Заголовок замість змісту: як російські медіа підмінили меседж НАТО

«НАТО не витримає довгої війни» — саме так наприкінці тижня прокремлівські медіа розкручували чергову «сенсацію». Підставою стало інтерв’ю військового Альянсу, з якого залишили лише одну зручну фразу, а решту — акуратно «вирізали». «Фарватер.Схід» розбирався, що саме сказав віцеадмірал, як працює ця маніпуляція і чому вона небезпечна не лише для України.

У грудні 2025 року віцеадмірал Королівського флоту Великої Британії Майк Атлі (Mike Utley), який очолює Об’єднане морське командування НАТО, дав інтерв’ю агентству Bloomberg. У цьому інтерв’ю Атлі відверто оцінив обороноздатність Альянсу на тлі війни Росії проти України. За словами віцеадмірала, НАТО наразі не має бажаного рівня стійкості для ведення вкрай затяжного конфлікту. Він пояснив, що хоча країни НАТО мають перевагу над Росією в технологіях та потенціалі, Альянсу поки бракує здатності тривалий час підтримувати інтенсивні бойові дії. Це було застереження, спрямоване на самі країни-члени: Атлі наголосив на необхідності підготуватися до складнішого поля бою.

Віцеадмірал звернув увагу на те, що після початку повномасштабної агресії Росії Європа усвідомила нові загрози, але західним союзникам треба більше інвестувати в оборону, щоб наростити власну стійкість. Дослівно Атлі сказав: «Чи маємо ми ту стійкість, яку хотіли б мати? Я думаю, що ні. Але країни НАТО це добре усвідомлюють і готові інвестувати в оборону, щоб підвищити нашу стійкість». Тобто головний посил інтерв’ю – попередження про нинішні прогалини та заклик до дій, аби Альянс був готовий до довгострокового протистояння з російською загрозою.

Викривлення слів Атлі

Заява віцеадмірала Атлі швидко привернула увагу пропагандистських медіа. 19 грудня 2025 року низка російських та лояльних до Кремля ресурсів вийшла з гучними заголовками про «визнання НАТО власної слабкості». Наприклад, російське видання Lenta.ru опублікувало новину під заголовком: «В НАТО визнали неготовність до затяжного конфлікту з Росією».

Схожі матеріали з’явилися на сайтах РБК (Росія) та інших ресурсах. Видання РБК винесло у заголовок фразу «Адмірал НАТО визнав слабкість альянсу у разі затяжної війни». В тексті наголошувалося: «Силам НАТО бракує стійкості, немає впевненості, що вони зможуть витримати довгострокове воєнне протистояння». Таким чином, російські медіа подали слова Атлі як фактичне зізнання у неспроможності Альянсу воювати з Росією на виснаження.

Натомість ключові уточнення Атлі – що члени Альянсу усвідомлюють проблему і рухаються у правильному напрямку, інвестуючи в оборону – були опущені або зведені до мінімуму. Так само опущено факт, що НАТО все ж має перевагу над Росією і йшлося про гіпотетичний затяжний конфлікт, до якого слід готуватися.

Суть і механізм дезінформації

Маніпуляція «НАТО не витримає затяжної війни» полягає у спотворенні акцентів та підміні оцінки майбутніх викликів на «прогноз поразки» Альянсу. В основі меседжу лежить реальний факт: керівництво НАТО визнає необхідність посилювати свою оборону і нарощувати запаси на випадок затяжного протистояння. Проте пропаганда перетворює цю тверезу оцінку на нібито визнання слабкості або навіть неминучої поразки Заходу. Для цього використовується декілька типових прийомів:

• Виривання цитати з контексту. З усього інтерв’ю віцеадмірала Атлі взято лише ту частину, де він говорить про брак стійкості НАТО зараз. Інші частини – про плани нарощування потенціалу, про переваги НАТО над Росією, про рух у правильному напрямку – або не цитуються взагалі, або губляться наприкінці текстів, які більшість читачів не дочитує. Таким чином, складна думка Атлі зводиться до простої і драматичної тези: «НАТО не готове воювати довго».

• Сенсаційний заголовок. Заголовки на кшталт «НАТО визнало свою неготовність» подані без жодних застережень, натякаючи, ніби досі НАТО «приховувало» свою слабкість, а тепер мусило зізнатися. Це емоційно забарвлює новину негативно щодо Альянсу, хоча насправді ні про яку сенсацію не йшлося.

• Замовчування про причини і плани. Російські матеріали не пояснюють, чому західні аналітики порушують цю тему. Натомість справжня причина – агресивна політика самої Росії, її нарощування озброєнь та мобілізація економіки на військові рейки – лишається за дужками. Так само замовчується той факт, що подібні заяви виголошуються саме для мобілізації Заходу і вже призводять до конкретних рішень (як-от збільшення оборонних бюджетів до рекордних рівнів). Пропагандисти воліють не згадувати, що країни-члени НАТО натомість демонструють рішучість усунути наявні слабкі місця, аби не допустити сценарію, за якого Росія випробовуватиме Альянс війною на виснаження.

Таким чином, механізм маніпуляції зводиться до того, щоб представити превентивні кроки НАТО як знак його слабкості. Кремль та підконтрольні йому медіа беруть за основу реальну тезу (потреба НАТО підготуватися до гіршого сценарію) і трансформують її у новину про нібито близький крах західної стійкості.

Мета та можливі наслідки маніпуляції

Тезу «НАТО не витримає затяжної війни» просувають з розрахунком на кілька аудиторій, і для кожної – свій прихований меседж:

• Для української аудиторії: посіяти страх і невпевненість у довгостроковій підтримці Заходу. Якщо люди повірять, що союзники знесиляться і покинуть Україну напризволяще у разі затяжної війни, це може підірвати моральний дух суспільства та військових. У підсумку Кремль розраховує підштовхнути Україну до песимістичних настроїв і, зрештою, до поступок агресору.

• Для західної аудиторії: виправдати внутрішнім опонентам у самій Європі ідею, що підтримка України буцімто марна або надто обтяжлива. Пропаганда прагне роздути думку, що ресурси НАТО вичерпуються, санкції «не працюють», а єдність Заходу тріщить по швах. Меседж «ми не витримаємо довго» може підживлювати ізоляціоністські та пацифістські настрої в європейських країнах, які і без того стомилися від економічних труднощів війни.

• Для російської внутрішньої аудиторії: підвищити бойовий дух і виправдати жертви затяжної війни. Кремлівські ідеологи намагаються переконати росіян, що час працює на них: мовляв, треба лише протриматися трохи довше, ніж Захід. Це вписується в давній міф російської пропаганди про те, що росіяни здатні витримувати тяготи без скарг, на відміну від «ніжних» західних суспільств. Таким чином, наратив працює на виправдання продовження агресії: мовляв, немає сенсу шукати швидкої перемоги, якщо стратегія затягування рано чи пізно зламає супротивників Росії.

Наслідки поширення цього наративу можуть бути небезпечними. Якщо йому повірять політичні еліти чи широкі маси на Заході, це може послабити рішучість допомагати Україні у довгостроковій перспективі. Водночас для України віра у таку тезу загрожує зниженням довіри до союзників і панічними настроями, що особливо небезпечно в умовах, коли згуртованість і стійкість суспільства — частина оборонного потенціалу країни.