«Все одно виходить свастика». «Зимова єПідтримка» родом із Третього Рейху?
Ідею з «Вовиною тисячею» український уряд, виявляється, украв не у Юлії Тимошенко чи Віктора Януковича, а у самого Гітлера! Сенсацію повідомила російська пропаганда. У Москві підсумували: «Що ні робить Україна – все одно виходить свастика». Де пропагандисти збрехали про програму «Зимова єПідтримка», розбирався «Фарватер.Схід».
Понад три мільйони українців подали заявки на отримання одноразової допомоги, яку ініціював президент України Володимир Зеленський. Ця програма, як пояснює уряд, покликана допомогти громадянам у складний зимовий період. Тому вона має креативну назву «Зимова єПідтримка». Тим часом у Москві стверджують, що назву українці запозичили у нацистського Третього Рейху!
Про це написав Telegram-канал «Украина.ру», що входить разом із однойменним сайтом до державного холдингу «Россия Сегодня» і має під пів мільйона підписників. У дописі указують, що у Третьому Рейху існувала акція із назвою Winterhilfswerk (Зимова допомога). І це, мовляв, черговий доказ «нацистської сутності київського режиму».
Чи була програма «Зимова єПідтримка» у Гітлера?
І так, і ні. У Третьому Рейху дійсно від 1933 до 1943 щороку проводилася кампанія, спрямована на допомогу бідним, повна її назва була «Зимова допомога німецькому народові», Winterhilfswerk des Deutschen Volkes (WHW), або просто «Зимова допомога». Та суть її була іншою.
Задля гуртування народу фонд цієї кампанії формувався з пожертв, системи зборів, лотерей та «добровільної передачі заробітку» тощо. Зокрема, пожертви збирали молодіжні організації Гітлер’юґенд та Союз німецьких дівчат, а розподілом займалася «Націонал-соціалістична народна благодійнійсть» (Nationalsozialistische Volkswohlfahrt, NSV). Тобто не йшлося про державні виплати. Гітлерівська держава забезпечувала пропаганду кампанії та ідеологічну отримувала вигоду від «національної єдності», не виплачуючи кожному громадянину умовну тисячу рейхсмарок.
Водночас назва Winterhilfswerk не є унікальною. Це лише один із прикладів використання базових термінів для опису соціальної допомоги. Програми, схожі за змістом, існують в багатьох країнах: Winterhilfe у Швейцарії, Winter Fuel Payment у Великій Британії, Operation Fuel у США. Однак пропагандисти фокусуються лише на Третьому Рейху.
Та пропагандисти свідомо проводять паралель між українською акцією «Зимова єПідтримка» і саме нацистською програмою Winterhilfswerk. Така техніка дозволяє викликати у читача сильні емоції – обурення, зневагу або навіть страх. Хоча назва «Зимова підтримка» є загальною для благодійних ініціатив, використання історичного тригера допомагає пропагандистам створити негативний контекст.
Маніпуляція, підміна понять та відсутність фактів
Саркастичні вислови на кшталт «ситуація насправді набагато смішніша» чи «відчайдушні спроби Зеленського купити підтримку» покликані принизити саму ідею соціальної допомоги. Сарказм сприяє формуванню почуття зверхності у читачів. Людина, яка поглинає цей контент, відчуває себе «розумнішою», бо «знає правду». Типовий прийом для створення відданості аудиторії.
Зв’язок між Україною та Третім Рейхом робиться через поверхневе порівняння. Однак логіка тут абсолютно викривлена: збіг назви не має нічого спільного із цінностями чи методами держави, що її проводить. Російська пропаганда не аналізує зміст акцій «Зимова єПідтримка» і Winterhilfswerk des Deutschen Volkes. Увага спрямована лише на ідеологічну маніпуляцію.
Порівняння акцій подається лише на рівні назви. Не наводиться жодних реальних деталей про українську програму і кампанію в Третьому Рейху. Натомість вигаданий зв’язок із нацистською історією подається як основний контекст. Мета цього – не дати аудиторії можливості поставити під сумнів нав’язану інтерпретацію, зосередивши її увагу лише на маніпулятивному наративі.
Нагадаємо, «Фарватер.Схід» уже розбирав фейковий сюжет, де нібито «Журналісти без кордонів» звинувачували українських військових у використанні нацистської символіки. Також ми розповідали, як російська пропаганда ілюструє український нацизм книжками діячів Третього Рейху, виданими в Росії. Ця історія – чергова спроба зобразити Україну як ідейну наступницю нацистського режиму.