День міста Луганська: у який день і як його святкували до окупації

x

Цього року День міста окупаційна адміністрація Луганська рішила відзначати понад тиждень. Святкування почалося 8 вересня і триває аж до 15 числа. У переселенській спільноті тривають суперечки, коли ж правильна дата. У нас є відповідь. Також у пошуках дат святкування «Фарватер.Схід» віднайшов унікальні матеріали про святкування Дня міста на початку 2000-х. Запрошуємо до спогадів!

У Луганську, як, мабуть і усюди, День міста влада вважала ідеальним майданчиком для пропаганди. Для самореклами у звичайні роки і для агітації перед виборами. Та і звичайні роки так само потребували агітаційного підігріву. Наприклад, коли обраних мерів скидали (двічі – у 1997 і в 2001 роках).

Тоді в результаті путчів місто очолювали виконувачі обов’язків. Вони розраховували на найближчих виборах сісти у крісло міського голови вже законно. Жодного разу цього не трапилося.

Від 2014 року День міста використовують для пропаганди російські окупанти. Та зараз не про них. Давайте про свято.

Як Брєжнєв занапастив нову традицію

Були часи, коли День міста взагалі не святкували. Почали з 1980 року, згадує письменник, політолог і колишній чиновник луганської мерії Сергій Чебаненко. Перші такі свята проводилися у листопаді.

Це святкування було прив’язане до підписання указу про створення Луганського заводу російською імператрицею Єкатєріной ІІ у листопаді1795 року. Тобто от: і дата майже кругла (185 років), і місяць правильний.

Першою проблемою була мерзотна зазвичай погода о цю пору. Другою проблемою, яка на роки скасувала нову традицію, стала смерть генсека КПРС Брєжнєва на початку листопада 1982-го.

Відродження традиції (чи вірніше сказати – створення наново) належить уже до часів незалежності. У 1995 році Луганськ гучно відзначав 200-річчя. Навчені попереднім досвідом, чиновники не стали призначати гуляння на похмурий листопад, а провели заходи (їх було багато) у вересні: вже не спекотне літо, та й не холодна осінь.

Так почали святкувати День міста у вересні. І тривалий час дата обиралася довільно – на розсуд міськради. «Десь на вихідних посередині вересня». От, наприклад, згадаймо 2001 рік. Святкування відбувалося 15 та 16 вересня, аж у треті вихідні місяця.

Без зірок, але зі співом в.о. мера

Це був «агітаційний» День міста. Навесні 2001-го з подачі «отців області» Олександра Єфремова і Віктора Тихонова депутати відсторонили міського голову Анатолія Ягоферова. Його місце посів секретар міськради Володимир Пристюк, колишній комсомольський функціонер, як і Єфремов.

«Головне свято міста залишилося позаду. Вляглося захоплення, розібрано сцени, залишилися спогади. Серед найбільших сюрпризів містянам був вихід на сцену секретаря міської ради Володимира Пристюка. Виявилося, що крім блискучих організаторських здібностей Володимир Миколайович має і неабиякі вокальні дані», – писала муніципальна газета «Жизнь Луганска» у №38 2001 року.

Видання повністю залежало від міськради, та у цій підводці до паркетного інтерв’ю важко не почути глузування. Навіть тому, хто ніколи не чув співу Володимира Пристюка.

x

«Театральна площа вирувала. Зупинялися люди ненадовго, купити пива, хот-дог або новий святковий хіт – браслет, що світиться. Те, що пиво під час гулянь на площі продавали, переливаючи у пластикові бокали, засмучувало покупців. Але ще більше засмучували скалки під ногами – фанати пива у пляшках наполегливо приносили його у склі, допивали та ставили тару під ноги. Збирачі пляшок встигали її забрати не завжди», – ішлося у репортажі «ЖЛ» того року.

Цікаво, що зірок тоді на головній сцені міста не було, виступали виключно місцеві артисти і творчі колективи. Включно із секретарем міськради Пристюком.

…коли День міста – у п’ятницю

У 2002-му День міста святкували 14 та 15 вересня, тобто почали у другу суботу вересня. Це було перше свято міста мера Євгена Бурлаченка, екс-полковника СБУ, який переміг Володимира Пристюка на весняних виборах. Перемогу Бурлаченко здобув, натягнувши образ «луганського Путіна». Та харизми в нього не вистачало, виходи на публіку були доволі млявими.

А от наступного, 2003 року День міста відзначали аж три дні, притому починаючи із п’ятниці, 12 вересня. Причина полягала у подвійному святі. У 2003 році Луганській області виповнилося 65.

Історія зі святкуванням вийшла доволі дивною. Область утворена 3 червня 1938 року. Та іще у квітні тодішній голова ОДА Олександр Єфремов пообіцяв, що святкування буде на День шахтаря, тобто в останню неділю серпня – 31 числа у тому році.

Та щось пішло не так. Вочевидь, президент Леонід Кучма зміг приїхати привітати область лише 12 вересня. Або були проблеми із графіком другого головного гостя святкування – мера Москви Юрія Лужкова, якого дуже любили в Луганську (особливо – губернатор Олександр Єфремов. Так і трапилося, що день народження області вирішили поєднати з Днем міста. І головні урочистості обох свят відбулися на стадіоні «Авангард» у п’ятницю.

x

Усі ці стрибки по датах святкування врешті решт були врегульовані за наступного складу міської ради і наступного Луганського міського голови Сергія Кравченка. У 2006 році місто одержало Статут, у якому офіційно було встановлено, що День міста Луганська відзначатиметься у другу суботу вересня.

x

У окупованому Луганську дату свята змінили, встановивши святкування на «другі вихідні вересня». Зокрема, уже перший День міста у захопленому обласному центрі в 2014 році відзначали не в суботу, а в неділю, 14 вересня. Для чого це робиться, в цілому зрозуміло. День міста – один із символів. І те, що дата встановлена і закріплена у документі, написаному українською, не влаштовує окупантів.

Підміна дня святкування – ще один крок на шляху стирання української ідентичності Луганська. Насправді до Статуту територіальної громади міста Луганська є питання. Наприклад, там закріплене у преамбулі, що «Історія Луганська починається з 1795 року з видання Катериною II Указу про створення ливарного заводу у Донецькому (Слав’яносербському) уїзді поблизу селища Кам’яний Брід». Публічний діалог навколо дати заснування міста ще мусить відбутися.

Та будь-які зміни до Статуту громади можуть внести виключно законно обрані депутати міської ради. І це вже після звільнення міста.