутнім командиром дуже важлива – він оцінить вас, а ви – вимоги підрозділу. Якщо командир дає добро взяти вас – процес продовжується.
3. Перевірка Службою внутрішньої безпеки. ССО приділяють велику увагу надійності кадрів, тож після співбесіди вас перевірятимуть за базами даних, переглянуть соцмережі, можливо, зберуть додаткову інформацію про вашу репутацію. Ця фаза може тривати певний час. Якщо перевірка не виявила ризиків – вам офіційно запропонують приєднатися.
4. Оформлення документів і медкомісія. Перед зарахуванням ви отримуєте рекомендаційний лист від підрозділу або рекрутингового центру ССО. З цим листом треба отримати в ТЦК направлення на ВЛК, пройти медкомісію та оформити особову справу. Ці кроки аналогічні описаним для звичайного контракту.
5. Початок служби і навчання. Після успішного оформлення вас зараховують до обраної частини ССО. Новачків чекає семитижневий курс базової загальновійськової підготовки (спільний для всіх рекрутів ССО). По завершенні цього курсу ви вже вважаєтеся військовослужбовцем ССО. Далі, якщо у вас не було попереднього досвіду служби, вас направлять на довший спеціалізований вишкіл. Якщо ж ви вже служили раніше, можливо, одразу залучать до виконання завдань або відправлять на коротші курси підвищення кваліфікації.

Національна гвардія

Національна гвардія України теж активно залучає добровольців. МВС ініціювало велику кампанію «Гвардія наступу» – набір до штурмових бригад, що формуються виключно з добровольців. У межах цього проєкту було створено декілька нових бригад. Після завершення навчання бригади будуть виконувати бойові завдання на фронті.

Для того, щоб вступити до бригади «Гвардії наступу», необхідно подати анкету добровольця на офіційному сайті проєкту storm.mvs.gov.ua. Також МВС організувало спеціальні рекрутингові центри у ЦНАПах по всій Україні – достатньо прийти в центр адмінпослуг у вашому місті та записатися на місці. Кандидатів відбирають за стандартною схемою: психологічне тестування, медогляд, перевірка фізичної підготовки. Після цього добровольця направляють на навчання у навчальний центр (як правило, полігон Нацгвардії чи поліції, тривалістю до 2 місяців). Після бойового злагодження нова бригада вирушає в зону бойових дій.

Нацгвардійці, які воюють на фронті, користуються таким самим забезпеченням і статусом, як військовослужбовці ЗСУ (вони теж отримують доплати за бойові завдання, статус УБД тощо згідно з законами). Різниця лише в підпорядкуванні – НГУ координується МВС, а не Міноборони. Але на практиці на полі бою це не має значення: гвардійські бригади входять до складу угруповань військ нарівні з армійськими.

Служба безпеки України

Служба безпеки України – це не армія. Утім, СБУ теж набирає людей на службу, хоча інакше. Зазвичай існують два шляхи: вступ до навчального закладу СБУ або прийом фахівців на відкриті вакансії.

1. Національна академія СБУ. Це вищий навчальний заклад, що готує офіцерів для Служби безпеки. Абітурієнти після школи чи коледжу можуть подати документи до Академії СБУ в Києві, пройти конкурсні іспити та психологічний відбір. Підготовка триває кілька років, після чого випускники отримують звання лейтенанта СБУ і призначаються на посади оперативних співробітників, слідчих, контррозвідників тощо. Для тих, хто хоче присвятити кар’єру держбезпеці, Академія – основний канал потрапити до лав СБУ.
2. Вакансії для фахівців. Час від часу СБУ шукає спеціалістів на певні посади – наприклад, аналітиків, IT-експертів, перекладачів, кіберфахівців, водіїв, зв’язківців. Такі вакансії можуть публікуватися на офіційному сайті СБУ або через оголошення. Кандидати, як правило, мають відповідати жорстким вимогам (освіта, досвід, відсутність компрометуючих факторів). Після попереднього відбору їх чекає перевірка держбезпеки (поліграф, спецперевірка даних) і військово-лікарська комісія. Лише потім їх можуть зарахувати на військову службу в СБУ з присвоєнням відповідного звання.

Шлях добровольця – це вибір хоробрих і вмотивованих. Держава сьогодні створила усі можливості, щоб такий вибір реалізувати з мінімальною бюрократією. Українське військо чекає на мотивованих добровольців, а держава гарантує їм всебічну підтримку і шану.