Поки The Guardian пише про «значний вплив» санкцій на російську економіку, проросійські Telegram-канали переконують аудиторію, що в ЄС нібито визнали їхню неефективність. Як із тієї самої розмови можна отримати два різні меседжі — і що саме було змінено в аргументації? «Фарватер.Схід» розбирався, як тонке перекручування формулювань здатне перетворити аналітику на інструмент політичної маніпуляції.

На початку лютого 2026 року британська газета The Guardian опублікувала інтерв’ю зі спеціальним представником Європейського Союзу з питань санкцій Девідом О’Салліваном. Заголовок матеріалу був чітким і недвозначним: «Sanctions having significant impact on Russian economy» — «Санкції мають значний вплив на російську економіку».

Втім уже за кілька днів на проросійських ресурсах з’явилося твердження протилежного змісту. Так, наприклад, у дописі пропагандистського франкомовного Telegram-каналу «A_vrai_dire» (у перекладі з французької «Правду кажучи») було заявлено, що «в ЄС фактично визнали: санкції не мають значного впливу на російську економіку».

На перший погляд — типовий інформаційний конфлікт інтерпретацій. Насправді — показовий приклад того, як через тонке перекручування реального матеріалу формується альтернативна політична реальність.

Що насправді сказано в інтерв’ю

Санкції ніколи не розглядалися як механізм миттєвого економічного колапсу. Їхній розрахунок — поступове обмеження доступу до критичних технологій, фінансування та глобальних ринків. Саме цей підхід і пояснював Девід О’Салліван в інтерв’ю The Guardian. Він прямо наголошує: санкції мають «significant impact» — значний вплив. Але цей вплив проявляється не у формі одномоментного краху, а через структурні зміни, що послаблюють економіку у довгостроковій перспективі.

В оригінальному матеріалі О’Салліван говорить про кілька ключових речей:

  • Росія стикається з обмеженнями у доступі до високотехнологічних компонентів.
  • Зростають витрати на імпорт через складні обхідні схеми.
  • Технологічна ізоляція впливає на виробничі можливості.
  • Санкції ускладнюють модернізацію економіки.

Водночас він визнає, що Росія намагається адаптуватися. Санкції не призвели до негайного економічного обвалу. Але це не було їхньою заявленою метою.

Як саме трансформується зміст

У маніпулятивному дописі в Telegram відбулася принципова підміна. Частина про «відсутність негайного колапсу» була представлена як підтвердження «відсутності значного впливу». Тобто формула «Санкції мають значний вплив, але він не миттєвий» була трансформована в «Санкції не мають значного впливу». Це не просто скорочення. Це фактично інверсія змісту.

В інтерв’ю The Guardian структура аргументації побудована послідовно: спочатку фіксується факт значного впливу санкцій, далі пояснюється його характер — довгостроковий, накопичувальний, структурний. О’Салліван говорить про те, що санкції не є «економічною ядерною зброєю», яка миттєво знищує систему.

У дописі в Telegram відбувається принципово інший логічний монтаж.

По-перше, з тексту вилучається пояснювальна частина. Читач не бачить розгортання аргументу — лише коротку, ізольовану фразу або її переказ. Коли складну економічну тезу стискають до одного речення, вона втрачає контекст і змінює сенс.

По-друге, змінюється порядок смислових акцентів. Якщо в оригіналі головне — «санкції мають значний вплив», то в Telegram-версії центральною стає частина про те, що «економіка не зруйнована».

По-третє, відбувається підміна рівня узагальнення. В оригіналі йдеться про конкретні економічні процеси: технологічні обмеження, складність логістики, фінансові бар’єри. У публікації це перетворюється на загальне твердження про «неефективність санкцій». Конкретика зникає, залишається лише політичний висновок.

По-четверте, зміна тональності. Інтерв’ю The Guardian — це стримана аналітика. Telegram-публікація — це категоричний висновок. З’являється відчуття остаточного вердикту: санкції «провалилися».

Таким чином, змінюється не лише зміст, а й спосіб його подання. Особливість подібних перекручувань у тому, що вони не виглядають як відверта брехня. Посилання на авторитетне джерело зберігається. Іноді навіть наводиться гіперпосилання. У читача створюється враження, що він має справу з точним переказом.

Потенційний вплив маніпуляції

Для громадян РФ подібний меседж виконує функцію психологічної стабілізації. Якщо «навіть Захід визнає», що санкції неефективні, це зміцнює переконання в економічній стійкості країни. Такий сигнал знижує рівень тривожності, легітимізує політику влади та підтримує мобілізаційний наратив.

У країнах, які не приєдналися до санкцій або вагаються щодо їхнього дотримання, меседж «санкції не працюють» використовується як аргумент проти економічних обмежень. Він створює враження, що політика Заходу є неефективною та радше символічною. Особливо це стосується країн Глобального Півдня, де питання економічної вигоди часто домінує над політичними міркуваннями.

У державах ЄС і США санкції мають свою внутрішню політичну ціну. Зростання енергетичних витрат, інфляція, промислові обмеження — усе це створює ґрунт для скепсису. Маніпуляція може підсилювати аргументи тих політичних сил, які виступають за пом’якшення санкцій.

Для України цей наратив має особливо чутливий ефект. Санкції — один із ключових інструментів міжнародного тиску на агресора. Якщо формується переконання, що вони «не працюють», це може викликати розчарування, зниження довіри до партнерів і стратегічну втому. Інформаційний вплив у цьому випадку спрямований не лише на раціональне переконання, а й на емоційний стан суспільства.

У підсумку ця історія демонструє не стільки дискусію про ефективність санкцій, скільки механіку сучасної інформаційної маніпуляції. Коли з великого аналітичного матеріалу вилучається контекст і змінюється логіка акцентів, сенс повідомлення може перетворитися на протилежний. Санкції можуть бути предметом критики чи політичних дебатів, однак їхню дію слід оцінювати на основі повного змісту джерел, а не вирваних із контексту інтерпретацій. Саме уважність до формулювань і розуміння аргументації дозволяють відрізнити реальний аналіз від інформаційної підміни.

 

Завантажити ще...