Чи втратять мешканці ТОТ українське громадянство? Розбираємо новий законопроєкт

x

Верховна Рада зробила перший крок до змін, які торкнуться мільйонів: подвійне громадянство для українців за кордоном, легший шлях для іноземців до нашого паспорта та виклики для мешканців окупованих територій. Цей законопроєкт відкриває нові можливості, але водночас ставить непрості питання. «Фарватер.Схід» розбирався,до яких наслідків це може призвести.

17 грудня 2024 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні поданий президентом Володимиром Зеленським законопроєкт №11469. Основна мета його – дозволити українцям, які живуть за кордоном і мають інше громадянство, залишитися водночас і українськими громадянами. Іноземці, що мешкають в Україні, зможуть зберегти своє громадянство, набувши українського.

Водночас законопроєкт зачіпає і мешканців тимчасово окупованих територій, яким довелось прийняти російське громадянство. Які зміни чекають на нас у разі остаточного прийняття цього законопроєкту в поточній редакції.

Цей закон змінює Конституцію, яка забороняє подвійне громадянство, чи суперечить їй?

Конституція України не містить прямої заборони на множинне громадянство. Стаття 4 основного закону констатує, що в Україні існує єдине громадянство. А стаття 2 Закону України «Про громадянство України» розтлумачує це формулювання:

«Єдине громадянство – громадянство держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно–територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України».

Прийнятий в першому читанні законопроєкт вводить в українське законодавство термін «множинність громадянства» (підданства) – одночасна належність особи до громадянства (підданства) двох або більше держав. В той же час він визначає правовий режим одночасної належності громадянина України до громадянства двох або більше держав з урахуванням забезпечення національної безпеки та національних інтересів України.

В яких випадках допускається множинність громадянства?

Людина може мати кілька громадянств, одне з яких українське, у таких випадках:

• Якщо дитина при народженні автоматично отримує громадянство України та ще однієї чи кількох країн.
• Якщо дитину з громадянством України всиновлюють іноземці, і вона отримує їхнє громадянство.
• Якщо громадянин(-ка) автоматично отримує громадянство іншої країни після одруження з іноземцем(-кою).
• Якщо дорослий українець автоматично отримав громадянство іншої країни через закони тієї країни, але не отримав офіційного документа, що це підтверджує.
• Якщо іноземці з певних країн отримують українське громадянство за спрощеною процедурою.
• Якщо українець отримує громадянство країн, чиї громадяни мають право отримувати українське громадянство за спрощеною процедурою.

Та людина не може мати одночасно громадянство України та країни, яку Верховна Рада визнала агресором чи окупантом, або яка не визнає кордони й суверенітет України. Це, в першу чергу, спрямоване на унеможливлення одночасного перебування у громадянстві України та РФ чи Білорусі.

Громадяни яких країн мають право отримувати українське громадянство за спрощеною процедурою?

Цей перелік повинен бути затверджений окремо. Згідно із логікою законопроєкту, можна припустити, що до переліку війдуть дружні до України держави. Подібний законопроєкт, який ми розбирали у березні і який так і не був прийнятий, містив такий перелік. До нього входили понад 40 держав: країни Європейського Союзу, США, Велика Британія, Канада, Норвегія, Швейцарія та Японія.

Для громадян країн, які вважаються дружніми до України, як і у попередньому законопроєкті, планується спрощення процедури. Замість зобов’язання відмовитися від свого попереднього громадянства вони зможуть підписати декларацію, що підтверджує їхнє визнання себе громадянами України. Їм дозволяється зберегти попереднє громадянство, та в Україні вони будуть вважатися виключно українськими громадянами.

Для іноземців, що служать у Збройних Силах України за контрактом, зменшено строк проживання, необхідний для подання заяви на громадянство. Вони зможуть подати заявку вже через три роки служби замість стандартних п’яти років проживання.

А позбавити громадянства за цим законопроєктом когось можуть?

Згідно з Конституцією, громадянин України взагалі не може бути позбавлений громадянства. Громадянство може бути припинено. Підхід держави наступний: оскільки особа знехтувала зв’язком з Україною, вона, хоча цього і не бажає, втрачає статус громадянина. І роль держави тут є похідною – лише оформити факт втрати громадянства.

ОК, позбавити громадянства не можна, а припинити громадянство – можна. А різниця в чому?

Позбавлення громадянства зазвичай розглядається як каральний захід, тоді як припинення громадянства таким не є. Припинення громадянства може бути добровільним – у разі виходу особи з українського громадянства. А може відбуватися з ініціативи держави без врахування бажання особи, – це у випадку втрати громадянства. Докладно ці відмінності розбирали юристи ГО «Опора».

Припинення громадянства без врахування бажання особи, за своєю суттю, є відповіддю держави на якісь активні дії, що їх можна умовно позначити як моральну зраду своїй країні, проте не державну зраду, яка вже є кримінальним злочином.

Через що ж можна втратити громадянство України?

Законопроєкт розширює перелік підстав, через які можна втратити український паспорт. Серед них наступні:

• Добровільне отримання громадянства країни-агресора.
• Отримання громадянства іншої держави, яка не входить до списку дружніх країн.
• Використання паспорта іншої країни в Україні, якщо це створює загрозу нацбезпеці.
• Засудження за злочини проти національної безпеки чи людства.
• Отримання українського громадянства через неправдиві дані чи підроблені документи.
• Служба в армії країни-агресора.
• Невиконання зобов’язань скласти іспити з історії, мови та основ Конституції України.

Водночас громадянство не припинять, якщо це зробить людину особою без громадянства. Із переліку підстав вилучили один пункт: добровільне отримання громадянства дружніх країн тепер не означатиме втрату українського громадянства.

А як із мешканцями тимчасово окупованих територій, що були змушені отримати російські паспорти? Вони ж робили це «добровільно», то тепер втратять українське громадянство?

Якщо подивитися на прийнятий в першому читанні законопроєкт, то дійсно, добровільне набуття громадянства країни-агресора є серед підстав для втрати українського. Та тут треба розбиратися детальніше.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України звернувся із заявою чи клопотанням про таке набуття. Виняток передбачений частиною шостою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Виняток сформульований так: «Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України». Та ключове слово тут – «автоматичне». На цьому детально зупинились правозахисники з Української Гельсінської спілки з прав людини.

Річ у тім, що примусове громадянство Росії для українців запроваджувалося по-різному в залежності від регіону. У АР Крим та місті Севастополь усіх місцевих жителів автоматично визнали громадянами Росії, якщо вони не подавали заяву про відмову. А от на інших окупованих територіях РФ створює жорсткі умови життя для тих, хто відмовлявся від російського паспорта. Там обмежують їхні права, а також права переселенців, які залишили окуповані території та виїхали на контрольовану урядом територіюУкраїну.

Це призвело до майже повної «паспортизації» населення окупованих регіонів та частини ВПО. Фактично це відбувалося під примусом, та формально люди подавали заяви на громадянство РФ. Тому законопроєкт, що розглядається, може трактувати ці випадки як добровільне прийняття громадянства РФ, що створює ризики для громадян України.

Водночас правозахисники роблять висновок: «Положення законопроєкту спрямовані на зміну концептуального підходу до правового регулювання інституту громадянства України. Якщо документ буде ухвалено у чинній редакції, мешканці окупованих територій та ВПО можуть втратити громадянство України». Таке формулювання може створити враження, ніби законопроєкт погіршує становище людей на ТОТ.

Насправді законопроєкт навпаки пом’якшує умови втрати українського громадянства, вводячи певні винятки для мешканців ТОТ, які прописані в окремому законі. А от питання, чому цей окремий закон лишився в попередній редакції і не враховує всі сучасні реалії примусової «паспортизації» РФ, – дійсно слушне. Хоча й не має безпосереднього стосунку до законопроєкту, який ми обговорюємо.