«Селище Ірини Фаріон». Російська пропаганда влаштувала цирк із перейменування донбаського селища Пушкіне
Селище Пушкіне перейменували на честь Ірини Фаріон, пишуть російські Telegram-канали Це сталося начебто в рамках дерусифікації в Україні. Ірина Фаріон – українська філологиня зі Львова, громадська і політична діячка. У липні 2024 року Фаріон застрелили (підозрюваний затриманий, слідство триває). Росіяни закидали їй надто радикальну позицію відносно російської мови та РФ, а багато українців вважали патріотки. Чи дійсно її ім’я тепер носитиме селище на Донеччині?
Хвилю обурення у підписників Telegram-каналу «Мир Михаила Онуфриенко» викликало повідомлення (231 тис. переглядів), ніби селище Пушкіне в Покровському районі Донецької області було перейменоване на селище Ірини Фаріон. На підтвердження автор допису наводить фото нібито проєкту Постанови Верховної Ради України.
У мотиваційній частині проєкту Постанови ВРУ ідеться про те, що перейменування відбувається на виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії». Значна частина російської аудиторії сприймає такі повідомлення як підтвердження «радикалізму» і «ненависті до всього російського» з боку України. Що і демонструють коментарі під дописом.
Початок «документу», що опублікував пропагандист, відповідає справжньому. І наведені в ньому назви – теж. За винятком рядку, де йдеться про Пушкіне. Точніше – частини цього рядка. Адже селище Пушкіне у Покровському районі дійсно перейменували у рамках процесу дерусифікації та деколонізації, як і багато інших населених пунктів України.
Та нова назва селища не містить імені львівської філологині. Пушкіне перейменували на Чумацьке, що відсилає до української історії та традицій. Це перейменування було закріплене Постановою Верховної Ради України №12043 від 19 вересня 2024 року про перейменування окремих населених пунктів та районів. Постанова передбачає в рамках деколонізації топономії перейменувати 10 міст, 4 райони, 262 села та 56 селищ в Україні.
Ця зміна є частиною ширшого процесу, спрямованого на усунення топонімів, пов’язаних із російською або радянською спадщиною, та повернення українській географії історичних назв або нових, які краще відображають національну ідентичність. У таких змінах немає нічого незвичайного — це світова практика, коли країни, які звільняються від колоніальної або тоталітарної спадщини, очищують публічний простір від символів пригноблення.
Кілька слів варто сказати про джерело, з якого пішов фейк. Telegram-канал із невибагливою назвою «Мир Михаила Онуфриенко» веде колабораціоніст із саме таким ім’ям. Михайло Онуфрієнко – колишній харківець, який задовго до початку війни у 2014 році був «проросійським активістом».
У 2004 році він протестував проти Помаранчевої революції. У 2009 був співзасновником ГО «Великая Русь – Россия Украина Беларусь». У 2013 сформував «Цивільний форум Харкова» на підтримку президента Януковича. Після початку війни утік до РФ і переїхав до окупованого Криму. Він постійний гість пропагандистського ТБ, зокрема, ток-шоу Владіміра Соловьйова.
Створення подібних фейків має декілька цілей. По-перше, це намагання зобразити процес дерусифікації в Україні як радикальний і абсурдний. Ірина Фаріон, яка за життя була активною захисницею української мови та культури, часто ставала мішенню для російської пропаганди через її відверту позицію щодо мовного питання. Навіть після смерті її ім’я продовжує використовуватись у російських інформаційних атаках, що свідчить про страх і несприйняття цієї постаті в середовищі пропагандистів.
По-друге, цей фейк грає на емоціях російськомовної аудиторії. Вигадане перейменування на честь Фаріон покликане викликати обурення всередині Росії.